2-1536/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2011 р. Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого –судді                     Мартинишина Я.М.

           при секретарі судових засідань ОСОБА_1

при участі відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за позовом Приватного акціонерного товариства Української інноваційної страхової компанії „Інвестсервіс” до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, суд-

в с т а н о в и в:

          Позивач звернувся в суд з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної з вини відповідача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу.

          Мотивує позов тим, що 06.08.2007 року по вул.Зеленій у м.Львові сталась ДТП, а саме відповідач, не маючи при собі посвідчення водія, керуючи автомобілем „Фольксваген Гольф” д.н.з ВС0719АР, не обрала безпечної швидкості руху, не справилась з керуванням, внаслідок чого здійснила наїзд на перешкоду (залізобетонну конструкцію) та здійснила зіткнення з припаркованим автомобілем марки „Рено Кенго”, д.н.з. НОМЕР_1, який належав ВАТ СКБ „Дністер”. В результаті зіткнення автомобіль „Рено Кенго” отримав ушкодження, сума збитків згідно висновку спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження за мінусом франшизи становить 17313,88 грн.

          Оскільки автомобіль „Фольксваген Гольф” під керуванням відповідача був застрахований згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/4578858, а пошкоджений автомобіль „Рено Конго” - у ЗАТ „СК „Ренесанс”, тому позивач за наслідками розслідування визнав страховий випадок і виплатив страхове відшкодування в розмірі 17313,88 грн.

          Так як позивач здійснив страхову виплату у разі настання страхового випадку, тому просить в судовому порядку стягнути з відповідача як винуватця ДТП в порядку регресу розмір збитків, що виплачені ЗАТ „СК „Ренесанс”, врахувавши те, що відповідач керувала без посвідчення водія і не своєчасно повідомила страховика про подію. Крім того просить відшкодувати судові витрати.

Покликається на поліс, страхові акти, копію постанов, рахунки, інші документи.

          Відповідним клопотанням, надісланим на адресу суду 22.03.2011 року, позов підтримують, просять розглянути справу у відсутності їх представника.

          Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, просить відмовити в позові у зв'язку з пропуском позовної давності. Вказала, що дорожньо-транспортна подія мала місце 06 серпня 2007 року, а позивач пред'явив позов до суду тільки 13.12.2010 року, тобто по сплину трьорічної терміну. Тому просить відмовити в позові.

          Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд позов задовольняє з наступних підстав.

          Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіла транспортним засобом на відповідній правовій підставі.

          З довідки ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області від 18.08.2007 року вбачається, що мала місце дорожньо-транспортна пригода, яка сталась з вини ОСОБА_2 (а.с.7)

          З копії постанови Личаківського районного суду м.Львова від 28.09.2007 року вбачається, що відповідальною особою за шкоду, заподіяну власнику автомобіля „Рено Кенго” є відповідач. (а.с.8)

          З'ясовано, що цивільно –правова відповідальність відповідача застрахована в ЗАТ УІСК „Інвестсервіс”, правонаступником якого є ПрАТ УІСК „Інвестсервіс” (поліс №.ВА/4578858 від 29.08.2006 року (а.с.9) і позивач взяв на себе обов'язок відшкодувати збитки, які можуть бути нанесені з вини відповідача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

          Пунктом 3 частині 1 ст.988 ЦК України передбачений обов'язок страхової організації (страховика) здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

          Частина 4 статті 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№1961-ІV від 01.07.2004 року визначає порядок виплати страхового відшкодування, в якій вказано, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними організаціями, які надають послуги з відшкодування збитків.

          З копії розрахунку суми страхового відшкодування по страховому акту №32-08-59 вбачається, що підтверджено право на виплату за пошкоджене майно –автомобіль „Рено Кенго” потерпілій особі ВАТ СКБ „Дністер” страхового відшкодування в розмірі 17313,88 грн. (а.с.27) Оскільки автомобіль „Рено Кенго” було застраховано в ЗАТ СК „Ренесанс”, (а.с.28) страховою компанією –позивачем було перераховано 08.02.2008 року страхове відшкодування у відповдності з умовами договору страхування в розмірі 17313,88 грн. (а.с.22) Це вбачається з копії платіжного доручення №955.

          Так як позивач відшкодував збитки, завдані ОСОБА_2 внаслідок ДТП, то позивачу в порядку регресу перейшло право вимоги.

          Так само і статтею 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

          Судом береться до уваги, що відповідач керувала транспортним засобом без посвідчення водія і повідомила страховика про ДТП лише 16.01.2008 року.

          Відповідно до п.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо розмір не встановлений законом.

          З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач як винна у ДТП особа зобов'язана відшкодувати позивачу завдану шкоду у розмірі фактично понесених страхових затрат в розмірі 17313,88 грн.

          Заперечення відповідача на позов не беруться судом до уваги, оскільки з копії розпорядження №370/59 від 07.02.2008 року вбачається, що право для подачі регресного позову у позивача виникло після виплати страхового відшкодування –08.02.2008 року. (а.с.26) Отже, позов пред'явлений 22.12.2010 року в межах строку позовної давності.

          Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення.

          Крім того, задовольняючи позов, з відповідача слід стягнути понесені позивачем судові витрати, що документально підтверджені: 173,14 грн. - судовий збір, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 293,14 грн. (а.с.5,6).

          Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

          Позов ПрАТ УІСК „Інвестсервіс” задоволити.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства Української інноваційної страхової компанії „Інвестсервіс” суму завданих збитків в розмірі 17313 (сімнадцять тисяч триста тринадцять) грн. 88 коп., судові витрати в розмірі 293 (двісті дев'яносто три) грн. 14 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя:                                                                       Я.М.Мартинишин