Справа № 2-а-85/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 року                                                                        смт. Царичанка

          Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області, як адміністративного суду, ОСОБА_1, розглянувши у порядку скороченого провадження в смт. Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області про визнання про визнання протиправними дій та зобов»язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_2 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі посилаючись на наступні обставини:

- відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому надано статус дитини війни;

- відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.06.2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком;

- вказана соціальна допомога повинна виплачуватися щомісячно починаючи з 01.01.2006р.

- вказана соціальна допомога з 01.01.2006р. не нараховувалась та не сплачувалась по даний час.

          Звертався до відповідача з проханням провести перерахунок його пенсії, але отримав відмову.

Прохає поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав та законних інтересів і подання адміністративного позову; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2010 року; зобов»язати відповідача нарахувати і виплатити йому недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року по 31.12.2010 року в сумі 8859 грн. 30 коп., а саме за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року –1290 грн. 60 коп., з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року – 1442 грн. 70 коп., з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року –1738 грн. 50 коп., з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року –1873 грн.80 коп. та з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року –2549 грн. 70 коп.; зобов»язати відповідача нараховувати та виплачувати йому, як дитині війни, щомісячно державну соціальну допомогу в розмірі та порядку, які встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни»; стягнути з відповідача на його користь судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.

Відповідач на обґрунтування невизнання адміністративного позову у письмових запереченнях посилається на наступні обставини:

- ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлено у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Однак, ч. 3 тієї ж ст. 28 того ж Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до того ж Закону. Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів трудових пенсій» від 15 квітня 2003 року № 544 також встановлено мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, а саме у розмірі 50 грн;

- Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік»дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була призупинена;

- відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет.

Ухвалою суду від 11 січня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну доплату до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 05 липня 2010 року залишені без розгляду в зв’язку із пропуском строку звернення до суду.

В даній справі розглядаються позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії за період з 05 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Вивчивши надані сторонами докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивачу в даній справі у встановленому порядку надано статус дитини війни, що підтверджується копією паспорта (а.с.8), копією посвідчення № 116853 (а. с. 11). Вказані обставини не оспорюються відповідачем.

Нормами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»встановлено, що діти війни мають право на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме –у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20 жовтня 2009 року для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2010 року встановленому прожитковий мінімум 695 грн., з 1 квітня 2010 року –706 грн.

На думку суду, УПФУ повинно було призначити та виплачувати позивачу в даній справі підвищення до пенсії у розмірі 30% саме зазначених вище розмірів.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача стосовно того, що відповідно до норм ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком, як розрахункова величина, застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим Законом, і до такої категорії громадян, як «діти війни», не застосовуються. До такого висновку суд приходить з наступних обставин. Нормами ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку суду, не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обрахування пенсій та доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого в Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

У 2010-му році будь-яких обмежень дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не встановлювалося, тому, на думку суду, позовні вимоги в частині визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії за період з 05 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року підлягають задоволенню окрім зобов’язання нарахувати та виплатити конкретну суму 8 859 грн. 30 коп..

Нарахування пенсій відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду України і суд не вправі підміняти ці органи а тому позовні вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити невиплачену соціальну допомогу в розмірі 8 859 грн. 30 коп. повинні бути залишені без задоволення.

Окрім того, суд розглядає адміністративні справи про порушені права громадян, за захистом яких вони і звертаються до суду, і не знає, чи будуть права позивача порушуватися в подальшому, а тому він не вправі зобов’язувати відповідача в подальшому вчиняти певні дії.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що і в цій частині позовні вимоги ОСОБА_2 повинні бути залишені без задоволення.

Відповідно до норм п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»Пенсійний фонд України та його місцеві органи звільнені від сплати державного мита, а тому і позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 грн. 40 коп. судових витрат повинні бути залишені без задоволення.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 183-2 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

          Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Царичанському районі Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов»язання вчинити певні дії задовольнити частково.

          Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Царичанському районі Дніпропетровської області, які виразилася у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_2, як дитині війни, підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 05 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Царичанському районі Дніпропетровської області провести нарахування та виплату ОСОБА_2, як дитині війни, підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 05 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

          В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_2 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі до районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії даної постанови.

          Головуючий:                                                                                 В. І. РИТОВ