№ справа:103/3080/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Скісов Олександр Євгенійович
№ провадження:11-кп/190/682/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Єлгазіна Л. П.
_________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.
Суддів -Єлгазіної Л.П., Радіонова І.І.
при секретарі - Кравець А.В.
за участю прокурора - Сулейманової Д.Н.
обвинуваченого ОСОБА_7 потерпілоїзахисника обвинуваченого ОСОБА_8 ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 11-кп/190/683/13 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, потерпілої ОСОБА_10 на вирок Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 7.08.2013 р., за яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ешера Сухумського району Абхазії, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимий,
засуджений за ч.2 ст. 121 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 162 грн. у рахунок відшкодування матеріального збитку та 95 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 витрати пов'язані із наданням правової допомоги у сумі 2 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_7 у дохід держави процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи - 293 грн. 40 коп.
Вирішено питання щодо речових доказів.
ВСТАНОВИЛА:
Вироком суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 , 14.03.2013 року, приблизно о 19 годині, перебуваючи у с. Айвове Бахчисарайського району АР Крим, де між обвинуваченим ОСОБА_7 і ОСОБА_11 на ґрунті особистих неприязних стосунків виникла сварка, яка тривала декілька хвилин.
Після чого, ОСОБА_7 на автомобілі разом з ОСОБА_14 поїхав до свого будинку, де на АДРЕСА_1, знов побачив ОСОБА_11
Бажаючи з'ясувати стосунки з приводу образливих висловлювань на його адресу з боку ОСОБА_11, ОСОБА_7 зупинив автомобіль, взяв металевий предмет - автомобільну монтировку, та направився до ОСОБА_11 Приблизно о 19 годині 20 хвилин, перебуваючи біля будинку № 18, розташованого по АДРЕСА_1, на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків знову виникла сварка між ОСОБА_7 і ОСОБА_11 Під час сварки, діючи з умислом на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 завдав ОСОБА_11 численні удари металевим предметом - монтировкою, в область голови, тулубу та кінцівок. Реалізувавши свій злочинний умисел на завдання тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 залишив місце злочину, а непритомний ОСОБА_11 залишився на місці події, де приблизно через годину від отриманих тілесних ушкоджень настала його смерть.
ОСОБА_11 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що спричинило його смерть.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину визнав повністю.
Потерпіла ОСОБА_10, не погодившись з вироком місцевого суду , звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила вирок скасувати та перекваліфікувати дії обвинуваченого за ч.1ст.115 КК України.
До початку апеляційного розгляду потерпіла ОСОБА_10 подала заяву про відмову від апеляційної скарги на вирок Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 7.08.2013 року. Зазначає, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_7 не має, просила задовольнити апеляційну скаргу захисника обвинуваченого.
Інші особи не заперечують проти закриття провадження в частині відмови від апеляційної скарги потерпілої.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 не оспорюючи обґрунтованості обвинувачення свого підзахисного ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, а також правильність кваліфікації його дії за інкриміновані йому дії, просить вирок суду першої інстанції в частині призначеної міри покарання змінити, призначивши ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України в виді 3 років позбавлення волі.
Свої доводи мотивує тим, що призначена судом першої інстанції міра покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок її суворості.
Так, захисник посилається на те, що суд першої інстанції в повному обсязі не врахував в якості обставин, які пом'якшують покарання - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та часткове відшкодування завданої шкоди, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Також, захисник звертає увагу на те, що суд першої інстанції в порушення вимог ч.4 ст. 67 КК України визнав, як обставину, яка обтяжує покарання - тяжкі наслідки, які були завдані злочином, та не зазначив, яки саме тяжкі наслідки були заподіяні злочином. На думку захисника слід вважати, що тяжкими наслідками слід розуміти настання смерті загиблого.
Крім цього, захисник просив при призначенні його підзахисному міри покарання врахувати обставини, які пом'якшують покарання та усі дані про особу обвинуваченого, які зазначені у вироку суду першої інстанції.
На апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_13, захисником ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подані заперечення, в яких він просив вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, захисника, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, прокурора, який просив вирок суду першої інстанції залишити без змін, потерпілу, яка підтвердила відмову від апеляційної скарги та просила пом,як- шити міру покарання обвинуваченому, провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченому, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ,3 ст..404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Суд апеляційної інстанції не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції.
На думку колегій суддів, суд першої інстанції на підставі досліджених доказів, правильно та обґрунтовано прийшов до висновку, що саме ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_11 тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть останнього.
Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7, пояснив, що в той день, він спільно зі своїм знайомим перебував біля магазину, розташованого в с. Айвове Бахчисарайського району АР Крим, де вживав безалкогольне пиво. В цей час до них підійшов ОСОБА_11, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, і у нього з ним сталася неприємна розмова, під час якої ОСОБА_11 йому погрожував. Через деякий час, він спільно зі своїм знайомим ОСОБА_14 поїхали до дому, де по дорозі зустрів ОСОБА_11, який почав кидатися на машину. Тоді він вийшов з машини та спричинив ОСОБА_11 близько 3 - 4 ударів по голові, нозі та ребрам, після чого поїхав.
Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 доповнив, що раніше у нього з ОСОБА_11 були сварки, які не доходили до бійки.
Допитаний слідчим суддею свідок ОСОБА_14 давав аналогічні свідчення данні обвинуваченим ОСОБА_7 в судовому засіданні та доповнив, що дійсно мав місце конфлікт між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 біля магазину в с. Айвове. Потім, коли він спільно з ОСОБА_7 повертався до дому, вони зустріли по дорозі ОСОБА_11, і між ними знову виникла сварка. Після чого, ОСОБА_7 вдарив ОСОБА_11 монтіровкою по голові, потім в область ребер та ноги. Після того, як ОСОБА_11 впав на землю та почав погрожувати ОСОБА_7, щодо заяви до міліції, останній наніс ще удар ОСОБА_11 по голові. Більше тілесних ушкоджень не спричинялися (мкп. т.1 а.с. 175 - 178).
Свої свідчення свідок ОСОБА_14 підтвердив під час проведення слідчого експерименту від 08.06.2013 р., де ОСОБА_14 показав та розповів, як обвинувачений ОСОБА_7 спричиняв тілесні ушкодження ОСОБА_11, тобто механізм їх утворення (м.к.п. т.2 /а.с. 61 -66).
Крім свідчень обвинуваченого та свідка, вина ОСОБА_7 підтверджується та іншими матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, серед яких висновок судово - медичної експертизи № 50 від 15.04.2013 р., згідно якого ОСОБА_11 спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно - лицьової травми, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння та полягає в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, а також тілесні ушкодження середньої тяжкості (м.к.п. т.1 а.с. 28 - 33).
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що мотивом спричинення ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_11 стало його бажання помститися останньому за образу, яка виникла як біля магазину, розташованого в с. Айвове Бахчисарайського району, так і по дорозі, що підтверджується не тільки свідченням обвинуваченого, а також свідка ОСОБА_14
Виходячи з викладеного, дії обвинуваченого ОСОБА_7 вірно кваліфіковані судом першої інстанції за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Судовий розгляд проводився в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а суд самостійно не може вийти за межі висунутого обвинувачення в частині кваліфікації дій, якщо це погіршує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що дії ОСОБА_7 під час досудового розслідування були перекваліфіковані з ч.1 ст. 115 КК України на ч.2 ст. 121 КК України (м.к.п. т.2 а.с. 78 - 79), та 12 червня 2013 року пред'явлено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та обвинувальний акт обвинуваченому за даною статтею (м.к.п. т.2 а.с. 80 - 81, к.п. том3 а.с. 2), дане обвинувачення було підтримано прокурором у суді першої інстанції.
Так, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 міру покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який в силу ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який не судимий в силу ст. 89 КК України, за місцем проживання характеризується позитивно та має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Крім цього, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7, суд першої інстанції прийняв до увагу ту обставину, що потерпілій на час розгляду справи у місцевому суді була частково відшкодована завдана шкода.
Також, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_7 покарання врахував обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенню.
Колегія суддів не може визнати як обставину, яка пом'якшує ОСОБА_7 покарання - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки тільки після його затримання робітниками міліції, останній визнав вчинене кримінальне правопорушення.
Доводи захисника про те, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав в якості обставини, яка обтяжує покарання - тяжкі наслідки, заслуговує на увагу, а тому посилання суду підлягає виключенню з вироку.
Ті обставини, що ОСОБА_7 у судовому засіданні вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, було враховано судом першої інстанції, і у зв,язку з наведеним йому було призначено покарання, близько до мінімальної межі, передбачена санкцією ч.2 ст. 121 КК України.
З урахуванням вказаних вище обставин, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам кримінального закону, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При таких обставинах підстав для застосування ст. 69 КК України, колегія суддів не вбачає.
Згідно з вимогами ч.1 ст.403 КПК України, - особа , яка подала апеляційну скаргу , має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду.
У зв,язку з наведеним, апеляційний суд вважає, що потерпіла скористалася своїм правом і відмовилася від апеляційної скарги і інші особи не заперечують, то суд закриває провадження .
У зв'язку з викладеним, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.403, 404, 405,407 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Закрити провадження у зв,язку з відмовою від апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_9
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 7 серпня 2013 р. щодо ОСОБА_7 - залишити без зміни.
Виключити з мотивувальної частини вироку суду « обтяжуючу покарання обставину - тяжкі наслідки «
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді
Трясун Ю.Р. Єлгазіна Л.П. Радіонов І.І.