2

Справа № 342/330/13-к

Провадження № 11-сс/779/32/13

Категорія ст.183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Гайдич Р.М.

Суддя-доповідач Іванів О.Й.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Іванів О.Й.,

суддів Гриновецького Б.М., Шкрібляка Ю.Д.,

з участю секретаря судового засідання Іванюк Л.Є.,

прокурора Федорук Ю.І.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з використанням відеоконференцзв'язку матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Городенківського районного суду від 05 березня 2013 року щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, одруженого, з середньою освітою, раніше не судимого, громадянина України,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.3 КК України,

в с т а н о в и л а :

Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Городенківського РВ УМВС України в Івано-Франківській області Швайчука Л.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.3 КК України. Строк тримання під вартою постановлено рахувати з моменту затримання, тобто з 15 год. 00 хв. 03 березня 2013 року, а строк дії ухвали закінчується 03 травня 2013 року.

Суд мотивував ухвалу тим, що прокурором було наведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, а також те, що підозрюваний може ухилятися від слідства і суду, знищити, сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вину він не визнає, раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_4 підозрюється в тому, що 02.03.2013 року близько 23год. 30хв. спільно із ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з метою заволодіння чужим майном прибули в господарство ОСОБА_8 Шляхом вибиття ногами вхідних дверей проникли в середину будинку в якому спав ОСОБА_8 Не включаючи освітлення в житловому будинку вище вказані особи умисно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, користуючись вигідною обстановкою, застосували насильство щодо ОСОБА_8, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого: ОСОБА_6 та ОСОБА_4 руками і ногами наносили удари по різних ділянках тіла ОСОБА_8, а ОСОБА_7, відкрито заволодів майном потерпілого - мобільним телефоном марки «Нокіа» вартістю 300 грн. та мобільним телефоном марки «Нокіа 1661» вартістю 220 грн.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2, вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які впливають на міру запобіжного заходу. Звертає увагу на те, що ні прокурор в судовому засіданні, ні слідчий у своєму клопотанні, погодженому прокурором, не навели наявність ризиків для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою. При винесенні ухвали слідчий суддя мав перевірити обґрунтованість підозри, наведеної у клопотанні, вказує, що в матеріалах справи відсутні будь - які докази, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст.177 КПК України. Просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.

Під час апеляційного розгляду:

- захисники підозрюваного вважають, що слідчий суддя необґрунтовано обрав ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, просять обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, врахувати, що ОСОБА_4 одружений, має двох дітей та являється інвалідом третьої групи, на даний час родичами підозрюваного відшкодовано спричинену шкоду потерпілому;

- підозрюваний ОСОБА_4 пояснив, що наміру вчиняти протиправні дії щодо потерпілого не мав, а лише пішов до нього, щоб повернути свій мобільний телефон, яким напередодні заволодів ОСОБА_8, просить задовольнити подану апеляційну скаргу;

- прокурор заперечила доводи і вимоги поданої апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді просить залишити без змін як законну та обґрунтовану.

З'ясувавши всі обставини справи, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про наявність достатніх підстав для тримання ОСОБА_4 під вартою являється необґрунтованим.

Відповідно до ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно положень ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність у нього постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, його майновий стан, наявність судимостей, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Слідчий суддя належно не мотивував свою позицію щодо обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, та наявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Крім цього слідчим суддею не враховано інші обставини: не встановлено вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, не звернуто увагу на обставини, що характеризують особу підозрюваного, що раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, сам є інвалідом з дитинства внаслідок алергологічного захворювання, у зв'язку з чим йому протипоказана важка фізична праця та роботи, зв'язані з переохолодженням, запорошеністю та загазованістю, що має постійне місце проживання, а також не враховано розмір майнової шкоди, у завданні якої ОСОБА_4 підозрюється.

На даний час родичами підозрюваного відшкодовано спричинену шкоду потерпілому в розмірі 300 гривень - вартість мобільного телефону марки «Нокіа», що підтверджується копією чека від 07.03.2013 року, наданого в судовому засіданні захисником ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги про те, що суддя, не досліджуючи підстави застосування запобіжних заходів, передбачених ст. 177 КПК України, особу підозрюваного ОСОБА_4, формально підійшов до оцінки поданих захисником документів та необґрунтовано визначив підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, заслуговують на увагу.

Як вбачається із змісту ухвали суду, стороною обвинувачення не наведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам ст.ст. 176-178, 182, 183 КПК України, які регулюють вирішення питання про обрання підозрюваному відповідного запобіжного заходу.

З огляду на наведене апеляційна скарга захисника підлягає до часткового задоволення, а ухвала слідчого судді про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - скасуванню.

Колегія суддів вважає, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки, відповідно до вимог ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосований лише у тому випадку, якщо за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого особа підозрюється, передбачено покарання у виді позбавлення волі. А за ч.3 ст.186 КПК України, у вчиненні якої підозрюється ОСОБА_4, передбачено покарання лише у виді позбавлення волі. Застосування такого запобіжного заходу забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Городенківського районного суду від 05 березня 2013 року щодо підозрюваного ОСОБА_4 скасувати.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк два місяці.

Початок строку домашнього арешту обчислювати з 15 год.00 хв. 03 березня 2013 року.

Виконання ухвали в частині домашнього арешту доручити органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

З - під варти ОСОБА_4 звільнити.

Ухвала апеляційного суду та ухвала слідчого судді касаційному оскарженню не підлягають.

Головуюча О.Й. Іванів

Судді Б.М. Гриновецький

Ю.Д. Шкрібляк

Згідно з оригіналом

Суддя О.Й. Іванів