2
Справа № 0906/1295/2012
Провадження № 11/779/122/13
Категорія ч.1 ст.185 КК України
Головуючий у 1 інстанції Андрусів І.М.
Суддя-доповідач Іванів О.Й.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Іванів О.Й.,
суддів: Флісака Р.Й., Поповича С.С.,
з участю: секретаря Перегінця О.Л.,
прокурора Соломчака Б.Т.,
захисника ОСОБА_2,
законного представника ОСОБА_3,
засудженого ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Долинського районного суду від 20 грудня 2012 року,-
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Юрчиха, Кам’янського району, Черкаської області, жителя АДРЕСА_1, учня 9 класу Вигодської ЗОШ, раніше не судимого, українця,
засуджено за ч.1 ст.185 КК України на три місяці арешту.
На підставі ст. 105 КК України ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання, застосовано примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та передачі під нагляд матері ОСОБА_3 строком на один рік. Запобіжний захід засудженому - підписку про невиїзд - залишено до набрання вироком законної сили.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України 1960 року.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у таємному викрадені чужого майна.
Як встановив суд, вказаний злочин засуджений вчинив при наступних обставинах.
11.11.2012 року, близько 10год. 30хв. перебуваючи на стаціонарному лікуванні в Долинській дитячій лікарні в м. Долина по вул. Міцкевича, у палаті №5, скориставшись відсутністю ОСОБА_5, яка вийшла з палати, залишивши свої речі, таємно викрав з гаманця потерпілої гроші в сумі 700грн.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеність вини, правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, вважає даний вирок незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування кримінального закону. Просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на 6 місяців. На підставі ст.105 КК України звільнити від призначеного покарання, застосувати примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та передачі під нагляд матері ОСОБА_3 строком на один рік.
Заслухавши доповідь судді Іванів О.Й., пояснення прокурора Соломчака Б.Т., який підтримав апеляцію і просить її задовольнити, заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_4, його законного представника ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2, які частково погодились з доводами апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, провівши судове слідство у частковому обсязі, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення з наступних підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини та правильності кваліфікації неправомірних дій ОСОБА_4, у вчиненому злочині не оспорюються, тому апеляційною інстанцією, відповідно до вимог ч.1 ст. 365 КПК України 1960 року, не перевіряються.
Доводи апеляції прокурора про неправильне застосування кримінального закону при призначенні покарання неповнолітньому засудженому є обґрунтованими.
Призначаючи засудженому покарання у виді трьох місяців арешту суд не дотримався вимог ст.101 КК України, згідно якої арешт полягає у триманні неповнолітнього, який на момент постановлення вироку досяг шістнадцяти років, в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах на строк від п'ятнадцяти до сорока п'яти діб.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час вчинення злочину виповнилось тільки чотирнадцять років, що підтверджується свідоцтвом про його народження (а.с.61).
За наведених обставин, враховуючи особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх, призначене судом засудженому ОСОБА_4 покарання у виді арешту не відповідає вимогам кримінального закону, тому вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання ОСОБА_4 слід скасувати та постановити новий вирок.
З врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, пом'якшуючих покарання обставин: визнання вини, щирого розкаяння, добровільного відшкодування завданих потерпілій збитків, що сім'я, в якій виховується засуджений, є багатодітною, що злочин вчинено у неповнолітньому віці, колегія суддів вважає, що ОСОБА_4 слід за ст. 185 ч.1 КК України призначити покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, у виді шести місяців позбавлення волі, оскільки інші більш м'які види покарань, передбачені санкцією вказаної статті не можуть бути застосовані до засудженого, який не має самостійного доходу, власних коштів або майна, на яке може бути звернене стягнення у виді штрафу, і не досяг віку, з якого йому може бути призначено покарання у виді виправних робіт.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про можливість звільнення неповнолітнього засудженого від покарання із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру на підставі ст.105 КК України.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367,378 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
з а с у д и л а:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом, задовольнити.
Вирок Долинського районного суду від 20 грудня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_4 в частині призначеного покарання скасувати.
За ст.185 ч.1 КК України призначити ОСОБА_4 покарання - шість місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 105 КК України ОСОБА_4 від призначеного покарання звільнити, застосувати до нього примусові заходи виховного характеру - застереження та передачу під нагляд матері ОСОБА_3 строком на один рік.
В решті цей вирок щодо ОСОБА_4 залишити без змін.
Даний вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення шляхом подачі касаційних скарг через Апеляційний суд Івано-Франківської області.
Головуюча О.Й. Іванів
Судді: Р.Й. Флісак
С.С. Попович
Згідно з оригіналом
Суддя О.Й. Іванів