ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Справа № 910/4431/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Шевчук С.Р.,

суддів:Акулової Н.В.,

Владимиренко С.В. -доповідач,

розглянувши касаційні скарги 1. Закритого акціонерного товариства "Центр моди "Екста", 2. ОСОБА_4 3. Заступника прокурора міста Києва

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.08.2013р.

та рішеннягосподарського суду міста Києва від 09.07.2013р.

у справі№ 910/4431/13 господарського суду міста Києва

за позовомОрганізації орендарів орендної фірми "Екста"

до1. Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 2. Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" 3. Фонду державного майна України 4. Закритого акціонерного товариства "Центр моди "Екста"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_4

за участю прокурора Печерського району міста Києва

провизнання права власності,

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Кота О.В. від 31.10.2013р. №02-05/873 у зв'язку з відпусткою судді Запорощенка М.Д. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Шевчук С.Р., суддів Акулової Н.В., Владимиренко С.В.

За участю прокурора: Козакова І.М., посв. №018008 від 01.07.2013р.;

представників

- позивача: Чепурін В.О., дов. б/н від 23.09.2013р.; Матвєєва О.І., дов. б/н від 03.09.2013р.;

- відповідача1: не з'явилися;

- відповідача2: не з'явилися;

- відповідача3: не з'явилися;

- відповідача4: не з'явилися;

- третьої особи: ОСОБА_8 та ОСОБА_9, дов. №667 від 02.04.2013р.; ОСОБА_10, дов. №1937 від 10.08.2013р.;

- за участю 4-х вільних слухачів;

- та за участю представників ЗМІ: ОСОБА_11 - журналіст телеканалу новин 24, посв. №НОМЕР_1 від 01.01.2013р.; ОСОБА_12 - кореспондент "5 канал ТВ", посв. №НОМЕР_2 №НОМЕР_3;

ВСТАНОВИВ:

Організація орендарів орендної фірми "Екста" звернулася до господарського суду міста Києва з позовом та доповненням до нього до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", Фонду державного майна України, Закритого акціонерного товариства "Центр моди "Екста", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_4, про визнання права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 3333кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. у справі №910/4431/13 (колегія суддів у складі головуючого судді Босий В.П., суддів Бойко Р.В., Мандичев Д.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013р. (колегія суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Гончарова С.А., Зубець Л.П.), провадження у справі в частині позовних вимог до Закритого акціонерного товариства "Центр моди "Екста" припинено. Позовні вимоги Організації орендарів орендної фірми "Екста" до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено. Визнано за Організацією орендарів орендної фірми "Екста" право власності на нежитлову будівлю загальною площею 3333кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1. У задоволенні позовних вимог Організації орендарів орендної фірми "Екста" до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" та Фонду державного майна України відмовлено. Стягнуто з Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради на користь Організації орендарів орендної фірми "Екста" судовий збір у розмірі 68820грн.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Закрите акціонерне товариство "Центр моди "Екста" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013р. та рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. у справі №910/4431/13 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013р. та рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. у справі №910/4431/13 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заступник прокурора міста Києва, не погодившись з прийнятими у справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013р. та рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. у справі №910/4431/13 в частині задоволення позовних вимог та в цій частині припинити провадження у справі, залишивши в іншій частині без змін рішення.

Відповідачем-1 подано пояснення на касаційні скарги, в якому просить оскаржувані судові рішення скасувати і прийняти нове, яким в позові відмовити.

Подане відповідачем-4 клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату колегією суддів касаційної інстанції відхилено, оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 14.10.2013р. явка сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою та відповідно до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не встановлює обставини, а перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також недоведення заявником відсутності у нього інших представників.

Представниками третьої особи подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке колегією суддів касаційної інстанції відхилено, оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 14.10.2013р. явка сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою та відповідно до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не встановлює обставини, а перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Клопотання телеканалу новин "24" та телекомпанії "5 канал" про надання дозволу на проведення відео-зйомки в залі судового засідання судом касаційної інстанції відхиляються через відсутність згоди на це представників позивача, присутніх в судовому засіданні, оскільки відповідно до ст.42 Господарського процесуального кодексу України визначена рівність учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд касаційної інстанції допустив участь журналістів вказаних телеканалів у судовому процесі.

Подане представником третьої особи ОСОБА_8 клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату для надання можливості для ознайомлення з матеріалами даної справи щодо зміни складу колегії суддів не задоволено, внаслідок доведення до відома представників учасників судового процесу зазначеного документа.

Судом касаційної інстанції надано вказаному представнику третьої особи право зняти фотокопію цього документа, який ним скористався.

Клопотання представника третьої особи ОСОБА_8 про долучення до матеріалів справи додаткових доказів від 05.11.2013р. колегією суддів касаційної інстанції не задоволено внаслідок невідповідності приписам ст.1117 Господарського процесуального кодексу України.

Заявлене представником третьої особи клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу колегією суддів касаційної інстанції задоволено.

Позивачем подані заперечення на касаційні скарги, з проханням оскаржувані судові акти залишити без змін, а у задоволенні касаційних скарг - відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, касаційні скарги, пояснення на касаційні скарги, заперечення на них, заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представників сторін та третьої особи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій з аналізу матеріалів справи, 19.02.1992р. колективом Українського центру розвитку асортименту товарів легкої промисловості, моди та культури одягу Київського виробничо-торгового об'єднання "Мода" на загальних зборах прийнято рішення про створення Орендної фірми "Екста", оформлене протоколом №30.

25.02.1992р. між Фондом державного майна України і колективом Орендної фірми "Екста" було укладено договір оренди №734 державного майна, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендатор приймає в оренду будівлі, споруди та устаткування початковою вартістю 1377тис.крб., залишковою вартістю 1125тис. крб., а також нормовані оборотні кошти у складі та за станом на 01.01.1992р. загальною вартістю 221тис.крб., грошові кошти і інші активи - 63тис.крб. на період з 01.01.1992р. по 31.12.1996р.

25.03.1992р. рішенням виконавчого комітету Старокиївської районної Ради народних депутатів міста Києва №205 здійснено державну реєстрацію Орендної фірми "Екста" (свідоцтво №395, статут Орендної фірми "Екста" затверджений протоколом загальних зборів трудового колективу №30 від 19.02.1992р., реєстраційний №438-ОП/0097). З положень Статуту Орендної фірми "Екста" судами з'ясовано, що вона є правонаступником усіх прав і обов'язків Українського центру розвитку асортименту товарів легкої промисловості, моди та культури одягу Київського виробничо-торгового об'єднання "Мода" Держкомлегпрому України. З матеріалів даної справи судами попередніх інстанцій також встановлено, що членами трудового колективу Орендної фірми "Екста" було прийнято рішення про створення організації орендарів та 02.10.1992р. розпорядженням Державної адміністрації в Старокиївському районі міста Києва №324 було здійснено державну реєстрацію Організації орендарів орендної фірми "Екста" (свідоцтво №816, державний реєстраційний номер №1369-оа/0097). З п.1.1, 1.2 Положення Організації орендарів орендної фірми "Екста" вбачаться, що організація орендарів є об'єднанням працівників, створеним за рішенням загальних зборів трудового колективу фірми "Екста" (протокол №9 від 14.09.1992р.), є юридичною особою, має свій розрахунковий рахунок, користується гербовою печаткою, бланками та штампом встановленого зразка орендного підприємства, створеного на базі орендного майна.

Врахував вищевикладені обставини, з'ясовані з аналізу наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, приписи ч.1 ст.2, ст.ст.12, 86 Закону України "Про власність" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ч.1, 5 статті 9 Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" (в редакції, чинній на момент створення позивача), суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач набув усіх прав та обов'язків, як юридична особа з 02.10.1992р. з моменту його державної реєстрації, про що вказано і в листі Печерської районної у місті Києві державної адміністрації №Д-2399 від 31.12.2010р.

З огляду на зазначене, суди дійшли висновку про утворення у 1992р. двох окремих юридичних осіб Орендної фірми "Екста" (свідоцтво №395, державний реєстраційний номер 438-ОП/0097) та позивача (свідоцтво №816, державний реєстраційний номер №1369-оа/0097).

Водночас, суди попередніх інстанцій з аналізу матеріалів справи встановили, що 29.10.1992р. між Фондом державного майна України та позивачем підписано додаткову угоду до договору оренди, за умовами якої організація орендарів, створена відповідно до Закону України "Про оренду майна державних підприємств і організацій" і зареєстрована в державній адміністрації Старокиївського району міста Києва (державний реєстраційний №1369-ОА/0097 від 02.10.1992р.), є правонаступником усіх прав та обов'язків трудового колективу фірми "Екста" відносно договору оренди. З огляду на зазначені обставини, та положення, наведені у ч.2 ст.28 Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з моменту укладення сторонами цієї додаткової угоди від 29.10.1992р. до договору оренди орендарем за цим договором замість колективу фірми "Екста" став позивач, а Орендна фірма "Екста" стороною договору не була.

Врахував вищевикладені обставини, положення ч.2 ст.8 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", ч.1, 3 ст.28 Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначені у п.4.6 договору оренди права орендаря на першочерговий викуп орендованого майна за рахунок власних та залучених коштів, згідно з законодавством України про порядок приватизації, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Законом України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" та договором оренди була передбачена можливість орендаря (позивача) викупити орендоване нерухоме майно.

Здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій встановили, що 16.07.1993р. Фондом державного майна України було затверджено план приватизації Орендної фірми "Екста" (розроблений організацією орендарів підприємства), розділом 4 якого передбачено, що організація орендарів викупає державну частку майна цілісного майнового комплексу фірми "Екста". За даними додатку №2 до акту оцінки цілісного майнового комплексу, оцінку вартості майна об'єкту приватизації було здійснено, в тому числі, на підставі договору оренди. Загальними зборами ОООФ "Екста" було прийнято рішення, оформлене протоколом від 20.08.1993р. про викуп державного майна фірми "Екста" організацією орендарів відповідно до плану приватизації за 128500000 карбованців.

Водночас судами попередніх інстанцій з'ясовано, що на виконання умов договору оренди та у відповідності до законодавства України про приватизацію 06.09.1993р. між Фондом державного майна України (продавець) та організацією орендарів орендної фірми "Екста" - позивач (покупець) було укладено договір купівлі-продажу майна державного підприємства №КП-164, за умовами п.1 якого продавець продає, а покупець купує державне майно цілісного майнового комплексу орендної фірми "Екста", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до договору оренди. За умовами п.5 договору купівлі-продажу, право власності на майно, вказане в акті оцінки об'єкту приватизації, за даним договором купівлі-продажу переходить від продавця до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна, при виконанні умов пункту 6 додаткової угоди до договору оренди. На виконання умов договору купівлі-продажу продавець передав, а покупець прийняв за відомістю інвентаризації викуплену ним частку державного майна цілісного майнового комплексу орендної фірми "Екста" по договору купівлі-продажу вартістю 128507000 карбованців за актом прийому-передачі державної частки цілісного майнового комплексу Орендної фірми "Екста" від 21.09.1993р.

На підставі наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що спірне нерухоме майно, яке було об'єктом оренди за договором оренди, було включене до складу цілісного майнового комплексу Орендної фірми "Екста", що підлягав приватизації за договором купівлі-продажу, а тому позивач у відповідності до ст.128 Цивільного кодексу УРСР (чинного на момент укладення договору купівлі-продажу) набув право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, з моменту підписання 21.09.1993р. акту прийому-передачі такого майна. Наведені висновки судів попередніх інстанцій щодо можливості організації орендарів бути покупцем за договорами купівлі-продажу майна в процесі приватизації узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 22.10.2012р. у справі №7/21/5022-288/2011 (18/140-2421).

28.04.2000р. Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" позивачу було видано реєстраційне посвідчення на цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій з установчого договору від 05.07.1994р. працівників трудового колективу Орендної фірми "Екста" про спільну діяльність по створенню Акціонерного товариства закритого типу "Центр моди "Екста" та статуту цього товариства з'ясовано, що АТЗТ "Центр моди "Екста" є правонаступником всіх прав і обов'язків орендної фірми "Екста", державна реєстрація якого була здійснена Виконавчим комітетом Старокиївської районної ради народних депутатів м. Києва 11.08.1994р.

Суди попередніх інстанцій з урахуванням приписів пунктів 1, 2, 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" від 20.05.1993р. №57-93 (в ред. на момент виникнення спірних правовідносин) та здійсненого аналізу наявних матеріалів справи, дійшли висновку, що позивач не ліквідувався внаслідок розподілу між його членами акцій АТЗТ "Центр моди "Екста".

Водночас суди попередніх інстанцій з урахуванням п.3.5, 5.2 Положення про позивача, приписів ч.2, 4 ст.23, ч.2 ст.30 Закону України "Про власність" (на момент спірних правовідносин), ст.23 Цивільного кодексу УРСР (на момент спірних правовідносин), встановили, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження факту прийняття вищим органом управління ОООФ "Екста" (загальними зборами) рішень про визначення часток членів ОООФ "Екста" у спірному нерухомому майні чи передання спірного майна в статутний фонд АТЗТ "Центр моди "Екста". З аналізу наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України суди зазначили, що члени ОООФ "Екста" не отримували у власність часток у спірному нерухомому майні та не приймали рішення про його відчуження, а відтак і не могли розпоряджатися таким майном (в тому числі, шляхом внесення його до статутного капіталу АТЗТ "Центр моди "Екста"), оскільки його власником була юридична особа. При цьому, внесення такого майна до статутного фонду АТЗТ "Центр моди "Екста" могло бути здійснене не інакше як шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами ОООФ "Екста". На підставі викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відсутні підстави вважати, що вкладом засновників АТЗТ "Центр моди "Екста" були частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, належного на праві власності позивачу.

Разом з цим, судами попередніх інстанцій з аналізу матеріалів справи зазначено, що спірне майно неодноразово відчувалось без згоди власника та було зареєстроване за іншими особами без достатніх правових підстав. При цьому, суди попередніх інстанцій вказали, статтею 346 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ЗАТ "Центр моди "Екста"), якою визначено перелік підстав припинення права власності, не передбачено припинення права власності дійсного власника у зв'язку з вибуттям майна із його володіння з послідуючим його відчуженням за угодами, укладеними іншими особами без участі та згоди дійсного власника, зареєстрованого за іншими особами без достатніх правових підстав. Укладання таких угод, а також видача свідоцтв на право власності на таке майно відбувалось поза волею та без участі дійсного власника (позивача) та не припиняє його право власності. Угоди щодо відчуження цього майна укладені до 01.01.2004р. є недійсними на підставі ст.48 Цивільного кодексу УРСР, а після цієї дати - нікчемними у розумінні ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на вищевикладені обставини, врахував приписи ст.ст.76, 78, 79 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст. 256, 257, ч.1 ст.261, ст.ст.321, 346, 392 Цивільного кодексу України, наявність реєстраційного посвідчення Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" від 28.04.2000р. на цілісний майновий комплекс, у тому числі спірне майно, виданого позивачу, відсутність пропуску ліквідатором позивача строку позовної давності за зверненням до суду за захистом порушеного права власності позивача, відсутність належних та допустимих доказів відчуження позивачем нерухомого майна та припинення його права власності, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовної вимоги.

Поряд з цим, суди попередніх інстанцій з огляду на проведення Державною адміністрацію в Старокиївському районі міста Києва державної реєстрації позивача (свідоцтво №816) з присвоєнням державного реєстраційного №1369-оа/0097, відсутність доказів його припинення, наявність постанови господарського суду міста Києва від 28.12.2012р. у справі №5011-46/18261-2012 про визнання позивача банкрутом з відкриттям ліквідаційної процедури, обґрунтовано відмовили третій особі у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі на підставі пунктів 1, 6 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судами попередніх інстанцій зазначено, що висновки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 03.11.2011р. у справі №9/484, про встановлення відсутності права ОООФ "Екста" діяти як самостійна юридична особа, відповідно до приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України не мають преюдиціального значення, оскільки суб'єктний склад у справах не є тотожним та розгляд наведеної справи здійснювався за наявними в ній матеріалами.

Крім того, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, врахував дані витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо проведення 30.10.2012р. припинення державної реєстрації Закритого акціонерного товариства "Центр моди "Екста" в результаті ліквідації, керуючись п.6 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України припинив провадження у справі відносно цієї юридичної особи.

Згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Наведені ОСОБА_4 та Заступником прокурора міста Києва доводи в касаційних скаргах зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції у відповідності до положень ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, та не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції. Доводи відповідача-4, викладені у касаційній скарзі в обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права внаслідок неналежного його повідомлення про судові засідання у даній справі, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами про надіслання судами процесуальних документів за юридичною адресою, яка також зазначена і в касаційній скарзі, тоді як доказів зміни його адреси на іншу скаржником не надано.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Закритого акціонерного товариства "Центр моди "Екста", ОСОБА_4, Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013р. у справі № 910/4431/13 - без змін.

Головуючий суддя:С. Шевчук

Судді: Н. Акулова

С. Владимиренко