Апеляційний суд Рівненської області

___________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:

Суддів - Міщенко О.А., Квятковського А.С., Піскунова В.М

При секретарі - Міщук Л.А.

з участю прокурора - Чорнозуба Д.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 3 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено в поданні Катеринівської виправної колонії в Рівненській області (№46) та спостережної комісії при Сарненській РДА про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Васловівці, Заставнівського району, Чернівецької області, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого: 1995 року за ч.3 ст.81, 44 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі; вироком Коломийського районного суду Івано-Франківської області від 24.06.2004 року за ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.4 ст.296, ст.70 КК України на 11 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна; вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2005 року за ч.2 ст.393, ст.71 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

В поданій на ухвалу суду апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 зазначає, що при постановленні ухвали суд акцентував увагу лише на його стягненнях, які згідно чинного законодавства, були погашені у встановленому законом порядку. Вказує, що з 2010 року не допустив жодного порушення режиму утримання, натомість за сумлінне ставлення до праці та зразкову поведінку, впродовж 2010- 2013 р.р. був відзначений трьома подяками начальника колонії. Просить ухвалу суду скасувати, винести нову ухвалу, якою задовольнити подання Катеринівської виправної колонії в Рівненській області (№46) та спостережної комісії при Сарненській РДА.

Справа №11кп/787/167/2013 р. Суддя І інстанції Ведяніна Т.О.

Категорія - ст.81 КК України Доповідач - Міщенко О.А.

Заслухавши доповідача Міщенко О.А., думку прокурора Чорнозуба Д.Д. про залишення ухвали суду без зміни, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, після фактичного відбування засудженим не менше трьох четвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.

Як вбачається з матеріалів справи засудженим ОСОБА_1 відбуто 3/4 частини призначеного покарання, за період відбування покарання в Катеринівській виправній колонії ДПС України в Рівненській області №46 засуджений ОСОБА_1 зарекомендував себе таким, що має десять стягнень, а саме: 03.01.2003 р., 18.05.2005 р., 16.06.2005 р., 01.11.2006 р., 26.12.2006 р., 04.03.2008 р., 05.032008 р., 30.07.2008 р., 05.08.2008 р., 09.12.2010 р. та три заохочення 01.08.2011 р., 27.04.2012 р., 01.7.2013 р. (а.с.3). Працевлаштований на ДОЦ-2 столяром, до виконання своїх обов'язків ставиться добросовісно, загалом характеризується позитивно (а.с.2).

Разом з тим, ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.4 ст.296, ч.2 ст.396 КК України, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких та особливо тяжких, раніше відбував покарання за вчинення умисного злочину.

Відповідно до вимог ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Тобто, вирішуючи питання про звільнення, суд враховує лише дані про сумлінну поведінку засудженого і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі, а не за час, який безпосередньо передує розгляду подання.

Із запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу вбачається, що під час огляду матеріалів особової справи в суді першої інстанції, було встановлено, що за весь період відбуття покарання ОСОБА_1 характеризувався як такий, що на шлях виправлення не став. Із характеристик від 01 серпня 2008 року та від 10 грудня 2008 року та характеристики психолога, вбачається, що ОСОБА_1 погано піддається виховному впливу. Згідно витягів із протоколу №29 від 16 грудня 2008 року та № 22 від 17 листопада 2010 року ОСОБА_1 не заслуговує на умовно-дострокове звільнення як такий, що не став на шлях виправлення. Відповідно до наказу №2 за травень 2009 року, засіданням комісії установи засудженого ОСОБА_1 як такого, що схильний до втечі, було поставлено на профілактичний облік, на якому він перебував до 09 листопада 2011 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про неможливість застосування до ОСОБА_1 умовно-дострокового звільнення.

Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів ,

у х в а л и л а :

Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 03 жовтня 2013 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду Рівненської області набирає законної сили з моменту її проголошення.

На судові рішення може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції касаційна скарга протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

С у д д і :

Міщенко О.А. Квятковський А.С. Піскунов В.М