УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" грудня 2006 р.                                                     Справа № 9/3989

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Алексєєва М.В.

при секретарі Коваленко І.О.

за участю представників сторін

від позивача Гаврилюк В.І. дов. від 11.09.06.

від відповідача не з'явився

прокурор Сидоренко О.П. посв. №45

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Лугинського району в інтересах держави в особі Державного департаменту продовольства (м. Київ) ДП "Липницький спиртовий завод" (с. Липники, Лугинського району)

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Нива" (с.Ставки Володарсько-Волинського району)

про стягнення 3855,00 грн.

Прокурором пред'явлено позов про стягнення з відповідача на користьпозивача 3855,00 грн. з яких: 2121,00 грн. борг, 774,16 грн. пеня, 148,47 грн. штраф, 209,86 грн. інфляційні, 209,33 грн. відсоток за неправомірне користування чужими коштами, 392,18 грн. пеня.

Представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свого представника в засідання суду не направив.

Справа, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, господарський суд

 ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між ДП "Липницький спиртовий завод" (позивач у справі) та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "Нива" ( відповідач у справі)  договору  №1/2 від 08.09.05. (а.с.10) відповідач отримав від позивача кошти на суму 7000 грн., а поставив продукцію (жито) лише  на суму 4879,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1763 від 16.09.05. та накладною №124 від 12.09.05 (а.с.12).

Таким чином на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 2121,00 грн.

Позивач направив відповідачу претензію про сплату боргу, але відповідна вимога була залишена без відповіді та задоволення.

Згідно з ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається.

За п.4 договору за порушення термінів передачі товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки, яка відповідно розрахунку становить 392,18 грн.

За ст.625 ч. 2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , що відповідно до розрахунку становить 209,86 грн.

Відповідно до п.4 ст. 232 ГК України, відповідач повинен сплатити відсотки за користування чужими коштами, що відповідно до розрахунку становить 209,33 грн.

Також позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 774,16 грн. пені та 148,47 грн. штрафу відповідно до ст. 231 п.2 ГК України.

Що стосується даної позовної вимоги суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.546 ЦК України неустойка (пеня, штраф) є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 547 ЦУ України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання неустойкою вчиняється у письмовій формі.

Зазначена вимога кореспондується зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" - де зазначено, що розмір пені встановлюється за згодою сторін.

Позивачем не доведено факту наявності встановлення за згодою сторін у письмовій формі неустойки у вигляді пені та штрафу в певному розмірі.

Згідно з ст. 33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами у справі і підлягає задоволенню в сумі 2932,37грн., з яких 2121,00 грн. основної заборгованості, 392,18грн. пені, 209,86 грн. інфляційних, 209,33 грн. відсотків за користування чужими коштами.

В частині стягнення 774,16 грн. пені , 148,47 грн. штрафу суд відмовляє в зв'язку з необґрунтованим нарахуванням.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно обргутованим позовним вимогам.

На підставі ст.ст. 525, 526, 625, ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 49,75, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Нива", 12125, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, с. Ставки, код 01051181

на користь  Державного підприємства "Липницький спиртовий завод", 11320, с.Липники, Лугинського району, Житомирської області, 11320, с. Липники Лугинського району Житомирської області, код 00374628  - 2121,00 грн. основної заборгованості, 392,18грн. пені, 209,86 грн. інфляційних, 209,33 грн. відсотків за користування чужими коштами.

- в доход державного бюджету України  -  77,59 грн. державного мита ;

- на користь ДП "Судовий інформаційний центр", 03057 м. Київ, пр-т Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ "Банк Універсальний", м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370 - 89,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                     Алексєєв М.В.