Справа № 2-а-55/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ритова В.І.

при секретарі - Бережній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, протиправною та скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 пред’явив позов в порядку адміністративного судочинства до інспектора ДПС м. Дніпродзержинська прапорщика міліції ОСОБА_2, про визнання дій незаконними, протиправною та про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що 18 грудня 2010 року відповідачем було складено протокол серії АН1 № 391488, в якому зазначається, що 18.12.2010 р?оку, о 17.20 год., в м. Дніпродзержинську на проспекті Леніна, 42, керуючи автомобілем НОМЕР_1, він порушив правила користування зовнішніми світловими приладами, в темну пору доби рухався на габаритних вогнях.

В цей же день Відповідачем було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 142565 про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.

З постановою по сп?раві про адміністративн?е правопорушення не погоджується, вважає? дії Відповідача по складанню адміністративного протоколу незаконними, цей протокол нечинним, постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною та прохає її скасувати з наступних підстав.

18.12.2010 року о 17 год. 20 хв., він дійсно керував належним йому автомобілем, яким рухався по проспекту Леніна. В цей час його зупинив працівник міліції та став виказувати претензії, що на автомобілі не включено світлові прилади, а саме, ближнє світло фар. Він повідомив працівнику ДАІ, що на автомобілі ближнє світло включено, а також привернув увагу, що на добре освітленому проспекті Леніна включене світло він прийняв за габаритні вогні. Проте працівник ДАІ не прийняв до уваги його доводи та почав складати протокол про адміністративне правопорушення. Він просив долучити до матеріалів справи свідчення трьох пасажирів, які перебували у його автомобілі, проте працівник міліції відмовився їх навіть опитати.

Про свою незгоду з нібито скоєним правопорушенням він вказав в адміністративному протоколі.

Також він пропонував запросити сторонніх осіб –перехожих, як свідків, щоб встановити шляхом переключання ближнього світла та габаритних вогнів, що на автомобілі дійсно включено ближнє світло. На вказане працівник ДАІ відповів відмовою.

Відповідно до ст.. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право знайомитись з матеріалами справи, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката або іншого спеціаліста в галузі права, оскаржувати постанову по справі.

В порушення вимог Конституції України, Конвенції про захист прав людини, ст.. 268 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена 18.12.2010 року, тобто в той же день, коли він нібито скоїв адміністративне правопорушення. З вказаної причини він не зміг скористуватися допомогою адвоката або іншого фахівця в галузі права, підготуватись до розгляду справи, хоча наполягав на присутності адвоката при розгляді адміністративної справи.

Прохає постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 142565 від 18.12.2010 року визнати незаконною та скасувати.

          В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, пояснив, що було включене саме ближнє світло, а не габаритні вогні.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, причину неявки не повідомив, був належним чином сповіщений про день, час і місце розгляду справи, письмових заперечень проти позову не надіслав.

          Суд, заслухавши позивача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

          Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

          В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча саме він повинен довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності.

В судовому засіданні встановлено, що 18 грудня 2010 року у відношенні ОСОБА_1 була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 142565, в якій зазначе?но, що 18.12.2010 р., о 17.20 год., в м. Дніпродзержинськ, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, порушив правила користування зовнішніми світловими приладами, в темну пору доби рухався на габаритних вогнях, чим скоїв адмініс?тративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, з накладенням адміністратив?ного стягнення на позивача у вигляді штрафу в сумі 425 гри?вень.

Позивач як у позовній заяві, так і в судовому засіданні вказав, що Правил дорожнього руху він не порушував, керу?ючи автомобілем НОМЕР_2, не порушував правил користування зовнішніми світловими приладами. Рухався з включеним ближнім світлом, а не габаритними вогнями.

Відповідач виклики до суду проігнорував, правомірність постанови не доказав, незважаючи на те, що обов’язок доказування покладено саме на нього. Довід позивача не спростував, заперечення з цього приводу до суду не надіслав.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 порушив вимоги ч.2 ст.122 КУАП, а отже у відповідача не було законних підстав для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, що являється підставою для скасування постанови серії АЕ1 № 142565 по справі про адміністративне правопорушення від 18.12.2010 року.

                    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ДПС м. Дніпродзержинська ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконними дії ОСОБА_2 по складанню адміністративного протоколу серії АН1 № 391488 стосовно ОСОБА_1.

          Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 142565 від 18 грудня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. визнати протиправною та скасувати.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 3 грн. 40 коп.

          Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.          

Головуючий В.І. РИТОВ