№ справа:124/6043/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Федоренко Евеліна Робертівна

№ провадження:11-кп/190/680/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Єлгазіна Л. П.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.,

Суддів -Єлгазіної Л.П., Крючкова І.І.

при секретарі - Оруджов Ф.А.о.,

за участю прокурора - Сулейманової Д.Н.,

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальне провадження № 11-кп/190/680/13 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 05.08.2013 року, яким:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Білозір'я Черкаського району Черкаської області, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, не працевлаштований, не одружений, проживаючий: АРК, АДРЕСА_1, раніше судимий: 1) вироком Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 23.04.2003р. за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, іспитовий строк встановлений у 3 роки, 2) вироком Центрального районного суду м. Сімферополя від 26.10.2005р. за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 05.08.2008р. умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 28 днів, 3) вироком Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 02.04.2010р. за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений 05.04.2011р. умовно-достроково на невідбутий строк 4 місяці 13 днів, 4) вироком Сімферопольського районного суду АРК від 10.04.2012р. за ч. 2 ст. 185 КК України до 5 місяців арешту, звільнений 20.07.2012р. за відбуттям строку покарання

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді 4 років позбавлення волі, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначене покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Вирішено питання щодо речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду, ОСОБА_7 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та поєднана з проникненням у приміщення, а також за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, тобто за незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та поєднана з проникненням у приміщення.

Встановлено, що ОСОБА_7, маючи непогашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість за вчинення крадіжки, 20.05.2013р. приблизно о 10год., перебуваючи у АДРЕСА_2, скориставшись відсутністю господарів та інших осіб, шляхом вільного доступу крізь відкриту калитку домоволодіння, проник до сараю, звідки таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_8, а саме: алюмінієвий казан об'ємом 2 літри вартістю 55грн., алюмінієвий казан об'ємом 5 літрів вартістю 80грн., ручну електричну дрель марки «ДЕУ-810» вартістю 260грн., заподіявши потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 395грн.

Він же, 21.05.2013р. приблизно о 10год., перебуваючи у АДРЕСА_2, скориставшись відсутністю господарів та інших осіб, шляхом вільного доступу крізь відкриту калитку домоволодіння, проник до сараю, звідки таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_8, а саме: алюмінієвий казан об'ємом 70 літрів вартістю 1200грн., заподіявши потерпілому матеріальний збиток на вказану суму.

Він же, 22.05.2013р. приблизно о 10год., перебуваючи у АДРЕСА_2, скориставшись відсутністю господарів та інших осіб, шляхом вільного доступу крізь відкриту калитку домоволодіння, проник до сараю, звідки таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_8, а саме: 2 алюмінієвих казани об'ємом 30 літрів вартістю 800грн. - кожен, заподіявши потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 1600грн. ОСОБА_7 виніс викрадені казани на вулицю, однак побачив, що за його діями спостерігає сусід ОСОБА_9 ОСОБА_7 сховався у АДРЕСА_3, де приблизно через 20 хвилин був затриманий свідком ОСОБА_9, тобто з причини, які не залежали від волі ОСОБА_7 він не виконав усіх дій, необхідних для доведення крадіжки до кінця.

Обвинувачений ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, не оскаржуючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій, просив змінити вирок суду в частині призначеного покарання, шляхом його пом'якшення, мотивуючи свої доводи тим, що він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв органам досудового розслідування у встановленні істини по справі, позитивно характеризується за місцем проживання, відшкодував потерпілому заподіяний матеріальний збиток, є ВІЛ-інфікованим з 2003р. та хворіє на гепатит «В» та «С».

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7, який підтримав свою апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченому, дослідивши матеріали справи, судова колегія, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст..404 ч.1 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст..323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних

правопорушень, за вказаних у вироку обставин, а також правильність кваліфікації його дій за ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджуються сукупністю доказів по справі, досліджених судом першої інстанції в порядку ч.3 ст.349 КПК України, що не оспорюється в апеляційній скарзі.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 в апеляційній скарзі про те, що призначене судом першої інстанції покарання є несправедливим внаслідок його надмірної суворості, необгрунтовані.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обставини, на які обвинувачений посилається як на підстави для пом'якшення покарання - щире каяття та повне визнання своєї вини у вчиненому, були враховані судом при його призначенні.

Крім того, остаточно покарання призначене за сукупністю злочинів, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого, особи винного, який раніше неодноразово судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2003р., вчинив злочин, який на підставі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

За таких обставин, судом виконані загальні правила призначення покарання, встановлені ст. 65 КК України, призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_7 є достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Враховуючи наведене, вирок суду є законним та обґрунтованим.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Центрального районного суду м. Сімферополя від 05.08.2013 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення його судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді

Ю. Р. Трясун Л. П. Єлгазіна Крючков І.І.