Справа № 2а-477/2011 року

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2011 року            смт. Леніне

Суддя Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим Шофаренко Ю.Ф.

розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим про зобов’язання нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу як «дитині війни»та визнання дій незаконними ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй як «дитині війни» з 2007 по грудень 2010 року . Вимоги мотивовані тим, що він підпадає під категорію «дитина війни»в розумінні Закону України « Про соціальний захист дітей війни»і має право на пільги , передбачені цим Законом. Однак з вини відповідача пільги за вказаний період йому не виплачені.

Відповідно до ч.4 ст. 183-2 КАС України суд розглянув справу у порядку скороченого провадження.

Дослідивши письмові докази, заперечення на позов та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

          Судом встановлено, що позивач народився 6 травня 1939 року, на час закінчення другої світової війни йому було менш ніж 18 років, тому він є особою, яка віднесена до категорій осіб, визнаних дітьми війни.

          Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          Судом встановлено, що позивачу протягом 2009-2010 років нараховувалася та виплачувалася щомісячна соціальна допомога як дитині війни у розмірі 10% від розміру прожиткового мінімуму, у зв’язку з чим недорахована та недоплачена позивачці щомісячна держана допомога, як дитині війни.

Твердження відповідача про те, що за основу розрахунку державної соціальної допомоги дітям війни не може бути прийнятий розмір мінімальної пенсії за віком, оскільки цей розмір застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку суду не є підставою для відмові позивачу у позові, оскільки, згідно ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, і суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відсутність бюджетних коштів, призначених на ці виплати, не може бути прийнята до уваги, оскільки з огляду на правову позицію Європейського Суду з прав людини реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачені певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для невиплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в передбаченому Законом розмірі.

Судом також не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що позивач не звертався за перерахунком пенсії, оскільки в представленій суду копії пенсійного посвідчення позивача є штамп «Дитина війни»

          Суд відмовляє позивачу у нарахуванні конкретних сум виходячи з того, що, суд не наділений правом на призначення та визначення розміру виплати допомоги замість суб’єкта владних повноважень, ці дії відносяться до виключної компетенції суб’єкта владних повноважень - відповідача.

Суд також не вбачає підстав для визнання дій УПФУ протиправними, оскільки доказів такої протиправності не наведено, невиконання вимог не є діями.

В задоволенні вимог про зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати позивачу соціальну допомогу відповідно до Закону «Про соціальний захист дітей війни»»надалі при нарахуванні пенсії належить відмовити, оскільки з адміністративним позовом має право звернутися особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Позивач фактично звернувся за захистом права на майбутнє, яке не порушено на даний час і не має доказів того, що воно буде порушене в майбутньому.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з 12 липня 2010 року по 12 січня 2011 року, відносно яких строк звернення до суду позивачем не пропущений .

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовій збір пропорційно сумі заявлених вимог у розмірі 1 грн. 70 коп.                    

          Керуючись ст.ст. 6, 8-13, 17, 18, 23, 86, 94, 104, 122, 128, 158-163, 167 КАС України ,-

ПОСТАНОВИВ :          

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі АР Крим здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перерахунок пенсії відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст..28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»та провести відповідні виплати з 12 липня 2010 року по 12 січня 2011 року з урахуванням вже проведених виплат.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 (одна) грн. 70 коп. судового збору.

Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови..

Суддя                      Ю.Ф.Шофаренко