ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о в і д к л а д е н н я р о з г л я д у с п р а в и

"12" листопада 2013 р. Справа № 926/112/13-г

За позовом фізичної особи - підприємця Нікіфорець Павліни Георгіївни

до відповідачів: фізичної особи - підприємця Старчук Людмили Михайлівни

фізичної особи - підприємця Старчук Василя Тодоровича

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вивезенням товару на загальну суму 78 734,67 грн.

Суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідачів - Єзерська А. О., довіреність від 24.09.2013;

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа - підприємець Нікіфорець Павліна Георгіївна, с. Чагор Глибоцького району, звернулась з позовом до фізичної особи - підприємця Старчук Людмили Михайлівни та фізичної особи - підприємця Старчук Василя Тодоровича, м. Чернівці, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вивезенням товару у сумі 78 734,67 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка посилається на те, що на підставі свідоцтва № 040621 від 27.06.2000 здійснювала підприємницьку діяльність пов'язану з реалізацією продуктів харчування. Позивачка вказує, що 18.01.2005 між нею та першою відповідачкою було укладено договір оренди торгового павільйону № 5 площею 18,0 м2 на території ринку "Фортуна" по вул. Калинівській, 43 в м. Чернівці, який припинив свою дію 01.06.2005. Далі позивачка зазначає, що 12.09.2005 без її відома та письмового попередження відповідачі відчинили торговий павільйон № 5 на території ринку "Фортуна" по вул. Калинівській, 43 в м. Чернівці та перенесли весь товар, документи, особисті речі в інший контейнер, який також знаходився на мікроринку "Фортуна", та який (контейнер) закрили та опломбували. Позивачка стверджує, що вилучення товару та речей було здійснено у складі комісії, яку організували відповідачі, а саме: Старчук Л. М., Романюк В. Г., Гаврилюк В. М., Ковуля В. С., Чорней В. М., Сувейко П. К. Позивачка вказує, що 01.07.2006 ДІМ Садгірського РВУМВСУ в Чернівецькій області було складено протокол огляду місця події та описано товар по 31 позиції, який знаходився в металевому контейнері на мікроринку «Фортуна», а після огляду місця події та опису товару, власником якого вказано другого відповідача, нічого з контейнеру не було вилучено і товар залишився в металевому контейнері, як камері схову. Позивачка стверджує, що неодноразово зверталася до Садгірського РВУМВСУ в Чернівецькій області, а також до Садгірського районного суду м. Чернівці із заявами про порушення кримінальної справи відносно відповідачів. Позивачка зазначає, що відповідно до вироку Садгірського районного суду м. Чернівці від 17.11.2009, який залишений без змін 23.02.2010 ухвалою апеляційного суду Чернівецької області, відповідачі у даній справі були виправдані по статті 356 Кримінального кодексу України за недоведеністю їх участі у скоєнні злочину, а цивільний позов залишено без розгляду. Позивачка вказує, що ні в процесі огляду товару, ні в подальшому, коли в Садгірському районному суді м. Чернівці слухалася кримінальна справа, відповідачі товар не повернули, завдану шкоду добровільно не відшкодували та пояснили, що в процесі реконструкції мікроринку «Фортуна» товар вивезений за межі ринку і місцезнаходження товару не повідомили. Таким чином, позивачка просить суд стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду у сумі 28734,67 грн., яка складається з кількості вивезеного товару, цін товару на даний час та торгової надбавки 30 %, а також просить суд стягнути з відповідачів солідарно моральну шкоду у сумі 50000,00 грн., оскільки відповідачі позбавили позивачку можливості продати своєчасно свій товар і отримати кошти.

Відповідачі позов не визнають, посилаючись на його безпідставність. Зокрема, зазначають, що факти викладені позивачкою в позові були предметом неодноразових перевірок правоохоронних органів, в результаті яких останній надавались відповіді про безпідставність обвинувачень та виносились постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. Відповідачі стверджують, що позивачка також зверталася із скаргою в порядку статті 27 КПК України про порушення кримінальної справи за самоуправні дії відповідачів, однак вироком Садгірського районного суду м. Чернівці від 17.11.2009, який залишений без змін 23.02.2010 ухвалою апеляційного суду Чернівецької області, встановлено, що позивачкою не доведено участі відповідачів у вчинені злочину, у зв'язку з чим відповідачі були виправдані.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 11.04.2013 (т. 1, а. с. 125-126), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2013 (т. 1, а. с. 225-228) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.09.2013 (т. 2, а. с.12-17) зазначені судові рішення у справі скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.

Розгляд справи доручено судді Байталюку В. Д.

В згаданій постанові касаційної інстанції зазначено, що судами не досліджено якими доказами відповідачі обґрунтовують обставини попередження позивачки про необхідність вивезення товару з орендованого контейнера № 5 до моменту його фактичного вилучення згідно з Актом від 12.09.2005 (т. 1, а. с. 18-21); не досліджено згоди позивачки на зберігання майна в іншому контейнері; не встановлено хто є власником іншого контейнера, в який було перевезено майно (товар) позивачки; чи погоджувався його власник на зберігання майна у спірному контейнері.

Приведені обставини підлягають вирішенню в процесі нового розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 07.10.2013 порушено провадження у справі, розгляд її призначено на 30.10.2013.

У судовому засіданні 30.10.2013 було оголошено перерву до 12.11.2013 для надання додаткових доказів по справі.

Позивачка, яка була належним чином повідомлена про дату, місце і час розгляду справи явку свого представника у судове засідання не забезпечила.

Однак, до початку судового засідання від позивачки надійшло письмове клопотання (вх. № 6054) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття у судове засідання.

Враховуючи, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, а господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд дійшов висновку про можливість відкладення розгляду справи.

Представник відповідачів не заперечувала проти відкладення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 77 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Розгляд справи відкласти на 26 листопада 2013 року на 11 годину в приміщенні господарського суду за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14.

2. Участь представників сторін у судовому засіданні визнати обов'язковою.

Суддя В. Байталюк