ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.12.06 р.                                                                               Справа № 16/355                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

При секретарі      Москаленко  О.О. ,  розглянувши  матеріали  справи

за позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю “Донстроймаш” м. Горлівка

До відповідача    Комунальне підприємство “Будівельник” м. Горлівка

Про стягнення   10 364 грн. 46 коп.  

          За участю:

  Представників сторін :          

  від позивача:               Ангелін І.І. по дор.                            

  від  відповідача :                Корнакова С..М. по дор.

   

          В С Т А Н О В И В:  

          Товариство з обмеженою відповідальністю “Донстроймаш” м. Горлівка  звернулося  до господарського суду Донецької області з позовною заявою до  Комунального підприємства «Будыівельник» м. Горлівка  про стягнення 10 364 грн. 46 коп. з яких 10 000 грн. - сума основного боргу, 309 грн. 72 коп. – пені, 54 грн. 74 коп. – 3% річних.

          

Представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні не було надано клопотання про фіксації судового процесу  технічними засобами,  на підставі чого фіксація не була здійснена. Крім цього, роз’яснено  вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

            

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 13 від 30.01.06р., видаткові накладні № 82, 203, 313, 368, 369, 422, 445, 472, 575, 632.

   

          Представник відповідача надав відзив на позовну заяву від 05.12.06р. № 1042, де вказує, що позовні вимоги визнає, та вказує на те, що 30.11.2006р. проведена оплата за придбані матеріали в сумі 3000грн. платіжним дорученням № 1209 від 30.11.2006р., заборгованість, що залишилася в сумі 7000 грн. буде погашена до 31.12.2006р.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

           30.01.2006р. між сторонами було укладено договір № 13.

          Відповідно до п.1.1. договорів Продавець (позивач) продає, а Покупець (відповідач) приймає та оплачує: будівельні матеріали, згідно накладних в подальшому “Товар”, в кількості та на умовах, викладених в договору.

В виконання умов договору позивач по накладним № 39 від 20.01.06р. на суму 2401 грн. 50 коп., № 51 від 27.01.06р. на суму 695 грн. 50 коп. , № 82 від 07.02.2006р. на суму 3090 грн., № 203 від  10.04.06р. на суму 488 грн., № 313 від 10.05.06р. на суму 410 грн., № 368 від 22.05.06р. на суму 3136 грн., № 369 від 22.05.06р. на суму 130 грн., № 422 від 01.06.06р. на суму 2240 грн., № 445 від 08.06.06р. на суму 5683 грн., № 472 від 15.06.06р. на суму 425 грн., № 575 від 07.07.06р. на суму 11 925 грн. 50 коп., № 632 від 20.07.2006р. на суму 430 грн. поставив на адресу відповідача товар, всього на загальну суму  31 054 грн. 50 коп.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що Покупець (відповідач) зобов’язаний  провести оплату Товару, що поставляється по договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (позивач) – 100% попередня оплата.

Згідно з п. 2.3. договору по погодженню сторін є можливим і інший, чім вказано в п.2.2, порядок оплати, що оформлюється додатковою угодою, що є невід’ємною частиною Договору.  

Відповідач умови договору виконав частково , отриманий товар оплатив частково на загальну суму 25 554 грн. 50 коп., що підтверджується випискою банку.

Такими чином на момент слухання справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 5 500 грн., що підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків станом на 20.12.2006р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін.

Відповідно до договору, товар відпускається на умовах попередньої оплати, але позивачем товар було відпущено без попередньої оплати,  строк  оплати   щодо    наданого Товару  згідно  зазначених видаткових накладних  не встановлений .

          Згідно  ст. 530  ЦК України ,  якщо  строк  виконання  зобов`язань  не  встановлен  або  визначен  моментом   витребування ,  кредитор  вправі вимагати   виконання,  а  боржник   вправі здійснити виконання  у  семиденний  строк  з  дня  пред`явлення  вимоги  кредитором.

          Позивач посилається на те, що перед отриманням товару за накладною № 575 від 07.07.2006р. відповідач надав позивачу лист за вихідним № 475 від 07.072006р. у якому просив зробити поставку будівельним матеріалів, а саме: 100 рулонів рубероіду та бітуму у кількості 3,1 т. При цьому відповідач прийняв на себе зобов’язання оплатити отриманий товар до 01.08.2006р.

          Зазначений лист судом не приймається оскільки з нього не видно,  відповідач просив відпустити зазначену продукцію на умовах договору № 13 від 30.01.06р., або за межами цього договору.  

          Оскільки відповідач суму боргу визнає, та частково оплатив, а також у судовому засіданні не заперечував проти стягнення суми боргу та не наполягав на виставленні вимоги про сплату, то сума боргу в розмірі 5 500 грн.  є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

          Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 309 грн. 72 коп. та 3% річних в сумі 54 грн. 74 коп., зазначені вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки строк виконання зобов’язань щодо оплати отриманого товару сторонами не встановлений, тому у відповідача не має прострочки у виконанні зобов’язання по оплаті отриманого товару.    

В  відповідності до ст. 526  ЦК України зобов`язання  повинні  виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          За умовами ст.599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позовні вимоги обґрунтовані та підлягають  частковому  задоволенню.          

Відповідно  до ст. 49    ГПК  України  Господарський  суд  судові  витрати     покладає     на  відповідача  по  справі  пропорційно  розміру  задоволених  вимог .  

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі ст. 254, 256, 526, 530, 599 ЦК України і керуючись  ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 66, 75, 82-85  Господарського процесуального Кодексу України,    Господарський Суд,-

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донстроймаш”                     м. Горлівка  до Комунального підприємства “Будівельник” м. Горлівка задовольнити  частково.

          Стягнути з Комунального підприємства “Будівельник” м. Горлівка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донстроймаш” м. Горлівка – 5 500 грн. – суму основного боргу, 100 грн. 34 коп.  -   витрати по сплаті держмита і   113   грн. 85  коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Стосовно стягнення суми боргу в розмірі 4 500 грн. провадження по справі припинити на підставі п. 1.1. ст. 80 ГПК України.

          В іншій частині позову відмовити.  

          

          Видати  наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

                                                     

          

Суддя                                                                         Манжур В.В.