№ справа:124/7168/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Іванов Сергій Сергійович

№ провадження:11-кп/190/772/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Єлгазіна Л. П.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Радіонова І.І.,

Суддів -Єлгазіної Л.П., Крючкова І.І.

при секретарі - Кравець А.В.

за участю прокурора - Сулейманової Д.Н.

обвинуваченого ОСОБА_7,потерпілого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 11-кп/190/772/13 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Центрального району м. Сімферополя Сердюка І.О.,

ВСТАНОВИЛА:

вироком Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 серпня 2013 року

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Сімферополя АР Крим, громадянин України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та йому призначене покарання у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_7 звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік, на ОСОБА_7 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Згідно вироку, ОСОБА_7 03 червня 2012 року, приблизно о 16-00 год., перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, наніс один удар підйомом стопи правої ноги, обутої у туфель, в обличчя сидячого навпочіпки ОСОБА_8 Своїми діями навмисно завдав потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, яки потягли за собою тривалий розлад здоров'я.

В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи кваліфікації кримінального правопорушення та доведеності вини обвинуваченого, просив вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_7 покарання у виді 1 року 5 місяців позбавлення волі.

Свої доводи апелянт мотивував невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, а також неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Також, апелянт зазначає, що обвинувачений навмисно наніс удар потерпілому та з моменту скоєння злочину не цікавився спричиненими ним тілесними ушкодженнями потерпілому.

В запереченнях на апеляційну скаргу обвинувачений просив в задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовити, оскільки він визнав свою вину та розкаявся у скоєному, оплатив витрати на лікування потерпілого, звертає увагу на протиправну поведінку потерпілого, який був агресивно налаштований до нього та приймав безпосередню участь у бійки, яку спровокував батько ОСОБА_8

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, потерпілого ОСОБА_8, який підтримав апеляцію прокурора , обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, при обставинах, викладених у вироку, є обґрунтованим, учасниками судового провадження не оскаржується.

Доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, не знайшли свого підтвердження перевіркою всіх обставин кримінального провадження та вивченням особи обвинуваченого.

Так, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який при призначені покарання керувався принципами справедливості ті індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, а й відповідати скоєному, тобто необхідним і достатнім для виправлення особи.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд врахував обставини, що пом'якшують покарання, а саме повне визнання обвинуваченим своєї вини у скоєному кримінальному правопорушенні та його щире каяття та відшкодування матеріальної шкоди.

Обтяжуючих покарання обставин судом першої інстанції не встановлено.

Колегія суддів вважає, що призначаючи покарання ОСОБА_7, суд першої інстанції відповідно до вимог кримінального закону України врахував ступень тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про його особу, зокрема те, що він раніше не судимий, перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10, з якою виховує малолітніх дочок 2008 та 2012 років народження, офіційно не працевлаштований, живе за рахунок тимчасових заробітків різноробочого на будівництвах у приватних осіб, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги неправомірну поведінку потерпілого та його батька, на що звертали увагу учасники кримінального провадження, що конфлікт стався саме через рух автомобіля на високій швидкості по при будинкової території багатоповерхового будинку, яким керував батько потерпілого, у зв'язку з чим останньому зробили зауваження, на які відреагував потерпілий, та став наносити удари знайомому обвинуваченого ОСОБА_11, якому батько потерпілого розпилив в очі газовий балончик, у той час, обвинувачений, перебуваючи в стороні біля своєї вагітної дружини та дитини, ударив ногою потерпілого з метою припинити виниклий конфлікт.

Апеляційний суд не може погодитися з доводами прокурора, що судом недостатньо вмотивовано призначене покарання.

Суд першої інстанції належно та обгрунтовано мотивував застосування саме ст..75 КК України, врахувавши щире каяття обвинуваченого, відшкодування матеріальної шкоди на лікування потерпілого, наявність на утримання двох малолітніх дітей 2008 та 2012 року народження та дружини ОСОБА_10.

Апеляційний суд критично оцінює довідку - характеристику ( м.к.п.а.с.94) , оскільки вона суперечлива і надана працівником міліції - УІМ Центрального РО СГУ УМВС України в АР Крим лейтенантом міліції ВВ Василенко без вихідного штампа та печатки, (а не керівником житлового органу ) в якій зазначено, що він ( обвинувачений ) раніше судимий ( по матеріалам кримінального провадження обвинувачений не судимий ). З сусідами стосунків не підтримує, веде скритний спосіб життя, алкогольні та наркотичні засоби не вживає, з особами кримінального напрямку не стосується. Офіційно не працевлаштований. На думку дописувача, здатний до скоєння кримінальних правопорушень, проте не наведено відповідних обґрунтувань щодо зазначеного висновку.

З урахуванням викладеного, всіх обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, його ставлення до скоєного, прийнятих ним заходів до відшкодування завданої шкоди потерпілому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість виправлення ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства, та тим, що призначене покарання обвинуваченому із застосуванням ст. 75 КК України є достатнім для його виправлення, перевиховання, та відповідає його особистості.

Виходячи з вищевикладеного, а також враховуючи, що істотних порушень процесуального законодавства, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не виявлено, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, та призначення обвинуваченому покарання, пов'язаного з позбавленням волі.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Центрального району м. Сімферополя Сердюка І.О., - залишити без задоволення.

Вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 серпня 2013 року у відношенні ОСОБА_7 - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали апеляційного суду.

Судді

Радіонов І.І.. Єлгазіна Л.П. Крючков І.І.