Справа № 2-97/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2011 р. Армянський міський суд АР Крим у складі:

головуючої -судді –Ісроілової В.У.,

при секретарі -Недуга Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстрації,

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «Приватбанк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстрації, мотивуючи тим, що на підставі кредитного договору № SІКРGА0000000081 від 26.05.2008 р. ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 7828,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.05.2010 р. На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 26.05.2008 р. між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки. На порушення умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 29.07.2010 р. утворилася заборгованість в розмірі 70672 грн. 69 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 53602 грн. 21 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 7549 грн. 31 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 2009 грн. 50 коп., пені за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі 7511 грн. 67 коп. На підставі викладеного просить стягнути з відповідачки суму заборгованості в розмірі 70672 грн. 69 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, виселити, зняти відповідчку з реєстрації та стягнути судові витрати в розмірі 826 грн. 73 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити.

Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що банком вже було пред'явлено позов, ухвалою суду позов залишено без розгляду, тому, що вони досягли згоди відповідно до якої, вона (відповідачка) уповноважить довіреністю ПАТ «Приватбанк»правом розпорядження предметом іпотеки, що нею і було зроблено, проте позивач повторно звернувся до суду. Також пояснила, що в квартирі, яка є предметом іпотеки вона не проживає, у зв'язку з чим і підстав для її виселення не має, вона може добровільно звільнити квартиру, будь-яких перешкод банку не вчиняє.

Судовим розглядом встановлено, що 14.10.2009 р. відбулася зміна назви «ПриватБанк»на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк».

26.05.2008 р. між «ПриватБанк»та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № SІКРGА0000000081.

Відповідно до п. 8.1, 8.1.1 ОСОБА_1 надані кредитні кошти шляхом видачи готівки в розмірі 7828,00 доларів США, зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання грошових коштів в розмірі 3 % від суми виданого кредиту в момент надання кредиту, винагороди за надання грошових коштів у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, винагороди за резервування ресурсів в розмірі 4,08% від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення моніторингу, строком по 26.05.2013 р.

На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 26.05.2008 р. укладено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 1513 між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1, відповідно до п.п. 7, 33.3 якого ОСОБА_1 передала в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 АР Крим, яка належить їй на праві власності.

Пунктом 18.12 договору іпотеки передбачено, що у разі порушення ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором іпотекодержатель має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитним договором, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з п.п.5.1, 8.1, 8.4 кредитного договру ОСОБА_1 зобов'язалася щомісяця надавати кошти банку в сумі 191,09 доларів США згідно з графіком погашення кредиту для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, коміссії, в разі неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 зобов'язалася сплачувати пеню у розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочення, але не менше 1 грн.

Проте ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 29.07.2010 р. утворилася заборгованість в розмірі 8957,25 доларів США, що еквівалентно 70672 грн. 69 коп. (відповідно до службового розпорядженя НБУ № 417/286 від 29.07.2010 р. 1 долар США=7,89 грн.), яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 53602 грн. 21 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 7549 грн. 31 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 2009 грн. 50 коп., пені за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі 7511 грн. 67 коп.

Відповідно до ст.ст. 33, 39 ЗУ «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки і одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житлове приміщення із зазначенням способу реалізації предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України у разі неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором позикодавець вправі вимагати дострокового виконання зобов'язання, а саме: повернення кредиту, відсотків, комісії та іншіх платежів.

Проте відповідно до положень ст. ст. 33, 35 ЗУ «Про іпотеку»згідно з якими у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж 30-денний строк, в якому зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишаеться без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ст. 35 ч.2 ЗУ «Про іпотеку».

Отже, враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що письмова вимога передбачена ст. 35 ЗУ «Про іпотеку»банком відповідачці не направлялася, то позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним. За таких підстав суд вважає, що недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є підставою в даному випадку для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Не підлягають задоволенню також вимоги позивача щодо виселення відповідачки, з наступних підстав.

Статтею 39 ЗУ «Про іпотеку»передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців. Разом з тим, в ст. 40 ч.1 цього Закону зазначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки є підставою для виселення мешканців, виселення проводиться в порядку, встановленому законом. У ст. 40 ч.ч. 2, 3 ЗУ «Про іпотеку»встановлено певний порядок дій банку, а саме: після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя добровільно звільнити жилий будинок (квартиру) протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо мешканці не звільнять у встановлений або погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ст. 35 ч.1 ЗУ «Про іпотеку». У зв'язку з чим, суд вважає, що при вирішенні процедури виселення необхідно дотримуватись обов'язкової процедури письмового попередження про звільнення житлового приміщення протягом одного місяця і недотримання вищевказаної процедури є підставою для відмови в позові про виселення з житлового приміщення, що є предметом іпотеки і на яке звертається стягнення.

Також судом звернуто увагу на те, що вимоги позивача про стягнення, а потім ще і звернення стягнення на предмет іпотеки є стягненням у подвійному розмірі.

За таких підстав, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково і стягнути з ОСОБА_1 на користь позивачасуму заборгованості в розмірі 70672 грн. 69 коп. (що еквівалентно 8957, 25 доларів США).

На підставі ст.526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. 33,35,39-40 ЗУ «Про іпотеку», керуючись ст.ст.10, 60, 72, 81,88, 213-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»суму заборгованості в розмірі 70672 грн. 69 коп. (що еквівалентно 8957, 25 доларів США).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»суму судового збору в розмірі 706 грн. 73 коп. та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, сплачений позивачем при пред'явленні позову.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення до Апеляційного суду АР Крим через Армянський міській суд АР Крим.

Суддя: