ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Справа № 5006/38/41б/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мирошниченка С.В.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

ТОВ "Айтімакс" - Перевознікової І.С.,

ТОВ"СМ ЛТД" - не з'яв.,

ТОВ "Трісель" - не з'яв.,

арбітражного керуючого - Самофалова В.В.,

ТОВ "МТІ" - Дзюби В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтімакс"

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2013

у справі № 5006/38/41б/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю"СМ ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трісель"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Донецької області від 22.11.2012.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.12.2012 (суддя Лейба М.О.) за результатами підготовчого засідання введена процедура розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначений арбітражний керуючий Самофалов Валентин Вікторович; дата попереднього засідання суду з розгляду реєстру вимог кредиторів встановлена на 07.02.2013. Зобов'язано ініціюючого кредитора у десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Трісель".

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2013 (колегія суддів у складі: суддя Мартюхіна Н.О. - головуючий, судді Азарова З.П., Кододова О.В.) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ТОВ "Айтімакс" на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.12.2012 у справі № 5006/38/41б/2012.

У касаційній скарзі ТОВ "Айтімакс" просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 04.12.2012, ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2013 та припинити провадження у справі. В обґрунтування касаційної скарги ПП "Славутич-Лізинг" стверджує про порушення судом апеляційної інстанції ст.ст. 41, 91, 106 ГПК України, ст.ст. 8, 9, 10, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.10.2013 відмовлено у прийнятті касаційної скарги ТОВ "Айтімакс" на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.12.2012, оскільки зазначена ухвала суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалася.

У зв'язку з викладеним, предметом розгляду у суді касаційної інстанції є лише ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2013.

Перевіривши повноту встановлення обставин у справі та правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, як і на подачу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Отже, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, скаржник, який не є стороною у справі про банкрутство, вважає, що має право на апеляційне та касаційне оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 04.12.2012 винесеної за результатами підготовчого засідання, оскільки між ним та боржником було укладено договір поставки № 235/03 від 01.07.2009. Також ТОВ "Айтімакс" вказує, що боржник змінив назву та не повідомив про це скаржника, що є порушенням умов п. 9.7 вказаного договору та призвело до необізнаності апелянта щодо порушення провадження у справі про банкрутство. ТОВ "Айтімакс" стверджує, що безпідставне порушення справи про банкрутство стосовно боржника та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів призвело до істотного порушення його інтересів в частині можливості задоволення його кредиторських вимог боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому Вищий господарський суд України бере до уваги, що вказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після подачі у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Однак судом апеляційної інстанції було встановлено відсутність доказів звернення заявника з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство в установленому порядку.

Отже, заявник не набув статусу учасника справи про банкрутство, тому позбавлений можливості оскаржити судові рішення у даній справі про банкрутство.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність відмови у прийнятті апеляційної скарги ТОВ "Айтімакс" на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.12.2012 винесеної за результатами підготовчого засідання у справі.

У зв'язку з чим ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"Айтімакс" залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2013 у справі № 5006/38/41б/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя:С. Мирошниченко

Судді: Т. Барицька

В. Картере