Справа № 2-819/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2011 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Макарчук В.О.

при секретарі Пакула М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернулася до Євпаторійського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу. Позовні вимоги мотивує тим, що вона проживала в м. Сімферополі у належній їй на праві приватної власності квартирі АДРЕСА_1. У м. Євпаторії проживає зведена сестра - відповідачка по справі ОСОБА_2, яка переконала її продати квартиру у м. Сімферополі та переїхати до м. Євпаторії. 19 серпня 2010 року вона (ОСОБА_1.) продала за 32 000 доларів США свою квартиру у м. Сімферополі та перевезла усі свої речи до відповідачки, у якої стала проживати та якій на зберігання передала грошові кошти, виручені від продажу квартири. Разом з відповідачкою та її чоловіком вона підібрала собі квартиру АДРЕСА_2 та дала згоду на її придбання. Однак відповідачка, зловживаючи її довірою 27 вересня 2010 року за її кошти придбала зазначену квартиру на своє ім'я, а 21 жовтня 2010 року зареєструвала у Кримському республіканському підприємстві „Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії" за собою право власності на неї. Тривалий час відповідачка документи на квартиру їй (ОСОБА_1.) не показувала, а потім дала копію договору купівлі-продажу від 27 вересня 2010 року і 6 листопада 2010 року вона зареєструвалася у квартирі АДРЕСА_2 та оформила на своє ім'я договори з комунальними службами. Дізнавшись, що квартира оформлена на відповідачку, вона (ОСОБА_1.) запропонувала переоформити її на своє ім'я, але та відмовилася. При цьому при проведенні працівниками міліції перевірки ОСОБА_2 не спростовувала того, факту, що квартира АДРЕСА_2, придбана на її (ОСОБА_1.) кошти, не заперечувала переоформити квартиру, але вимагала повернути їй витрачені на оформлення угоди 3 000 доларів США. Вимоги відповідачки є надуманими та не підтверджуються ніякими документами. На підставі викладеного просить визнати частково недійсним договір купівлі-продажу від 27 вересня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 по реєстру № 1923, вказавши покупцем квартири АДРЕСА_2 її (ОСОБА_1.)

У судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала у повному об'ємі.

Відповідачка до суду не з'явилася. Про день, час та місце розгляду справи сповіщалася належним чином. Причин неявки суду не повідомила.

На підставі ст. 224 ЦПК України за згодою позивачки суд вважає можливим винести рішення при заочному розгляді справи.

Вислухавши доводи позивачки, перевіривши матеріали цивільної справи, судвважає, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають в силу наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 27 вересня 2010 року приватним нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу ОСОБА_3 був оформлений та зареєстрований за № 1923 договір серія ВМХ № 726753 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2

21 жовтня 2010 року як вбачається з витягу про реєстрацію права власності № 27718183 Кримським республіканським підприємством „Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії" за ОСОБА_2 було зареєстровано право приватної власності на квартиру АДРЕСА_2.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину в силу ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме стосовно того, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. У ст. ст. 10, 60 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак позивачкою ОСОБА_1 не надані суду належні та допустимі докази в обґрунтуванні заявлених позовних вимог. Підстави для визнання договору купівлі-продажу від 27 вересня 2010 року серія ВМХ № 726753, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, частково недійсним відсутні, у зв'язку з чим у позові ОСОБА_1 належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 203, 215, 316, 317, 319, 321, 655, 656, 657 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212 - 215, 218, 224 - 228, 229 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу повністю відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто Євпаторійським міським судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 березня 2011 року

Суддя Макарчук В.О.