Справа № 2-а-84/11 року

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2011 року Канівський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді - Семеняки О.М.

з участю секретаря с/з –ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Каневі Черкаської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УДАІ ГУМВС України в м. Києві про скасування постанови від 05.12.2010 року про накладення адміністративного стягнення відповідно до ч.1 ст. 122 КпАП України,

ВСТАНОВИВ :

23.12.2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що постановою інспектора ВДАІ Печерського району м. Києва по справі про адміністративне правопорушення від 05.12.2010 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 260 грн. за допущене 05.12.2010 року в м. Києві порушення ПДР України, зокрема здійснення стоянки транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку „Зупинка заборонена”.

Позивач, не заперечуючи вчинення зазначеного порушення ПДР України, вважає, що інспектором ДАІ при складанні протоколу про адміністративне правопорушення і винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності допущена необ”єктивність у встановленні обставин, що пом”якшують або виключають його відповідальність, зокрема його пояснення про те, що перед зупинкою він не помітив дорожний знак, який інформує водіїв транспортних засобів про заборону здійснення стоянки на даній ділянці дороги.

Просить визнати рішення інспектора ДАІ про притягнення його до адміністративної відповідальності протиправним, скасувати постанову серія АА № 551928 про накладення на нього штрафу у розмірі 260 грн. та закрити провадження по справі за малозначністю вчиненого правопорушення.

Позивач та відповідач в судове засідання не з”явилися, про дату, час та місце судового розгляду були належним чином повідомлені. Із змісту адміністративного позову та доданих до нього матеріалів не вбачається потреба заслухати при розгляді справи свідків чи експерта. За таких обставин суд вважає, що на даний час не має перешкод для розгляду справи у даному судовому засіданні та про можливість її розгляду відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України на підставі наявних в ній доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та Законами України.

Відповідно до ст.. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Судом встановлено, що 05.12.2010 року інспектор ВДАІ Печерського району м. Києва склав відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення від 05.12.2010 року в якому зазначено, що водій допустив зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 „ Зупинку заборонено”, чим порушив Правила дорожнього руху України. На підставі вказаного протоколу було винесено постанову серія АА № 551928 від 05.12.2010 року про накладення на позивача штрафу відповідно до ч.1 ст.122 КпАП України у розмірі 260 грн. Розмір накладеного на ОСОБА_2 штрафу відповідає санкції ч.1 ст.122 КпАП України.

Відповідно до ст..11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Суд вважає, що позивач не надав доказів винесення постанови з порушенням норм Кодексу України про адміністративні правопорушення без повного та об”єктивного з”ясування обставин справи.

Зазначене спростовується даними протоколу від 05.12.2010 року, складеному інспектором ДАІ щодо ОСОБА_2 із якого вбачається, що позивачу роз”яснені його права та обов”язки, передбачені ст..63 Конституції України, ст.. 268 КпАП України та повідомлено про час і місце розгляду справи. Крім того, інспектором ДАІ, при винесенні постанови, враховано пояснення правопорушника, викладене ним в протоколі, із якого вбачається, що правопорушник не заперечує щодо вчинення ним порушення правил дорожнього руху.

Складений інспектором ДАІ протокол від 05.12.2010 року, відповідає вимогам ст.. 256 КпАП України і є доказом вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КпАП України.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для скасування постанови інспектора ДАІ від 05.12.2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП України.

Із направленого до суду адміністративного позову вбачається, що постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності складена інспектором ДАІ 05.12.2010 року і в цей же день вручена правопорушнику. Адміністративний позов про скасування зазначеної постанови ОСОБА_3 подано до суду 23.12.2010 року.

Відповідно до ст.. 289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Позивач ОСОБА_2 не звернувся до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду із позовом та не навів поважних причин його пропуску.

За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 у задоволенні адміністративного позову в зв”язку з пропуском позивачем строку оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 6, 11, 17-18, 19, 71, 159, 160-163 КАС України, ч. 1 ст. 122, ст.ст. 251, 258, 283, 287, 288, 291-295 КпАП України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 про скасування постанови від 05.12.2010 року про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 260 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КпАП України, відмовити в зв”язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.М. Семеняка