ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19488/13 30.10.13

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Кот Т.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О.", м. Київ,

доФізичної особи - підприємця Калініченко Ніни Віталіївни, м. Київ,

простягнення заборгованості 10 454.20, грн.

за участю представників сторін:

від позивача:Гумен С.М.

від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (надалі - ТОВ "Л.К.О.") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Калініченко Ніни Віталіївни (надалі - ФОП Калініченко Н.В.) 9 194.24 грн. боргу за поставлений товар, пені у розмірі 665.25 грн. та 3% річних у розмірі 135,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.10.2013р. порушено провадження у справі №910/19488/13 та розгляд справи призначено на 30.10.2013р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 30.10.2013 р. у зв'язку із перебуванням судді Бойка Р.В. у відпустці справу №910/19488/13 передано для розгляду судді Князькову В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2013р. справу №910/19488/13 було прийнято до свого провадження суддею Князьковим В.В.

У судовому засіданні 30.10.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що ухвалу суду про прийняття справи до провадження від 08.10.2013р., відповідачу відправлено за адресою зазначеній в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 27, кв. 5.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/19488/13.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.03.2011 р. між ТОВ "Л.К.О." (постачальник, позивач) та ФОП Калініченко Н.В. (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 537, за умовами якого постачальник зобов`язаний поставляти продукцію покупцю згідно замовлення покупця, а покупець зобов`язується своєчасно приймати цю продукцію та оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п. 1.3 договору продукція доставляється централізовано транспортом постачальника або, за бажанням покупця, шляхом само вивозу зі складу постачальника. Місце поставки продукції узгоджується сторонами при прийнятті замовлення. Прийняття покупцем продукції вважається підтвердженням узгодження кількості, ціни та асортименту продукції. Підтвердженням факту узгодження умов доставки продукції є підписана сторонами товарно-транспортна накладна та/або видаткова накладна (далі по тексту «накладна»). Після підписання сторонами накладної, претензії щодо кількості та якості (крім прихованих недоліків) продукції постачальником не розглядаються.

Пунктом 1.5 договору сторони погодили, що при централізованій доставці продукції покупець (або довірена особа покупця) приймає фактичну її кількість від водія-експедитора, який здійснює її поставку, ставить круглу печатку або штамп на накладній, а у випадку відсутності чи не існування печатки або штампу, підпис та прізвище відповідальної особи організації та пише на ній назву організації (право підпису накладних з боку покупця мають тільки особи, зазначені у додатку, який є невід`ємною частиною даного договору (Додаток №1). У випадку невиконання даного пункту договору, продукція буде вважатися прийнятою відповідними матеріально-відповідальними особами, а супровідні документи завірені відповідними печатками та штампами, при цьому покупець несе всі можливі ризики, пов`язані з прийманням продукції не матеріально-відповідальними особами самостійно.

Відповідно до п. 1.6 договору, договір вступає в дію з моменту підписання і діє до «31» грудня 2011 року. Якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін письмово не повідомить про своє бажання розірвати цей договір або між сторонами не буде укладено новий договір, останній вважається кожен раз продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах. В частині зобов`язання покупця щодо оплати продукції та повернення (або відшкодування вартості) зворотної тари, цей договір діє до моменту повного виконання зазначених зобов`язань.

Продукція відпускається постачальником за вільно відпускними цінами, які зазначаються в накладній (п. 3.1 договору).

Відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу. При відвантаженні продукції без попередньої оплати покупець зобов`язується у термін 7 (сім) календарних днів повністю оплатити всю отриману продукцію (п. 3.3 договору).

Пунктом 3.5 договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем термінів оплати продукції або повернення зворотної тари, постачальник має право у односторонньому порядку утримати з суми оплати, яка перерахована за товар, витрати на відшкодування вартості неповерненої зворотної тари з урахуванням ПДВ на неї, а також на покриття штрафів та пені, які нараховуються покупцю згідно умов цього договору. При цьому постачальник зобов`язується виписати податкову накладну та документи на вищезазначені операції.

Загальну суму договору складає сума продукції, поставленої покупцю за всіма накладними (п. 4.4 договору).

Згідно п. 6.1 договору, у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період прострочення) від вартості неоплаченої продукції за кожен календарний день прострочення платежу за відвантажену продукцію та штраф у розмірі 5% від вартості невчасно оплаченої продукції. За прострочення оплати за неповернену зворотну тару, яка продана покупцю на умовах даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період прострочення) від заставної ціни неповерненої зворотної тари за кожний календарний день прострочення платежу та штраф у розмірі 5% віл заставної ціни невчасно оплаченої зворотної тари. При подальшому надходженні коштів від покупця в першу чергу погашаються пеня та штрафи.

Закінчення дії або розірвання даного договору не звільняють сторони від виконання зобов`язань, встановлених даним договором (п. 8.7 договору).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не повністю виконано зобов'язання щодо оплати поставленого ТОВ "Л.К.О." товару, у зв'язку з чим у ФОП Калініченко Н.В. виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 9 194,24 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач постачає, а відповідач отримує та оплачує отриману продукцію.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно товарно-транспортних накладних № ВН-5006 від 31.01.2013р. на суму 10 654,14 грн., та №ВН-5043 від 31.01.2013р. на суму 40,10 грн. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписано представниками позивача та відповідача та скріплено печатками, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 10 694,24 грн.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем не здійснено оплату поставленого товару на суму 9 194,24 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Разом з тим, відповідно п.3.3 договору покупець, при відвантаженні продукції без попередньої оплати покупець зобов`язується у термін 7 (сім) календарних днів повністю оплатити всю отриману продукцію

Отже по видатковій накладній № ВН-5006 від 31.01.2013р. на суму 10 654,14 грн. та №ВН-5043 від 31.01.2013р. на суму 40,10 грн.. строк оплати настав 07.02.2013р.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем здійснено оплату лише на суму 1 500,00 грн. та не здійснено оплату на суму 9 194,24 грн., що підтверджується довідкою ТОВ "Л.К.О." від 30.10.2013р. за №12 та банківськими виписками про рух коштів на рахунку позивача.

Суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав вимоги п. 3.3 договору, а відтак порушив приписи ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Л.К.О." про стягнення з ФОП Калініченко Н.В. заборгованості у розмірі 9 194,24 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

ТОВ "Л.К.О." просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 459,71 грн.

Разом з тим, сторонами у п. 6.1 договору погоджено, що покупець сплачує на кристь постачальника штраф у розмірі 5% від вартості невчасно оплаченої продукції.

Отже, враховуючи те, що сторонами погоджено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості невчасно оплаченої продукції, приходить до висновку, що позовні вимоги в цій сатині підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 665,25 грн. пені.

Як встановлено судом, в п. 6.1 договору, у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період прострочення) від вартості неоплаченої продукції за кожен календарний день прострочення платежу за відвантажену продукцію.

Факт наявності прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем.

ТОВ ФОП Калініченко Н.В. обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено, а отже суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині пені також підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 135,00 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних та пені, судом визнано його обґрунтованим, а тому за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати вартості отриманого товару стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 665,25 грн. пені та 3% річних в розмірі 135,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Калініченко Ніни Віталіївни (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 12, кв. 5, ідентифікаційний код 2873602869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 35 ідентифікаційний код 37317990) основний борг у розмірі 9 194 (дев`ять тисяч сто дев`яносто чотири) грн. 24 коп. штраф у розмірі 459 (чотириста п`ятдесят дев`ять) грн. 71 коп., пеню у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 135 (сто тридцять п`ять) грн. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 04.11.2013

Суддя В.В. Князьков