ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2013 р. Справа № 29868/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.,
суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаціного господарства на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.04.2010 року у справі №2а-1893/10/2270/12 за позовом Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаціного господарства до управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка Хмельницької області про скасування рішення №583 твід 11.11.2009 року,
встановив:
В березні 2010 року Шепетівське комунальне підприємство водопровідно - каналізаціного господарства звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати недійсним та скасувати рішення відповідача - управління Пенсійного фонду в м. Шепетівка Хмельницької обл. № 583 від 11.11.2009р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.04.2010р. у задоволенні заявленого позову відмовлено.
Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив позивач - Шепетівське комунальне підприємство водопровідно - каналізаціного господарства, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачу неправомірно нарахована пеня на суму недоїмки, оскільки відповідно до ст.5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям, підприємствам НАК «Нафтогаз України» на недоїмку платежів до бюджетів всіх рівнів; вказані норми судом до уваги не прийняті.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу не належить задовольнити з наступних підстав.
Підставами для пред'явлення адміністративного позову вказано те, що спірне рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків прийнято без належних правових підстав, оскільки внески до Пенсійного фонду України своєчасно сплачені позивачем.
Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при прийнятті спірного рішення правильно визначено дату сплати страхових внесків, а також враховані дані особової картки платника внесків.
Колегія суддів вважає наведені висновки суду такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач є платником страхових внесків до ПФ України; представленими пенсійним органом доказами стверджуються факти несвоєчасної сплати страхових внесків, тобто, з порушенням граничних строків сплати сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень 2009 року.
У зв'язку з наведеним, відповідачем прийнято рішення № 583 від 11.11.2009 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 4686 грн. 03 коп. та нарахування пені в сумі 158 грн. 85 коп. за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків до ПФ за період з 20.10.2009р. по 26.10.2009р.
Вказане рішення оскаржувалося позивачем до вищестоящих органів ПФ України, за результатами розгляду скарг позивача останні були відхилені, а спірне рішення залишено без змін.
Факт несвоєчасної сплати страхових внесків підтверджується розрахунками фінансових санкцій та пені, а також даними картки особового рахунку страхувальника Шепетівське комунальне підприємство водопровідно - каналізаціного господарства.
Колегія суддів вважає наведені документи належними доказами по справі, які об'єктивно та достовірно відображають періоди та суму сплачених страхових внесків, порядок нарахування фінансових санкцій та пені, також правильність останніх не спростована позивачем.
Окрім цього, із змісту апеляційної скарги вбачається відсутність заперечень апелянтом фактів несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до приписів ч.1 ст.5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно зі ст.17 цього Закону страхувальники зобов'язані, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у встановлені строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч.2 ст.106 цього Закону).
Відповідно до вимог ст.20 цього Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані на відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, тобто календарний місяць.
Згідно з п.2 ч.9 ст.106 наведеного Закону та пп.9.3.2 п.9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затв. постановою правління ПФ України № 21-1 від 19.12.2003р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: - при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно, - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум; - при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно, - 20 відсотків зазначених сум; - при затримці їх сплати понад 90 календарних днів, - 50 відсотків зазначених сум.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Як вбачається з приписів ч.8 ст.106 вказаного Закону та пп.10.1 п.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що пенсійним органом дотримані вимоги наведених актів, обґрунтовано та підставно прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та про нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків.
Таким чином, під час прийняття та скерування рішення Управління ПФ України в м. Шепетівка Хмельницької обл. № 583 від 11.11.2009р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків до ПФ відповідачем не допущено порушень вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затв. постановою правління ПФ України № 21-1 від 19.12.2003р.
Окрім цього, в частині тверджень апелянта про неправомірне залишення без уваги вимог ст.5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» колегія суддів зазначає наступне.
Вказаною статтею передбачено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям та підприємствам Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на їх недоїмку з платежів до бюджетів усіх рівнів.
Разом з тим, позивачем не представлено доказів того, що така недоїмка стосується реструктуризації його заборгованості в порядку наведеного Закону; вказані приписи Закону не вказують саме на платежі до ПФ України, також норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» слід вважати спеціальними по відношенню до вищенаведеного нормативно-правового акта.
Доводи апелянта в іншій частині апеляційної скарги на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини справи, виходячи з вищевказаних положень нормативно-правових актів, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлений позов є необґрунтованим і безпідставним, а тому задоволенню не підлягає з вищевикладених мотивів.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаціного господарства - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.04.2010 року у справі №2а-1893/10/2270/12 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий суддя : Костів М.В.
Судді: Шавель Р.М.
Савицька Н.В.