Справа № 1304/2275/11 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.
Провадження № 22-ц/783/5903/13 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
Категорія: 27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Ніткевича А.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.
секретаря Мариняк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 грудня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,-
встановила:
В січні 2010 року позивач Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" (надалі ПАТ "УкрСиббанк") звернувся з позовом в суд до відповідачів ОСОБА_3 (позичальника), ОСОБА_2 (фінансового поручителя), ОСОБА_5 (майнового поручителя) про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором №1113622700 від 03.04.2007 року в розмірі 860486,73 грн. та судових витрат.
14.11.2011 року ПАТ "УкрСиббанк" подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій відповідачами по вимогах банку зазначив позичальника ОСОБА_3 та фінансового поручителя ОСОБА_2, просив стягнути з них солідарно 1061049,89 грн. за договором споживчого кредиту № 1113622700 від 03.04.2007 року та стягнути з них солідарно державне мито в розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справив сумі 120 грн.
Ухвалою судового засіданні Галицького районного суду від 25.11.2011 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_5 виключений з числа відповідачів.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 01.12.2011 року збільшені позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 в користь ПАТ "УкрСиббанк" 755226,69 грн. основного боргу, 261539,11 грн. прострочених відсотків, 43784,09 пені, 500 грн. штрафних санкцій, загалом на суму 1016765,80 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 13.03.2013 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 01.12.2011 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи скасоване.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 покликається на те, що на забезпечення виконання кредитного договору від 03.07.2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 105963 від 03.04.2007 року. Вважає, що на момент розгляду справи договір поруки припинив свою дію, а тому рішення суду суперечить ст. 559 ЦК України. Просить скасувати повністю оскаржуване рішення та ухвали нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апелянт ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6, а також інші учасники розгляду справи відповідач ОСОБА_3, представник позивача ПАТ "Укрсиббанк", представник ТзОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" в судове засідання не прибули, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, не повідомили суд про причину неявки.
На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з»явилися.
За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
На підставі ст.ст. 11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).
Колегія суддів приходить до переконання, що дане рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.04.2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" (правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 1136227000ВАТ, згідно з умовами якого банк надав останньому кредит на суму 74000 Євро, строком до 03.04.2028 року із сплатою 11,8% річних.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
В свою чергу, згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов"язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 5.5. Кредитного договору, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів, комісій строком більше ніж на один місяць, та/або порушення інших умов умов договору, та/або у випадку порушення позичальником, та/або заставодавцем, та/або поручителем, та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов"язань позичальника за цим договором, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій в порядку, визначеному договором.
На забезпечення виконання умов кредитного договору між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 105963 від 03.04.2007 року, відповідно до умов якого останній зобов"язується перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_3 усіх його зобов"язань, що виникли з Кредитного договору в повному обсязі (п.1.1 Договору). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов"язаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій (п.1.3. Договору). Відповідальність поручителя і боржника є солідарною (п.1.4. Договору).
Згідно із ст.ст. 553,554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником. У разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
06.10.2009 року Банк направив відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 вимогу № 137-023/5590 про дострокове повернення кредиту та процентів у зв"язку із неналежним виконанням умов Кредитного договору від 03.04.2007 року (а.с. 22).
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення вимога отримана ОСОБА_3 та ОСОБА_2 26.10.2009 року (а.с. 23,24).
З поданого суду розрахунку встановлено, що станом на 27.10.2011 року внаслідок порушення відповідачами умов кредитного договору та договору поруки, заборгованість за кредитним договором становить 1016765,80 грн., з яких 755226,69 грн. несплачена частина кредиту, 261539,11 грн. прострочені відсотки, 43784,09 грн. - пеня за несвоєчасне виконання умов кредитного договору, 500 грн. - штраф згідно із п. 7.6. Кредитного договору.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками районного суду про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів ОСОБА_3 (позичальника) та ОСОБА_2 (фінансового поручителя), оскільки суд правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті і справедливе рішення, дійшовши його на основі повно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, з дотриманням норм матеріального й процесуального права.
Покликання апелянта на те, що на момент розгляду справи договір поруки припинив свою дію, не відповідають вимогам ст. 559 ЦК України, оскільки жодна із підстав, наведених у вказаній статті станом на день розгляду справи в суді не настала, при цьому, вимога до поручителя Банком пред"явлена одночасно із вимогою до боржника в межах строків, передбачених ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Будь яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, апелянтом не представлено.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, ч. 2 ст. 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 01.12.2011 року, змінене рішенням апеляційного суду Львівської області від 13.03.2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: А.В. Ніткевич
Судді: Ю.Р. Мікуш
О.Ф. Павлишин