справа № 760/16640/13к

провадження № 1кп/760/595/13

В И Р О К

іменем України

12.11.2013 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.,

при секретарі Распутній Н.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Ткаченка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013110090008019, відносно

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, 25.06.2013, близько 17-20 год., йдучи в м. Києві по вул. Виборзькій, побачив невідому йому жінку, що йшла йому назустріч, якою виявилась громадянка ОСОБА_3 Пройшовши повз вказаної жінки та побачивши у ній на шиї золотий ланцюжок, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел щодо відкритого викрадення чужого майна, а саме, золотого ланцюжка.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабіж), з метою власного збагачення, ОСОБА_1, пройшовши повз ОСОБА_3, розвернувся та почав її наздоганяти. На вул. М. Василенка в м. Києві, ОСОБА_1, порівнявшись з ОСОБА_3, схопив її за руку та за шию, тим самим застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, після чого зірвав з її шиї золотий ланцюжок, вартістю 3000 гривень, та з місця скоєння злочину втік, маючи реальну можливість розпоряджатися та користуватися вказаним золотим ланцюжком, заподіявши таким чином ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 3000 гривень.

В цей же день, 25.06.2013, близько 18-40 год., в м. Києві, неподалік станції метрополітену «Берестейська», ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції та у нього було виявлено та вилучено вищевказаний золотий ланцюжок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та пояснив, що дійсно 25.06.2013 близько 17-00 год. він, йдучи по вул. Виборзький у м. Києві, побачив невідому йому жінку, якою виявилася потерпіла ОСОБА_3, та замітивши на її шиї золотий ланцюжок, вирішив відкрито викрасти його. Догнавши потерпілу на вул. Василенка, він схватив її за шию та ривком зірвав з неї золотий ланцюжок, після чого втік. В подальшому, сівши на маршрутне таксі, він доїхав до станції метро «Берестейська», де був затриманий працівниками міліції. У вчиненому щиро розкаявся, просив не карати його суворо.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор і захисник також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого (грабіж), кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, не судимий в силу ст. 89 КК України, під психіатричним наглядом не перебуває, але з 11.01.2003 перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом, на даний час не працює, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується позитивно, та обставини, що пом'якшують його покарання - повне визнання вини і щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України, пов'язане з позбавленням волі, але із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

На думку суду, призначене ОСОБА_1 покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речовий доказ - золотий ланцюжок (золото 585?, вага 9 гр., розмір 40 см.), що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3, - залишити їй за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя