Справа № 2а-151/11/0114

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2011 року Нижньогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Бридня М.А.

при секретарі - Коваленко Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської РДА, відділу освіти Нижньогірської РДА про відшкодування витрат на сплату палива та електроенергії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про відшкодування витрат на сплату палива та електроенергії, мотивуючи тим, що працює медсестрою в Дрофінській ЗОШ та проживає у сільській місцевості, у будинку з пічним опаленням, тому на підставі ст.77 Основ Законодавства України „Про охорону здоров'я" просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської райдержадміністрації, компенсацію за понесені ним витрати за тверде паливо та освітлення за 2007-2008 роки в сумі 1396,40 грн., за 2009 рік в сумі 718,75 грн.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з'явилися, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні із зазначенням про підтримку позовних вимог на підставі викладених у позову мотивах.

Представник відповідача - УПСЗН Нижньогірської РДА у судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності у порядку письмового провадження, а також надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову. Свої заперечення мотивує тим, що УПСЗН не проводить нарахування пільг працівникам бюджетних установ, а проводить компенсацію за надані пільги підприємствами, які ці послуги надають згідно списків бюджетних організацій і актів звірок самих організацій, які надають послуги, також просять врахувати пропущення позивачем строку для звернення до суду.

Представник відповідача - відділу освіти Нижньогірської райдержадміністрації у судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності у порядку письмового провадження із зазначенням про не визнання позовних вимог посилаючись на те, що виплату компенсації комунальних платежів з 01.07.2004 року проводить УПтСЗН в Нижньогірському районі.

Відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов частково обґрунтованим і підлягаючим частковому задоволенню із наступних підстав.

Довідкою Дрофінської ЗОШ підтверджується, що позивач працює медсестрою у Дрофінській ЗОШ.

Згідно довідки Дрофінської сільскої ради позивач проживає в сільській місцевості в будинку з пічним опаленням.

Відповідно до частини першої статті 70 Житлового Кодексу Української РСР спеціалісти, які працюють і проживають у сільській місцевості, поза населеними пунктами (а в установлених законодавством Союзу РСР випадках - у селищах), користуються безплатно жилим приміщенням з опаленням і освітленням.

Відповідно до п. „ї" ч.1 ст. 77 Основ законодавства України "Про охорону здоров'я" (в редакції, яка діяла з січня 2006 року) медичні працівники мають право на безплатне користування житлом з опаленням і освітленням, які проживають і працюють в сільській місцевості, у межах встановлених норм.

Пункт „ї" частина 1 статті 77 Основ законодавства України "Про охорону здоров'я" в вищезазначеній редакції в 2007 р. та в 2009 року не конституційною визнана не була, не скасована та не змінена, тому є чинною в цієї редакції в період 2009 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року статтю 77 Основ законодавства України "Про охорону здоров'я" доповнено таким змістом: «Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються: працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; пенсіонерам за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 року визнані неконституційними.

Положення статті 77 Основ законодавства України "Про охорону здоров'я" в 2009 року не конституційними визнані не були, не скасовані та не змінені, тому є чинними.

Постановою Кабінету Міністрів України № 879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати» від 01.08.1996 року встановлені норми, згідно яких надаються пільги по оплаті житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» від 04.03.2002 року, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги.

Пункт 3 вказаного Порядку встановлює, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Відповідно до пункту 5 вищезазначеного Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 5 числа місяця, що настає за звітним щодо пільг, передбачених частиною 1 статті 77 Основ законодавства України "Про охорону здоров'я" на придбання твердого і рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, до 22 числа місяця, що настає за звітним щодо пільг, передбачених частиною 1 статті 77 Основ законодавства України "Про охорону здоров'я".

Згідно з пунктом 6 Порядку фінансові органи райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначені у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та передають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі до 7 числа місяця, що настає за звітним щодо пільг, передбачених частиною 1 статті 77 Основ законодавства України "Про охорону здоров'я" на придбання твердого і рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу та до 25 числа місяця, що настає за звітним пільг, передбачених частиною 1 статті 77 Основ законодавства України "Про охорону здоров'я".

Пунктом 8 Порядку № 256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у п'ятиденний термін здійснюються розрахунки з постачальниками відповідних послуг та ведуть облік за видами пільг, передбачених п. „ї" ч.1 ст. 77 Основ законодавства України "Про охорону здоров'я".

Відповідно до пункту 2 Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 31.03.2003 року (далі - Порядок № 426) пільги педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури надаються щомісяця шляхом зменшення плати за користування житлом з опаленням та освітленням.

Розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з середньомісячним доходом пільговика не повинен перевищувати величини визначеного відповідно до підпункту 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Частиною третьою вищезазначеного Порядку встановлено, що видатки на відшкодування витрат за надані педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури послуги провадяться відповідно до Порядку № 256.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 426 для відшкодування фактичних витрат пільговик подає в бухгалтерію установи копії квитанцій про оплату за користування житлом (квартирну плату), паливом, телефоном і за комунальні послуги у строк, за який здійснюється відшкодування (абзац другий пункту 2 цього Порядку), а також довідку про склад сім'ї (раз на рік). Для нарахування грошового еквівалента вартості послуг можуть використовуватися відомості у вигляді списків, довідок, даних на електронних носіях інформації, одержаних від житлово-експлуатаційних та інших підприємств і організацій, які надають послуги.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 426 установи проводять роботу з надання пільг, компенсацій і гарантій та організовують облік, систематизацію і зберігання інформації про пільговиків, надають їм консультації щодо порядку та умов надання пільг, щомісяця до 5 числа наступного періоду:

- розраховують відповідно до пункту 9 цього Порядку розмір пільг, що надаються працівникам,

- розподіляють з відома працівників обчислені суми знижки з оплати спожитих послуг між підприємствами і організаціями, що надають послуги,

- подають в установленому порядку органам праці та соціального захисту населення, підприємствам і організаціям, що надають послуги, відомості про працівників та розмір грошового еквівалента пільг.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1430 від 18.10.2006 року внесені зміни до Порядку № 426, доповнено:

- пункт 2 абзацом такого змісту: "Пільги педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури надаються щомісяця шляхом зменшення плати за користування житлом з опаленням та освітленням",

- пунктом 9-1 такого змісту: «У разі використання педагогічними, медичними, фармацевтичними працівниками або працівниками культури права на забезпечення твердим паливом установа розраховує відповідно до пункту 9 цього Порядку сукупний розмір щомісячного грошового еквівалента пільг за 12 місяців, що передують місяцю звернення та іншими».

Закон України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 77 Основ законодавства України "Про охорону здоров'я" медичним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" від 09.09.2004р. № 1994-ІУ встановлює та регулює правовідносини, що склалися у зв'язку з не фінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 77 Основ законодавства України "Про охорону здоров'я".

Зазначеним законом визнаються кредиторською заборгованістю Державного бюджету України виплати, встановлені статтею 77 Основ законодавства України "Про охорону здоров'я" (далі -виплати) в частині:

абзаці восьмий та десятий частини першої - у повному обсязі, що не були нараховані або не були виплачені;

абзац перший частини четвертої - у повному обсязі оплати, якщо вона здійснювалася самими працівниками, а не за рахунок відповідного бюджету.

Кредиторська заборгованість визнається за весь період, коли фінансування виплат зупинялося законом про державний бюджет на відповідний рік.

Кредиторська заборгованість Державного бюджету України визнається також у випадках, якщо виплати проводилися відповідним місцевим бюджетом у період, коли законом про державний бюджет вони зупинялися або проводилися відповідним місцевим бюджетом за рішенням суду.

Відповідно до статті 5 Закону України № 1994-ІУ кредиторська заборгованість погашається працівникам помісячно разом з виплатою поточної заробітної плати.

Працівникам, які вийшли на пенсію, кредиторська заборгованість погашається за фактичний час роботи, і її сума враховується при обчисленні пенсії.

Поточні платежі виплачуються працівникам, які підпадають під дію цього Закону, з урахуванням вимог статті 77 Основ законодавства України "Про охорону здоров'я", утворення заборгованості із зазначених виплат не допускається.

"Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 934 від 19.09.2005 року, визначає відповідно до Закону України № 1994-ІУ механізм погашення кредиторської заборгованості державного бюджету з виплати надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки особам, які у період із січня 1997 по серпень 2002 року працювали на посадах медичних працівників.

Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету з виплат, установлених п. „ї" ч.1 ст. 77 Основ законодавства України "Про охорону здоров'я" щодо безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням затверджений наказом Міністерства освіти і науки України №679 від 28 листопада 2005р. визначає відповідно до Закону України № 1994-ІУ механізм погашення кредиторської заборгованості державного бюджету з виплат, установлених п. „ї" ч.1 ст. 77 Основ законодавства України "Про охорону здоров'я" щодо безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 679 заборгованість з виплат за тверде паливо нараховується за нормами, встановленими обласними державними адміністраціями для відповідної місцевості у відповідний період на домогосподарство.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 679 особа, яка має право на виплати, подає до закладу чи установи, де працює або працювала, заяву, документи, що підтверджують оплату відповідних комунальних послуг у вищезазначений період (крім документів, які підтверджують придбання твердих видів палива), а також довідки про призначення (непризначення) субсидії.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 679 заборгованість з виплат відображається у формах бухгалтерського обліку та фінансової звітності як кредиторська заборгованість державного бюджету з виплат, у тому числі здійснених з місцевих бюджетів на підставі рішень судів.

Пунктом 14 Порядку № 679. виплату заборгованості особам, які мають право на такі виплати, здійснюють безпосередньо заклади чи установи, відповідно до помісячних обсягів асигнувань.

Відповідно до пункту Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безоплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням відповідно до п. „ї" ч.1 ст. 77 Основ законодавства України "Про охорону здоров'я", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти та науки України, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства культури і туризму України №341/651/619/769 від 13.09.2006р. право на безплатне користування житлом з опаленням і освітленням мають медичні працівники, які проживають і працюють у сільській місцевості і селищах міського типу і перелік посад яких затверджено Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" № 963 від 14.06.2000 року (із змінами та доповненнями).

Пунктом 3.2 Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13.09.2006 року № 341/651/619/769 розмір надання пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами пільговиків не повинен перевищувати величини визначеного відповідно до підпункту 6.5.1 п.6.5 статті 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Ця норма діяла до визнання її неконституційною - до 07.07.2007 року.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку №341/651/619/769 норми для забезпечення твердим паливом для опалення житла осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, затверджуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах бюджетних асигнувань, передбачених на ці цілі. Місцеві органи влади мають право встановлювати збільшені норми на придбання твердого палива за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів АР Крим № 154 норма забезпечення твердим паливом для пільгової категорії громадян на одне домоволодіння становила 1 тонну на рік, вартістю 600 гривень.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів АР Крим № 165 від 01.04.2008 року „Про затвердження норм забезпечення твердим, рідким пічним побутовим паливом та зрідженим газом пільгових категорій громадян в 2008 році", норма забезпечення твердим паливом для пільгової категорії громадян на одне домоволодіння становила 1 тонну на рік, вартістю 658 гривень.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів АР Крим №100 від 03.03.2009 року „Про затвердження норм забезпечення населення твердим паливом та зрідженим газом для надання житлових субсидій у 2009 році", твердим паливом для пільгової категорії громадян на одне домоволодіння встановила 1,6 тони на одне домоволодіння, вартістю 658 гривень за одну тону.

Системний аналіз вищезазначеного законодавства, дозволяє суду зробити висновок, що визначені в законодавстві пільги не мають грошового еквіваленту, крім компенсації за тверде паливо.

Щодо інших витрат позивача по оплаті освітлення, то законодавством розроблений механізм по реалізації цих послуг шляхом компенсації відповідних витрат організаціями, які ці послуги надають і грошова компенсація цих послуг саме позивачу не передбачена.

Крім того, згідно зі статтями 99,100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод, інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Для захисту прав, свобод і інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які якщо не встановлено інше, обчислюються з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод і інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленим цим Кодексом.

Оскільки позивач звернувся до суду 12.03.2009 року, позовні вимоги мають бути задоволені частково в межах річного строку на звернення до суду, за період з березня 2008 року.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача - УПСЗН слід стягнути заборгованість за тверде паливо за 2008-2009 роки.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково, суд вважає необхідним стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської РДА на користь позивача відповідно до ч.3 ст.94 КАС України судовий збір в розмірі 13 гривень 16 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,158-163, КАС України,

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заборгованість за тверде паливо за 2008-2009 роки в сумі 1 316( одну тисячу триста шістнадцять) гривень 18 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської РДА на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 13 гривень 16 коп.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського Апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови через Нижньтогірський районний суд АР Крим.

Головуючий: