Справа № 2-а-69/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2011 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого –судді Ритова В.І.

          при секретарі Бережній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до інспектора ДПС Кобеляцької ОР ОСОБА_2 і просить скасувати постанову серії ВІ1 № 021111 від 23.12.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення.

          На обгрунтування позовних вимог вказав, що вказаною постановою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що він 23.12.2010 року, об 11 годині 15 хвилин, на автомобільній НОМЕР_1 рухався без включеного ближнього світла фар під час туману.

          Просить скасувати постанову, а провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, посилаючись на те, що він рухався із включеним світлом фар, просив надати допомогу адвоката, про що заявив працівнику міліції, але інспектор ДАІ його доводи до уваги не прийняв і виніс постанову.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з посиланням на доводи, викладені у позовній заяві.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, з заявою про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутності до суду не звернувся, письмові заперечення на позов до суду не надіслав.

Вислухавши пояснення позивача та перевіривши справу, суд приходить до наступного висновку.

          Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

          Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          В судовому засіданні встановлено, що 23 грудня 2010 року у відношенні ОСОБА_1 інспектором ДПС ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВІ1 № 088374 та винесено постанову серії ВІ1 № 021111 про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (а. с. 4, 5).

          Позивач як у позовній заяві, так і в судовому засіданні вказав, що Правил дорожнього руху не допускав, під час туману рухався із включеним ближнім світлом фар, повідомив, що потребує юридичної допомоги. Його доводи до уваги прийняті не були. Дана обставина об’єктивно підтверджується адміністративним протоколом, у якому зазначено в поясненнях, що ОСОБА_1 потребує юридичної допомоги (а. с. 4).

          Відповідач же в судове засідання не з’явився, правомірність постанови не доказав, незважаючи на те, що обов’язок доказування покладено на нього. Довід позивача не спростував, заперечення з цього приводу суду не надіслав.

          За вказаних обставин, оцінюючи всі зібрані по справі докази та те, що відповідач в судове засідання не з’явився і не надав докази того, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності у відповідності з чинним законодавством, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, оскільки вина позивача нічим не доведена, а також під час розгляду справи відповідачем були грубо порушені права позивача, зокрема, право на захист, а тому постанову про накладення на нього адміністративного стягнення слід скасувати як незаконну.

          В той же час у відповідності із ст. 221 КУпАП до компетенції суду не відноситься розгляд адміністративних справ за допущенні правопорушення, передбачені ст. 122 ч. 1 КУпАП, а тому суд не вправі вирішувати питання про закриття провадження в справі.

          В цій частині позову ОСОБА_1 слід відмовити.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково..

          Скасувати постанову серії ВІ1 № 021111 від 23 грудня 2010 року, винесену ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

          В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 3 грн. 40 коп. судових витрат.

          Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

          Головуючий В.І.Ритов.