КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2013 р. Справа№ 01/500

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Разіної Т.І.

Сотнікова С.В.

представники не з"явилися,

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.09.2013 р.

у справі № 01/500 ( суддя О.В. Чевгуз)

за заявою Смолича Павла Івановича

до кредитної спілки „Імперія"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.09.2013 р. у справі № 01/500 визнано управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області поточним кредиторами кредитної спілки „Імперія" на суму 16019 грн. 45 коп.; визнано вимоги Ліпінського Віктора Дмитровича на суму 9063 грн. 30 коп. та управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі на суму 1251 грн. 13 коп. погашеними.

В решті вимог управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області відмовлено.

Не погодившись з винесеною ухвалою, управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Черкаської області змінити в частині невизнання кредиторських вимог управління в частині штрафних санкцій, пені та визнати кредиторські вимоги управління до боржника щодо та сплати штрафних санкцій та пені.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що оспорювана ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На момент розгляду апеляційної скарги, в судовому засіданні 06.11.2013, від повноважних учасників апеляційного провадження жодних клопотань не надходило.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, про що свідчить реєстр відправки поштової кореспонденції, наявний в матеріалах справи.

Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, а також з огляду на обмеження розгляду ухвали процесуальними строками (15 днів), Київський апеляційний господарський суд вважає за можливим здійснити перевірку ухвали господарського суду Черкаської області в апеляційному порядку за відсутності повноважних представників сторін (повідомлених належним чином про час і місце судового розгляду) за наявними матеріалами з урахуванням обов'язку сторін доводити в порядку ст. 33 ГПК України ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та принципів рівності, змагальності закріплених ст. ст. 42, 43 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з абзацом двадцять четвертим статті 1 Закону № 2343 мораторій на задоволення вимог кредиторів (далі -мораторій) - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Мораторій вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду (абзац перший частини четвертої статті 12 цього Закону).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Як видно з матеріалів справи, 20.09.2009 було порушено провадження у справі про банкрутство кредитної спілки "Імперія", введено процедуру розпорядження майном.

Постановою господарського суду Черкаської області від 19 березня 2013 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича.

Як вбачається із заяви Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання поточним кредитором та доданих до неї матеріалів, рішення про стягнення з боржника штрафних санкцій та пені були прийняті під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме за період:

з 04.12.2009- по 04.04.2013 фінансова санкція становить - 2007,47 грн. та пеня - 1879,42 грн.,

з 26.06.2013 по 23.08.2013 фінансова санкція становить - 1065,56 грн. та пеня - 933,72 грн.,

разом 3073 грн. 03 коп. штрафних санкцій та 2813 грн 14 коп. пені.

Отже, вказані вимоги виникли під час дії мораторію на стадії розпорядження майном, і вони являються поточними.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою, фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання, і є похідними від нього.

З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій грунтується на законі.

Таким чином, висновок суду першої інстанції у справі, що розглядається, про неправомірність застосування управлінням ПФУ штрафу та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків за зобов'язаннями, які виникли після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, є хибним і не грунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та не відповідає практиці Верховного Суду при вирішенні спорів цієї категорії.

Оскільки при вирішенні спору суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, то апеяційну скаргу управління ПФУ слід задовольнити.

З урахуванням наведеного ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню частково в частині невизнання кредиторських вимог управління в частині штрафних санкцій, пені.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області задовольнити.

Ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.09.2013 р.у справі № 01/500 скасувати частково.

Визнати управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області поточним кредитором кредитної спілки "Імперія" на суму 3073 грн. 03 коп. штрафних санкцій та 2813 грн 14 коп. пені.

В решті ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.09.2013 р. у справі № 01/500 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Постанова виготовлена та підписана 08.11.2013

Головуючий суддя Верховець А.А.

Судді Разіна Т.І.

Сотніков С.В.