ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.11.13р. Справа № 904/7185/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гермес",
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківська технологія", с. Ненаситець, Синельниківський район, Дніпропетровська область
про про стягнення 69 895,43 грн
Суддя Ярошенко В.І.
Представники:
від позивача: Литвинова М.Ю. - представник за дов. № 859 від 01.10.2013
від відповідача: не з'явились
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гермес" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківська технологія" про стягнення основної заборгованості у розмірі 32 300 грн. 00 коп., пені у сумі 4 403 грн. 42 коп., трьох відсотків річних у розмірі 892 грн. 01 коп. та штрафу у сумі 32 300 грн. 00 коп.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, покладених на нього згідно договору постачання № 478 від 24.07.2012 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.
Ухвалою господарського суду від 18.09.2013 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 07.10.2013. Ухвалою суду від 07.10.2013 розгляд справи відкладено на 28.10.2013 та ухвалою від 28.10.2013 на 11.11.2013.
11.11.2013 через канцелярію господарського суду від позивача надійшли уточнення позовної заяви від 04.10.2013 № 04/10-1, в яких просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 32300 грн. 00 коп., пеню у розмірі 2402 грн. 59 коп., три відсотка річних у сумі 889 грн. 36 коп. та штрафу у розмірі 32 300 грн. 00 коп.
Відповідності до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Щодо поданої позивачем уточненої позовної заяви, судом враховано п. 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р., де зазначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Таким чином, подана позивачем заява про уточнення позовних вимог, розцінюється судом як заява про зменшення розміру позовних вимог та, оскільки дана заява не порушує чиї-небудь права та інтереси, вона прийнята судом до розгляду.
Позивачем подані до суду пояснення по справі від 04.10.2013 № 04/10 щодо зміни назви відповідача.
Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про відправлення ухвал господарського суду (арк. с.26).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 11.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
24.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гермес» (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроагротехнологія» (далі - відповідач, покупець) був укладений договір постачання № 478 (далі - договір).
Згідно бюлетеню державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 256 (21) 2013 рік Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроагротехнологія" змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Синельниківська технологія (запис № 2451) (арк. с. 34).
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця партію товару, що йому належить, а покупець зобов'язується цей товар прийняти й оплатити.
Пунктом 1.2 договору передбачене найменування товару - Гумісол - супер (50 л) на загальну суму 32300 грн. 00 коп.
Згідно п. 2.2 договору факт передачі товару, передбаченого розділом 1 договору продавцем та його прийняття покупцем, підтверджується видатковою накладною, підписаною сторонами.
Покупець проводить оплату за товар, зазначений у розділі 1 договору: 32300 грн. 00 коп. - відстрочка платежу 48 календарних дня. Кінцевий строк оплати 10 вересня 2012.
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв зазначений у п. 1.2 договору товар відповідно до видаткової накладної від 16.08.2012 № ГМ0816/001 на загальну суму 32300 грн. 00 коп., на підставі довіреності на отримання товару від 16.08.2012 № 50 (арк. с. 8-9).
Відповідач не здійснив оплату поставлено товару у строки, передбачені договором. У зв'язку з чим, позивач направив відповідачу претензію від 31.07.2013 № 740, в якій просив у п'ятнадцятиденний строк, з моменту отримання даної претензії, перерахувати заборгованість у розмірі 32300 грн. 00 коп. на рахунок позивача. Відповідач залишив дану претензію без відповіді.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 32 300 грн. 00 коп.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленою накладною та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 32 300 грн. 00 коп., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню повністю в розмірі 32 300 грн. 00 коп.
У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 2402 грн. 59 коп. за період з 11.09.2012 по 11.03.2013 та штраф у розмірі 32 300 грн. 00 коп.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За порушення терміну оплати товару, передбаченого п. 3.1 договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п. 5.1 договору).
За відмову покупця оплатити товар, та/або за прострочення оплати понад 30 днів, покупець зобовязаний окрім пені, вказаної в п. 5.1 цього договору та яка нараховується за весь строк порушення терміну оплати, на першу вимогу продавця беззастережно та без зволікань сплатити на користь продавця штраф у розмірі 100% від вартості поставленого товару (п. 5.2 договору).
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.
Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012, постанова Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 06/5026/1052/2011).
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені та штрафу, задовольняє дані вимоги повністю у розмірі 2402 грн. 59 коп. та 32 300 грн. 00 коп. відповідно.
Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані три відсотка річних у сумі 889 грн. 36 коп. за період з 11.09.2012 по 12.08.2013.
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних, задовольняє дану вимогу повністю у сумі 889 грн. 36 коп.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 1 720 грн. 50 коп.
Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківська технологія" (52551, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Ненаситець, вул. Садова, 15, код ЄДРПОУ 35950072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гермес" (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 10, код ЄДРПОУ 19380560) основний борг у розмірі 32 300 грн. 00 коп. (тридцять дві тисячі триста грн. 00 коп.), пеню у розмірі 2402 грн. 59 коп. (дві тисячі чотириста дві грн. 59 коп.), штраф у розмірі 32 300 грн. 00 коп. (тридцять дві тисячі триста грн. 00 коп.), три відсотка річних у розмірі 889 грн. 36 коп. (вісімсот вісімдесят дев'ять грн. 36 коп.) та 1 720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя В.І. Ярошенко
Повне рішення складено 12.11.13р.