Справа 120/1628/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2013 року Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді –Єрохіної І.В.

при секретарі - Олевському О.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чорноморське цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання дій банку щодо підвищення відсоткової ставки незаконними

в с т а н о в и в:

          ПАТ КБ «Приватбанк» (далі – ПАТ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи свої вимоги тим, що 10.07.2007 року між ПАТ та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №SI67G100001566 на підставі якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 145440 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,07 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09.07.2027 року. 10.12.2007 року у забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки № 5321 згідно якого ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно – квартиру загальною площею 52,8 кв.м, яка розташована за адресою АРК, АДРЕСА_1. Згідно з умовами кредитного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися з 10 по 15 число кожного місяця. Однак у порушення зазначених норм Закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором станом на 14.09.2011 року у розмірі 254990,69 грн.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши, що станом на 01.10.2013 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 455656,39 грн. та просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SI67G100001566 від 10.07.2007 року звернути стягнення на квартиру загальною площею 52,8 кв.м, яка розташована за адресою АРК, АДРЕСА_1, шляхом надання іпотекодержателю Публічному акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" права власності на предмет іпотеки за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для оформлення права власності на предмет іпотеки. Виселити ОСОБА_1 разом з членами сім'ї з квартири, яка розташована за адресою: АРК, АДРЕСА_2. Стягнути з відповідача судові витрати по справі.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ про визнання дій банку з підвищення відсоткової ставки за кредитним договору незаконними, мотивуючи свої вимоги тим, що 10.07.2007 року він взяв у відповідача кредит для придбання квартири у розмірі 178154 грн. Між ОСОБА_1 та ПАТ були укладені два кредитних договори: № SI67G100001566 від 10.07.2007 року та № SI67G200001566 від 10.07.2007 року, відповідно до яких ОСОБА_1 повинен сплачувати відсотки у розмірі 1,34 % на місяць, або 16,08 відсотків на рік. Відповідно до одного кредитного договору позивач повинен був щомісячно сплачувати відповідачу 2347 грн. за першим договором та 586,87 грн. за другим договором, всього 2934,36 грн., щомісяця, що він справно виконує до цього часу. В 2009 році йому стало відомо про те, що у нього утворилася прострочка з виплати відсотків. В жовтні 2009 року він звернувся до відповідача з заявою про роз’яснення причини збільшення відсоткової ставки за кредитним договором та проханням надати письмовий розрахунок збільшення відсотків, на що він отримав відповідь, що з 01.02.2009 року банк збільшив відсоткову ставку на підставі п.2.3.1 договору з 16,08 відсотків до 27,42 % річних, про що його начебто повідомили, однак конкретну причину збільшення відсоткової ставки та повний розрахунок збільшення заборгованості йому так й не надали. Вважає дії ПАТ щодо збільшення відсоткової ставки за кредитом неправомірними, оскільки ПАТ не повідомив його письмово відносно підвищення відсоткової ставки за кредитним договором. До того ж суттєва зміна обставин, яка давала б відповідачу право ініціювати збільшення відсоткової ставки була відсутня, у зв’язку з чим, ОСОБА_1 просить суд визнати дії ПАТ КБ «Приватбанк» щодо збільшення відсоткової ставки за двома кредитними договорами № SI67G100001566 , укладеним 10.07.2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ незаконними. У ході судового засіданні ОСОБА_1 доповнив позовні вимоги, просить визнати неправомірними дії відповідача зі збільшення відсоткової ставки з 01.02.2009 року з 16,08 % до 27,42 % річним за двома кредитними договорами укладену між ним та відповідачем 10.07.2007 року, а саме: за кредитним договором №SI67G100001566 від 10.07.2007 року та кредитним договором №SI67G200001566 від 10.07.2007 року, зобов’язати відповідача провести розподіл усіх виплачених ним грошових коштів з 10.07.2007 року без врахування підвищення відсоткової ставки.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснив згідно до позовних вимог. Позов ОСОБА_1 не визнав.

Відповідач та його представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги ПАТ не визнали, просили в позові відмовити. Позов ОСОБА_1 до ПАТ підтримали, пояснили згідно до заявлених позовних вимог, просили позов задовольнити.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

          Судом встановлено, що 10.07.2007 року між ПАТ та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № SI67G100001566 на підставі якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 145440 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,07 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09.07.2027 року (а.с. 8-10). 10.12.2007 року у забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки № 5321, згідно якого ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно – квартиру загальною площею 52,8 кв.м, яка розташована за адресою АРК, АДРЕСА_1 (а.с. 11). 10.07.2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк»був укладений кредитний договір №SI67G200001566 відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 36360 грн. на придбання нерухомості зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,34 % щомісяця на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.8-10 т.2).

Згідно з умовами кредитного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися з 10 по 15 число кожного місяця. Однак у порушення зазначених норм Закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 455656,39 грн.

Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Згідно зі ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства.

          Відповідно до ст.652 ч.1 ЦК України у разі суттєвих зміни обставин якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін якщо інше не встановлено договором або не випливає з суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити вони би не уклали цей договір, або клали його на інших умовах.

          Згідно з п.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»- про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Відповідно до п.п. 3.4, 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, яки затверджені Правлінням НБУ 10.05.2007 року та набрали чинності 05.07.2007 року - банк зобов’язаний обумовити у кредитному договорі правила за якими змінюється відсоткова ставка. за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках. Банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін (зміни кредитної політики банку).

          Відповідно до п.2.3.1 договору № SI67G100001566 від 10.07.2007 року банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні коньюктури ринку грошових ресурсів України а саме: зміни курсу долару США до гривні більш ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні встановленого НБУ на момент укладання даного договору; зміни облікової ставки НБУ; зміни розмірі відрахувань; страховий резервний фонд або зміні середньо зваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті. При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом семи календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

Збільшення процентної ставки банку у вищевказаному порядку можливо у межах кількості пунктів на які збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшення курсу долару США.

Як вбачається з розпорядження від 31.12.2008 року № Э.40.0.0/1-20 «Про зміну відсоткової ставки по діючим кредитам бізнесів «Іпотечне кредитування», «Авто в кредит», виданим в гривнах вирішено, що у зв’язку зі зміною на мировому фінансовому ринку, та для збереження прибутковості за операціям «Авто в кредит та «Житло в кредит»підвищити прибутковість по активам виданим у гривнах бізнесів «Іпотечне кредитування», «Авто в кредит»до 30 відсотків річних для боржника. Згідно з вказаним розпорядженням затверджена технологія підвищення відсоткової ставки за діючими кредитами. Операційному департаменту в строк трьох робочих днів доручено здійснити розсилку листів заімодавцям відповідно до наданого списку, бухгалтерії в строк до 01.03.2009 року змінити відсоткові ставки по діючим кредитам відповідно до п.1. (а.с. 44-46).

08.01.2009 року банк надіслав мотивованого листа про підвищення розміру процентної ставки, в якому зазначив, що у разі незгоди з підвищенням ставки боржник зобов’язаний повністю повернути кредит у встановлений договором строк (а.с. 47-50).

В письмовому повідомлені ОСОБА_1 від 31.12.2008 року необхідність підвищення відсоткової ставки обґрунтована зміною коньюктури ринку грошових ресурсів України, а саме настання одного чи декількох з нижче наведених чинників: зміні курсу долару США до гривні більш ніж на 10% у порівнянням з курсом долару США до гривни встановленого НБУ на час укладення договору: зміни розміру відрахувань у страховий резервний фонд, або зміни середньо зваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); здійсненні поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та –або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ; підвищення ставки за кредитами кредиторів України у відповідній валюті.; підвищення ставки більш на 3% пунктів за бланковими кредитами «ОВЕРНАЙТ»НБУ з дати укладенні цього договору чи останнього перегляду відсоткової ставки.

22 серпня 2011 року на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про необхідність дострокового погашення заборгованості у розмірі 92 962,55 грн у зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором № SI67G100001566 та попереджено боржника про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 12).

З реєстру № 12 від 08.01.2009 року вбачається, що повідомлення були направлені відповідачу за місцем його реєстрації – с. Красноярське Чорноморського району, вул. 60 років СРСР,21 , та за місцем знаходження предмету іпотеки – АДРЕСА_2 (а.с. 49). У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 пояснив, що був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 , де фактично і проживав в той час. Ця адреса була вказана ОСОБА_1 і в кредитному договорі.

За умовами договору банк направляє боржнику письмове повідомлення про підвищення відсоткової ставки протягом семи календарних днів з дна набрання чинності зміненої відсоткової ставки, за п.4 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів»- протягом семі календарних дні з дати зміни відсоткової ставки. Дата зміни відсоткової ставки – 31.12.2008 року, письмове повідомлення згідно з реєстром направлялось на адресу ОСОБА_1 08.01.2009 року. Суд вважає, що ПАТ було надіслано письмове повідомлення на ім’я ОСОБА_1 своєчасно, оскільки перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати. А якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

10.01.2009 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку». Зазначеним Законом доповнено ЦК України статтею 1065-1 «Проценти за кредитним договором», відповідно до частини другої та третьої якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Але, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 58 Конституції України, а саме принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, всі рішення банку у будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку після 10 січня 2009 року є неправомірними.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені обставини та норми закону, суд приходить до висновку, що ПАТ, виконуючи умови договору про надання кредиту, зокрема в частині підвищення розміру процентної ставки за кредитом при зміні облікової ставки Національного банку України або в інших випадках, підвищивши розмір процентної ставки до 27,42 %, дыяв в межах дыючого законоавства та умов кредитного договору, про що 8.01.2009 року повідомив ОСОБА_1, направивши на його адресу, яка вказана в договорі, мотивованого рекомендованого листа, що не суперечить вимогам ст.. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та свідчить про те, що банком рішення про підвищення процентної ставки за кредитним договором прийнято до набрання чинності законом, відповідно до якого умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

З наданого представником позивача уточненого позову та розрахунку до нього, сума заборгованості складає: 455656,39 грн., що складається з 151813,09 грн. - заборгованості за кредитом; 170665,37 грн. - заборгованості за відсотками, 11083,02 грн. - заборгованість з комісії; 100173,18 грн. - пені; 250 грн. - штрафу (фіксована частина); 21671,73 грн. - штраф (відсоток від суми заборгованості). Відповідачем не надано суду доказів на спростування розрахунку.

Згідно ст.. 35 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Така ж позиція викладена і в п. 37 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 року.

Крім того, як зазначалось вище, 22.08.2011 року на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про необхідність дострокового погашення заборгованості у зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором № SI67G100001566 та попереджено боржника про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки.

          Відповідно до ст.. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст.. 26 Закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Як зазначалось, згідно наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором № SI67G100001566 від 10.07.2007 року сума заборгованості складає: 455656,39 грн., що складається з 151813,09 грн. - заборгованості за кредитом; 170665,37 грн. - заборгованості за відсотками, 11083,02 грн. - заборгованість з комісії; 100173,18 грн. - пені; 250 грн. - штрафу (фиксована частина); 21671,73 грн. - штраф (відсоток від суми заборгованості)

Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання, крім іншого, може забезпечуватися і неустойкою.

За правилами ст.. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 258 ЦК України, встановлює спеціальну позовну давність для окремих видів вимог, так до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Частиною 4 ст. 267 передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У судовому засіданні 28.10.2013 року представником відповідача ОСОБА_2 було заявлено клопотання до ухвалення місцевим судом рішення по справі про застосування строку позовної давності визначеного ст.. 258 ЦК України.

За викладених обставин суд вважає за можливе застосувати положення ст.. 258 ЦК України щодо строку позовної давності щодо стягнення неустойки, який обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням до суду, а починається окремо за кожен день, за який вона нараховується у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Оскільки ПАТ звернулось до суду з позовом 30.09.2011 року, тому розмір пені, яка підлягає стягненню повинен складати 98749,63 грн. (100173,18 – 1423,55).

Керуючись ст.ст. 209,213-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

          Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки – задовольнити частково.

          Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, укладеним 10.12.2007 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" - квартиру, загальною площею 52,8 кв.м., яка розташована за адресою: АРК, АДРЕСА_2 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SІ67G100001566 від 10.07.2007 року в сумі 454232,84 грн., що складається з 151813,09 грн. - заборгованості за кредитом; 170665,37 грн. - заборгованості за відсотками, 11083,02 грн. - заборгованість з комісії; 98749,63 грн. - пені; 250 грн. - штрафу (фиксована частина); 21671,73 грн. - штраф (відсоток від суми заборгованості)

          Встановити спосіб реалізації нерухомого майна - квартири, загальною площею 52,8 кв.м., яка розташована за адресою: АРК, АДРЕСА_2 яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 - шляхом надання іпотекодержателю Публічному акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" права власності на предмет іпотеки за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для оформлення права власності на предмет іпотеки.

          Виселити ОСОБА_1 разом з членами сім'ї з квартири, яка розташована за адресою: АРК, АДРЕСА_2.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судові витрати: 1708,5 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В решті позовних вимог відмовити.

          Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання дій банку щодо підвищення відсоткової ставки незаконними - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду АРК через Чорноморський районний суд АРК в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення

Головуючий суддя І.В. Єрохіна