УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 106/4939/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Кротова Л.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Кірюхіна М. А.
"06" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКірюхіної М.А.,
СуддівБерзіньш В.С., Кузнєцової О.О.,
При секретаріРижих М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Відділу державної виконавчої служби Євпаторійськоо міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 06 серпня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.09.2011 року ухвалою Євпаторійського міського суду АР Крим їй надано розстрочку щодо виконання судового наказу, виданого 25.06.2011 року про стягнення з неї на користь КП «Мирний - Наш дім» заборгованості в сумі 5 734,50 грн. та судових витрат строком на 12 місяців. Вказана ухвала набрала законної сили 05.10.2011 року та з жовтня 2011 року вона добровільно щомісячно сплачує заборгованість на користь стягувача. 29.10.2011 року нею отримано постанову ВДВС від 21.10.2011 року про відкриття виконавчого провадження. У той же день вона звернулась до відповідача із заявою, в якій повідомила, що судом їй надано розстрочку строком на 12 місяців, у зв'язку з чим просила закрити виконавче провадження та додала до заяви копію чека на 500 гривень від 20.10.2011 року про погашення боргу, а також копію ухвали суду про надання розстрочки. Однак, 30.11.2011 року державний виконавець надіслав до Пенсійного фонду України в м. Євпаторії постанову та судовий наказ. Дізнавшись про це, вона одразу звернулась до ВДВС із заявою про відзив з ПФУ в м. Євпаторії вказаних вище документів та повернення їй незаконно утриманих з неї сум та додала до заяви копії шести квитанцій про сплату боргу з жовтня 2011 року по березень 2012 року на загальну суму 3000 грн. Однак її заява задоволена не була. Вважає, що діями відповідача порушені її права та інтереси, заподіяно матеріальну та моральну шкоду. Матеріальна шкода завдана незаконним утриманням виконавчого збору - 576,45 грн., витрат на проведення виконавчих дій - 35 грн., а всього - 611,45 грн. та судових витрат. Моральна шкода полягає у порушенні її прав, втраченому здоров'ї, часі у зв'язку зі зверненням до різних інстанцій для поновлення її прав та становить 1000 грн. Тому позивачка просить визнати незаконними дії ВДВС Євпаторійського МУЮ по примусовому стягненню з неї коштів, зобов'язати відповідача скасувати постанову ВДВС Євпаторійського МУЮ від 30.11.2011 року про звернення стягнення на її пенсію, повернути з державного бюджету незаконно утриманні 611,45 грн. виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій та стягнути моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 06 серпня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.
На вказане судове рішення позивачка подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що воно незаконне та необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивача відповідач просить її відхилити, па оскаржуване рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчі дії з примусового стягнення з відповідачки заборгованості, у тому числі прийняття постанови про звернення стягнення на грошові кошти, а також стягнення виконавчого збору і витрат на виконавчі дії, проведені з дотриманням нормативних актів, що регулюють виконання судових рішень.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи і вимогам закону.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, судовим наказом Євпаторійського міського суду АР Крим від 25 червня 2011 року з ОСОБА_6 на користь КП «Мирний - наш дім» стягнуто суму в розмірі 5734, 50 грн. та судові витрати в сумі 55,50 грн.
Ухвалою того ж суду від 29 вересня 2011 року надана розстрочка виконання рішення на строк 12 місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Постановою державного виконавця ВДВС Євпаторійського МУЮ від 21 жовтня 2011 року відкрито виконавче провадження за вказаним наказом суду, копія якої направлена боржниці, та її повідомлено про необхідність самостійного виконання рішення суду.
Вказана постанова відповідає положенням ст.25 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до ч.3 даної норми закону виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надано відстрочку виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення строку відстрочки в межах строку, встановленого для його пред'явлення. Однією з підстав для відмови у відкритті провадження є не закінчення відстрочки виконання рішення, наданої судом, яким постановлено рішення ( п.5 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»). Між тим, в даному спорі судом надана не відстрочка, а розстрочка виконання рішення, а тому у державного виконавця не було підстав для відмови у відкритті провадження.
Оскільки даних про повне виконання рішення боржниця не надала, а надання розстрочки виконання рішення не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, то висновки суду першої інстанції про те, що дії державного виконавця відповідали вимогам закону та фактичним обставинам справи є правильними.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Також колегія суддів приймає до уваги, що відповідачкою не надано державному виконавцю ані копії ухвали суду про надання розстрочки з відміткою про набрання законної сили, ані повідомлення стягувача про дотримання нею встановленого судовим рішенням графіку розстрочки.
Не отримавши від боржниці даних про повне виконання рішення, державний виконавець, діючи відповідно до приписів ст.27 Закону, своєю постановою від 30 листопада 2011 року правомірно розпочав примусове виконання судового рішення.
Відповідно до ч.3 ст.27 Закону виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій з боржника не стягуються лише у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання.
Дійшовши правильного висновку про обґрунтованість початкування примусового виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку й щодо правомірності нарахування виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Що стосується рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то і в цій частині воно відповідає вимогам закону. Зазначені вимоги є похідними від вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця, оскільки державний виконавець діяв відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» і права позивачки не порушив, то відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів відхиляє довід апеляційної скарги щодо неможливості участі судді Кротової Л.В., у розгляді даної справи, оскільки наведені позивачкою підстави для відводу судді ґрунтуються на припущеннях.
Довід апеляційної скарги про те, що судом надана відстрочка виконання рішення, не відповідає дійсності, оскільки ухвалою суду від 29 вересня 2011 року надана розстрочка, а не відстрочка виконання рішення.
Що стосується доводу апеляційної скарги позивачки про те, що вона повідомила державного виконавця про надання їй розстрочки та надала доказ часткового погашення боргу, то колегія суддів не може прийняти його до уваги, оскільки нею не надана копія ухвали з відміткою про надання законної сили.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі ст.212 ЦПК України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, ст. 213 - 216 ЦПК України.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 314, 315, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 06 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: