ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.12.06 р.                                                                               Справа № 16/375                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур

При секретарі      Москаленко  О.О. ,  розглянувши  матеріали  справи

за позовом Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ЦОФ “Узлівська”   м. Горлівка

Про стягнення штрафу в сумі  679 грн. за невиконання плану вантажоперевезень

          За участю:

  Представників сторін :          

  від позивача:             Ніколаєв О.С.  по  дор.   

  від  відповідача :              Лисенко О.В. по дор.  

В С Т А Н О В И В:

          Ухвалою  господарського суду Донецької  області 13.11.2006р. порушено  провадження  по  справі за  позовом Державного підприємства “Донецька залізниця”                   м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю ЦОФ “Узлівська” м. Горлівка про стягнення штрафу в сумі 679 грн. за невиконання плану вантажоперевезень.

 

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні не було надано клопотання про фіксації судового процесу  технічними засобами, з приводу чого фіксація здійснена не була. Крім цього, роз’яснено  вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст.ст. 107, 109 Статуту залізниць України, Правила  планування перевезень вантажів телеграми № 1698, 3016, 1080, облікові картки №№ 1698, 3016, 1080.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає, посилається   на виконання плану перевезень в повному об’ємі в тонах , надав відзив на позовну заяву від 07.12.2006р. № 08/2215.

Дослідивши матеріали справи,  заслухавши пояснення представників  сторін у  відкритому судовому засіданні,  господарський суд встановив:

Відповідно  до  ст. 17 Статуту залізниць України   для  забезпечення   перевезення  вантажів  залізничним  транспортом  здійснюється   місячне   планування  перевезень .

Умови и  та порядок організації  перевезень  визначаються   Правилами , в  яких   встановлений порядок   розроблення  , термін  подання  заявок , затвердження  планів та облік  виконання  перевезень вантажів .  

Відповідно ст. 18  Статуту залізниць України    місячне  планування  перевезень   вантажів здійснюється  залізницями  відправлення  на  підставі договорів  та замовлень відправників . Замовлення  повинні  складатися  у  вагонах , і  у  випадках , передбачених  Правилами  і в тоннах .  

Між сторонами укладено договір № 26005 від 29.11.2005р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків та надання залізницею послуг.

Відповідно до п. 2.1. договору встановлено, що вантажовласник зобов’язується пред’являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним, або прибувають на його адресу.

Пунктом 2.2. договору на залізницю покладено обов’язок приймати до перевезення вантажі вантажовласника, подавати під навантаження вагони згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов’язані з перевезенням вантажів.

Згідно з п. 4.1. договору сторони домовилися , що за невиконання плану перевезень вони несуть відповідальність згідно зі Статутом залізниць України.

Сторонами на підставі місячного замовлення було затверджено план перевезень № 1698, 3016, 1080 на березень 2006р., яким було передбачено перевезення вантажу у обсязі : з плану перевезень № 1698 – 10 000тн. в 150 вагонах; з плану перевезень № 3016 – 2000тн. в 30 вагонах, з плану перевезень № 1080 – 670тн. в 10 вагонах.

Тобто перевезення вантажів відповідача у березні 2006р. за спірним планом було заплановано в тонах та вагонах.

Відповідно до ст.. 20 Статуту виконання перевезень враховується в обліковій картці.  

Згідно даних облікових карток,  підписаних представниками сторін з актом розбіжностей, № 1698 у березні 2006р.  відповідач завантажив 10 000тн.  вантажу з запланованих до перевезення 10 000тн., тобто, план перевезень за місяць в тонах відповідачем виконано, з використанням поданих вагонів у кількості – 146, замість запланованих – 150; № 3016 у березні 2006р., завантажив 2001 тн. вантажу з запланованих до перевезення 2000тн., тобто план перевезень за місяць у тонах відповідачем був перевиконаний, з використанням поданих запланованих вагонів у кількості – 30;  № 1080 у березні 2006р., завантажив 673 тн. вантажу з запланованих до перевезень 670тн., тобто план перевезення за місяць у тонах відповідачем було перевиконано, з використанням поданих запланованих вагонів у кількості –10 .  

Відповідно до п. 2.8. Правил планування перевезень вантажів, план перевезень вантажів вважається виконаним за умов відвантаження передбаченої кількості тон, місячним планом, тобто  відповідачем виконано в повному обсязі в тонах.

Відповідно  до  вимог   п.” г”  ст. 107  Статуту   виконання   вантажовласником  плану в  тонах вантажів , перевезення  яких   планується  у  тонах   і  вагонах , є  підставою  для  звільнення вантажовласника від  сплати штрафу  за невиконання  плану  перевезень .

За таких обставин суд вважає  вимоги позивача про стягнення штрафу за невиконання плану перевезень   у вагонах  безпідставними.

Посилання позивача на існуюче між сторонами декадне планування та декадне зобов’язання невиконання плану якого з боку відповідача надає право позивачу стягувати штраф в порядку , який визначений ст.ст. 106,107 Статуту, окремо по кожній декаді є безпідставним.

Відповідно до ст.. 18 Статуту та п. 1.4. Правил передбачається місячне планування перевезення вантажів.

Згідно з пунктом 6.10 Правил штраф за невиконання місячних планів нараховується на відправника по закінченню кожної декади. Сальдова сума штрафу визначається по закінченню місяця, тобто необхідно зазначити, що нарахування і сплата штрафу це різні поняття.  Штраф може бути нарахована за кожну декаду, а по закінченню місяця залізниця повинна врахувати виконання плану в цілому за місяць.

Відповідно до п. 2.8. Правил план перевезень вантажів вважається виконаним за умови відвантаження передбаченої кількості тон.

Виходячи із змісту спірного плану на березень 2006р. останній є місячним планом.

Крім того декадна заявка не є планом чи відповідним зобов’язанням окремо від узгодженого сторонами місячного плану, вона є лише документом, який має подавати вантажовідправник для того, щоб інформувати залізницю про обсяг вагонів, який має подавати залізниця під завантаження для належного виконання плану перевезень.

Враховуючи   вищенаведені  обставини,  господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень не відповідають чинному законодавству i   задоволенню не підлягають .

Відповідно  до ст. 49 п. 3.  ГПК  України  Господарський  суд  судові  витрати  внаслідок  неправильних  дій  сторони  покладає   на  позивача  по  справі  .

Беручи до  уваги викладене та керуючись ст.ст. 17, 18, 105, 106, 107, 108, 109 Статуту залізниць  України,  ст.ст. 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу   України,  господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

           У  задоволенні   позовних  вимог  Державного підприємства “Донецька залізниця”            м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Узлівська” м. Горлівка про стягнення штрафу  у розмірі 679 грн. за невиконання плану  відмовити  

Рішення набирає  законної  сили   після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття.

          

Суддя                                                                         Манжур В.В.