Справа № 2-446/2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 жовтня 2008 року Костопільський районний суд Рівненської області
в складі: головуючої-судді Грипіч Л.А.
при секретарі Цецик О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відновлення межі, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2. про відновлення межі.
В обгрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що згідно рішення виконкому Костопільської міської ради №513 від 25.12.1996 року „Про передачу земельних ділянок у приватну власність” вирішено передати у приватну власність земельну ділянку площею 0,063 га, яка розташована по АДРЕСА_1, яка використовується нею для обслуговування власного житлового будинку та господарчих будівель.
Відповідно до плану вказаної земельної ділянки та схеми виносу в натуру основних вісей житлового будинку з господарськими будівлями розміри вказаної земельної ділянки становлять 31,50 м на 20,10 м.
Однак відповідачка, яка проживає по АДРЕСА_2, самовільно перенесла межу своєї земельної ділянки, внаслідок чого з однієї сторони межа земельної ділянки позивачки зменшилась до 0,0618 га. В добровільному порядку відновлювати межу відповідачка не хоче. На свої звернення до різних інстанцій про відновлення межі позивачка не отримувала позитивної відповіді, тому змушена звернутись до суду з даним позовом. Просить відновити межу, яка розділяє земельні ділянкиАДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 у відповідності з даними земельно-кадастрової документації, а саме: визнати межі земельної ділянки АДРЕСА_1 згідно схеми виносу в натурі основних вісей від 28.03.2002 року з лінійними промірами сторін земельної ділянки 20,10 м на 31, 50 м та стягнути з відповідача на її користь всі судові витрати по справі.
В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_3. збільшили позовні вимоги та просили крім заявлених раніше вимог зобов'язати відповідачку усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтування дерев'яного щита та тимчасового сараю(дровітні), які знаходиться на земельній ділянці АДРЕСА_1 та перенести її на відстань не менше 2,25 м та стягнути з відповідачки на її користь моральну шкоду в розмірі 1500 грн.
Відповідач ОСОБА_2. та її представник адвокат ОСОБА_4. в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що отримала в дар незавершений будівництвом житловий будинок аз надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_3 з існуючою огорожею земельної ділянки.
Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що згідно рішення виконкому Костопільської міської ради №513 від 25.12.1996 року „Про передачу земельних ділянок у приватну власність” позивачці передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,063 га, яка розташована по вул.АДРЕСА_1 , для обслуговування власного житлового будинку та господарчих будівель.
Відповідно до плану вказаної земельної ділянки та схеми виносу в натурі основних вісей житлового будинку з господарськими будівлями, затвердженого районним архітектором 28.03.2002 року, розміри вказаної земельної ділянки становлять 31,50 м на 20,10 м.
Дане рішення не оскаржене і не скасоване.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач використовує частину спірної земельної ділянки площею 0.0012 га поза волею її користувача, чим створює перешкоди позивачу в користуванні земельною ділянкою та господарськими спорудами. На спірній земельній ділянці знаходяться тимчасова споруда - сарай(дровітня), яка належить відповідачу, а також встановлений відповідачем дерев'яний щит, яким загороджено прохід позивачу та доступ до господарських споруд.
Дану обставину не заперечувала відповідач ОСОБА_2.
Відповідач не надала суду докази того, що спірна земельна ділянка площею 0.0012 га була вилучена у відповідача і надана їй в користування чи у власність.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачу створені перешкоди в користуванні земельною ділянкою та в обслуговуванні господарських споруд.
Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.
Також суд приходить до висновку, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, як передбачено ч.1 ст.23 ЦК У, завданої внаслідок порушення її права і відповідно до п.2 ч.2 цієї ж статті полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.
Разом з тим, при вирішенні питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує положення п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” та ч.3 ст.23 ЦК України та повною мірою враховуються засади розумності, виваженості і справедливості.
Суд вважає, що, зважаючи на характер та обсяг моральних страждань, яких зазнала позивачка у зв'язку з порушенням відповідача правил добросусідства, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості їй слід визначити моральну шкоду в розмірі 300 грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
На підставі наведеного та керуючись 10,11,88,209,212,214-215,218 Цивільного процесуального кодексу України, ст.23 Цивільного кодексу України, ст.152 Земельного кодексу України суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про відновлення межі, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди задовільнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2. усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_1 шляхом демонтування дерев'яного щита та тимчасового сараю (дровітні), які знаходяться на даній земельній ділянці.
Стягнути з ОСОБА_2. на користь АДРЕСА_1 300 (триста) грн на відшкодування понесеної моральної шкоди.
В задоволені решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копій до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
СУДДЯ: