ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
05 листопада 2013 р. Справа № 802/4151/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мультян Марини Бондівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Щербацької Ольги Сергіївни
позивача: не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі
представник відповідача: Гарник І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі
до: Відділу державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції
про: визнання постанов протиправними та їх скасування
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності та визнання протиправними і скасування постанов.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.09.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанови про повернення виконавчих документів ВП №39481630, ВП №38209850, ВП №37281927, ВП №37283375 стягувачеві. Позивач вважає, що виконавчою службою не було здійснено усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" відповідних заходів, щодо проведення виконавчих дій.
22.10.2013 року представник позивача надав через канцелярію суду заяву про зміну предмету позову, з урахуванням якої, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця відділу ДВС Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області Задорожного А.В. щодо незвернення до Державної реєстраційної служби України із запитом про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно зареєстрованих за ОСОБА_3 речових прав на нерухоме майно;
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця відділу ДВС Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області Задорожного А.В. щодо не звернення до територіального органу МВС України стосовно надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_3;
- визнати протиправними та скасувати постанови відділу ДВС Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області від 23.09.2013 року ВП №39481630, ВП №38209850, ВП №37281927, ВП №37283375 (а.с.34).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву, у якій просив суд провести розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 32).
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, окремо зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки заходи, щодо виконання вказаних виконавчих документів, були здійсненні державними виконавцем. Просив суд відмовити позивачу у задоволені позову повністю.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, встановив наступне.
23.09.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції Задорожним A.B., на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, 50 Закону України "Про виконавче провадження", винесено чотири постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №39481630, ВП №38209850, ВП №37281927, ВП №37283375 у зв'язку з відсутністю у боржника майна на яке можливо звернути стягнення (а.с. 6, 9, 12). Як вбачається з штемпеля на супровідних листах, оскаржувані постанови отримані Управлінням Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі 27.09.2013 року (а.с. 5, 8, 11).
Вищезазначені постанови винесені на підставі вимог Управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі №Ф-382V від 26.07.2013 року в сумі 1194,03 грн. (а.с.7), №Ф-382V від 29.04.2013 року в сумі 1194,03 грн.(а.с.10), №Ф-382V від 05.03.2013 року в сумі 4200,09 грн. (а.с.7) рішення про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування № 72 від 05.03.2013 року, на підставі якого п.4 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" до ПП ОСОБА_3 застосовані штрафні санкції в сумі 170,00 грн. (а.с.13), загальна сума боргу становить 6758,15 грн.
Вважаючи, що вищезазначені виконавчі документи безпідставно повернуті Управлінню пенсійного фонду України у Чечельницькому районі, оскільки відділом державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції не застосовано в повному обсязі виконавчі дії передбачені Законом України "Про виконавче провадження" щодо виконання вищезазначених виконавчих документів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Статтею 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Стаття 7 Закону України "Про державну виконавчу службу" наголошує, що працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.
У відповідності до приписів ч.1, 2 статті 11 "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Згідно з частиною 1 статтею 32 цього ж закону, заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Суд не погоджується з доводами позивача, що з боку відповідача вбачається бездіяльність, яка полягає у невиконанні виконавчих документів виданих Управлінням пенсійного фонду України у Чечельницькому районі, з огляду наступне.
Так, як вже зазначалось вище, заходи примусового виконання рішень, які державний виконавець зобов'язаний здійснювати перелічені в ч.1 ст.32 Закону України "Про виконавче провадження".
Частиною 7 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
Так, мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2013 року визначена у розмірі 1147,00 грн.
В зв'язку із тим, що загальна сума боргу по виконавчим документам складає 6758,15 грн., а розмір 10 розмірів мінімальних заробітних плат складає 11470,00 грн., державний виконавець не робив запит до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб- підприємців, відповідно до Закону України " Про виконавче провадження".
Як встановлено судом, державним виконавцем за адресою місця проживання боржника (АДРЕСА_1), яка вказана у всіх виконавчих документах, надсилалися виклики, на які ОСОБА_3 з'являвся до відповідача.
09.04.2013 року ОСОБА_3 на ім'я начальника відділу ДВС Чечельницького РУЮ подано пояснення, в якому зазначає, що сплатити борг не взмозі по причині відсутності коштів, на даний час ніде не працює, доходів не має, дружина також не працює, виховує двох дітей, які часто хворіють. Крім того, за цією ж адресою був направлений повторний виклик ОСОБА_3 та 20.08.2013 року боржником надано додаткове пояснення, в якому ОСОБА_3 вказує, що в разі працевлаштуванні погасить суму боргу, у зв'язку з чим не було необхідності направляти запит до територіального органу МВС України стосовно надання інформації про зареєстроване місце проживання. Окрім того в усіх виконавчих документах самим позивачем зазначена саме ця адреса.
На підтвердження відсутності нерухомого майна представником відповідача надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта.
Частина 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що в акті державного виконавця від 23.09.2013 року допущено технічну помилку і не зазначено, що боржник "тимчасово" не проживає по місцю реєстрації.
На підставі наявних в матеріалах справи документів, судом встановлено, що відповідач, виконуючи вимоги Управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі №Ф-382V від 26.07.2013 року в сумі 1194,03 грн., №Ф-382V від 29.04.2013 року в сумі 1194,03 грн., №Ф-382V від 05.03.2013 року в сумі 4200,09 грн. про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, рішення № 72 від 05.03.2013 року, яким до ОСОБА_3 застосовані штрафні санкції в сумі 170,00 грн., здійснив всі заходи примусового виконання рішень, передбачені Законом України " Про виконавче провадження"
Враховуючи відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, на час здійснення виконавчих дій, 23.09.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції Задорожним A.B., на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №39481630, ВП №38209850, ВП №37281927, ВП №37283375.
Суд звертає увагу, що відповідно до п.5 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права провторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Таким чином, судом встановлено, що державним виконавцем відділу ДВС Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області Задорожним А.В. здійснювались необхідні заходи передбачені ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" з примусового виконання вимог Управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі №Ф-382V від 26.07.2013 року, №Ф-382V від 29.04.2013 року, №Ф-382V від 05.03.2013 року про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, рішення № 72 від 05.03.2013 року, якими до боржника застосовані штрафні санкції.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряючи, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано , тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, відповідно до ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що встановлені фактичні обставини справи свідчать про правомірність оскаржуваних постанов про повернення виконавчого документу, наданими доказами вимоги позивача не доводяться, відтак, суд вважає, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду адміністративної справи, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд керується частиною 2 статті 94 КАС України, відповідно до якої, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Разом з тим, суд зазначає про відсутність понесених відповідачем витрат.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна