РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" липня 2006 р. | Справа № 2/154-2133 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Колубаєвої В.О.
Розглянув справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Тернопільської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" вул. К. Острозького, 14, м. Тернопіль,46000
до Закритого акціонерного товариства "Кременецьцукор" вул. 107 Кременецька дивізія, 1, м. Кременець,Кременецького району, Тернопільської області,47000
про визнання недійсним правочину, вилучення із незаконного володіння..
За участю представників сторін:
позивача: Терещук Б.С. - довіреність №16/47-05 від 27.10.2005р.
відповідача: Кучмак В. З. - доручення від 01.06.06р.
Суть справи: Позивач просить визнати недійсною накладну №2 від 28.02.2003р., по якій СТОВ "Урожай" передало відповідачеві агрегат передпосівного обробітку ґрунту "Агро-КОТ - 4,5" та повернути йому даний агрегат передпосівного обробітку як власнику такого.
Відповідач позов не визнає ( лист від 06.06.2006р.), посилаючись на те, що :
- він є добросовісним набувачем агрегату. Такий переданий йому ТзОВ "Урожай" за борг.
- на стягнення боргу (вартості агрегату) позивачеві необхідно було пред'явити вимоги до підприємства-банкрута, в якого знаходиться такий.
Такі вимоги не пред'явлені, тому слід вважати борг таким, що минув.
Просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін і приймаючи до уваги, що:
1) Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В силу ст. 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності.
Ст. 387 Цивільного кодексу України тлумачить, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Таким чином позивач має право витребувати своє майно із чужого володіння в тому разі коли б відповідач знаючи, що агрегат не є власністю третьої особи безоплатно одержав би його.
2) Із заяви кредитора (справа №2б-188 про визнання ТзОВ "Урожай" с. Катеринівка, Кременецького району банкрутом) №35 від 17.01.2003р. вбачається, що ТзОВ "Урожай" заборгував відповідачеві по справі 46791 грн. 49 коп. (за товари). Позов пред'явлено на 37441 грн. 84 коп. , менше на 9309 грн. 65 коп.
В рахунок даного боргу (взаєморозрахунки) товариство і передало відповідачеві агрегат "Агро-КОТ - 4,5" вартістю 10000 грн.
Доказів того, що відповідач (міг знати) що даний агрегат не є власністю ТзОВ "Урожай" в суд не представлено.
Відповідач стверджує, що про таке йому не було повідомлено, тому він і вимушений був забрати агрегат в рахунок боргу.
Таким чином, доведено що відповідач є добросовісним набувачем агрегату, т.я. він законно з відповідною правовою підставою заволодів ним, тому згідно ст. 330 Цивільного кодексу України він з 2003р. набув право власності на нього.
А позивач не має права витребовувати агрегат (ст. 387 Цивільного кодексу України та ст. 388 Цивільного кодексу України )
При таких обставинах, позовні вимоги позивача слід визнати необґрунтованими і вони не підлягають задоволенню.
3) При розгляді справи також враховувалось:
а) Із заяви позивача №10-03 від 04.01.2003р. та доданих до неї документів вбачається, що позивач (як кредитор) пред'явив вимоги до ТзОВ "Урожай" на суму 12935 грн. 27 коп.
Дана сума це відшкодування вартості агрегату та відсотки станом на 06.12.02р.
Отже, якщо виходити із договору фінансового лізингу №19-132 фл від 06.12.2000р. та графіку лізингових платежів то позивач із вартості агрегату 26345 грн. 17 коп. пред'явив вимоги тільки на 12935 грн. 27 коп.
Чому позивач не пред'явив вимоги на решту суму боргу за агрегат, або чому він не звернувся до суду з вимогою витребувати від боржника свій агрегат із матеріалів справи як по банкрутству так і по даній справі встановити неможливо.
В той же час у відповідновідності ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори (до яких відноситься позивач) зобов'язані були надати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство
Отже, на протязі 30 днів з дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство позивач зобов'язаний був подати заяву про вилучення агрегату, або повної сплати його вартості.
Фактично, заява подана на частку вартості такого агрегату.
Тому у відповідності до п. 2 ст. 14 вищезазначеного Закону вимоги позивача відносно повернення агрегату (його вартості) вважаються погашеними.
Відтак, слід вважати, що за ТзОВ "Урожай" на час розгляду справи боргу не рахується.
4) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України видатки по державному миту слід покласти на відповідача.
5) Відповідно до ст. ст. 44, 47 –1 Господарського процесуального кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України №411 від 29.03.02 р. , витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пов’язані з розглядом даної справи в сумі 118 грн. покласти на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43,49,85,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1) В позові позивачеві відмовити.
2) Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 11 липня 2006 року через місцевий господарський суд.
Суддя В.О. Колубаєва