Справа № 2-103/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2011 р. Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого           - судді Ритова В.І.

          при секретарі          - Бережній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом

          ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання до закінчення навчання.

          В обґрунтування своїх вимог вказала, що відповідач по справі ОСОБА_2 - її батько, який розірвав шлюб з його матір’ю ОСОБА_3 і проживає окремо від них . Вона є студенткою юридичного факультету Дніпропетровського національного гірничого інституту (денна форма навчання) на умовах контракту. Потребує матеріальної допомоги.

          Навчання вимагає значних витрат, а доходів матері не вистачає, оскільки вона одна виховує її та брата, який після важкого захворювання потребує спеціального медичного лікування. За її навчання платить мати.

          Просить стягнути аліменти на її утримання на період навчання в розмірі 1/4 частини від заробітку батька, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з дня пред’явлення позову і до закінчення навчання –30 червня 2013 року.

          В судовому засіданні позовні вимоги позивачка ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі.

          Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, в телеграмі просив справу розглядати без його участі, надіслав заперечення, в яких просив задовольнити позов частково. Не заперечує проти сплати аліментів в розмірі 10 % свого заробітку, посилаючись на те, що має на утриманні неповнолітню дитину, непрацездатних батьків, які є інвалідами 2 групи і їх захворювання пов’язані із впливом наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а батько, крім того –інвалід війни.

Вислухавши пояснення позивачки, оцінивши в сукупності надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку .

          Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень , крім випадків , встановлених статтею 61 цього Кодексу.

          Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини , визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі , не підлягають доказуванню.

          Відповідно до вимог ч.1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

          Відповідно до вимог ч.1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин , зазначених у статті 182 цього кодексу ( стан здоров’я та матеріальне становище дитини і платника аліментів , наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків та інші обставини , що мають істотне значення )

          Відповідно до вимог ч.2 ст. 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків , своїми дружиною, чоловіком та повнолітньою дочкою, сином.

          Враховуючи, що ОСОБА_1 звернулася з позовом про стягнення аліментів лише з батька –відповідача по справі ОСОБА_2, суд вважає, що при визначенні розміру аліментів слід взяти до уваги і можливість надати утримання матір’ю ОСОБА_3.

          Відповідач по справі ОСОБА_2 в запереченнях на позов посилається на те, що має на утримання неповнолітню дитину та непрацездатних батьків, які є інвалідами 2 групи, а батько, окрім того, інвалід війни.

          На підтвердження своїх доводі надав копію свідоцтва про народження дитини і довідку про те, що дитини хворіє, а тому ці обставини суд приймає до уваги при вирішенні питання про розмір аліментів.

          В той же час суд не приймає до уваги доводи відповідача в тій частині, що на його утриманні перебувають батьки, які є інвалідами 2 групи, оскільки ОСОБА_2 не надав докази отримання чи не отримання ними пенсії по інвалідності.

          Враховуючи вказане та те, що відповідач не заперечував у судовому засіданні проти сплати аліментів, але не в розмірі ј частини, а в розмірі 10 % від його доходів, су приходить до висновку, що ОСОБА_2 має можливість сплачувати аліменти на утримання дочки –позивача в справі - у розмірі 1/6 частини усіх його доходів, а тому саме у такому розмірі і слід стягнути з нього аліменти на користь позивача на період навчання, починаючи з 29 листопада 2010 року по дату закінчення навчання –30 червня 2013 року.

          Враховуючи вищевикладене , суд приходить до висновку , що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення аліментів в розмірі 1/6 частини усіх доходів відповідача . В іншій частині позову ОСОБА_1 слід відмовити.

          Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати повинні бути покладені на відповідача, але, враховуючи, що ОСОБА_2 являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи категорії 3 (посвідчення серії Б № 403426 с) і користується пільгами, суд приходить до висновку, що судові витрати повинні бути віднесені на державу.

                    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198-200 СК України, ст.ст. 208, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання задовольнити частково .

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини усіх його доходів на період навчання до 30 червня 2013 року , тобто до закінчення навчання, починаючи з 29 листопада 2010 року.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з подачею апеляції через районний суд.

Головуючий: В.І.Ритов