Судове рішення #33260971

Категорія 5

головуючий в I інстанції Дехта Р.В.

суддя доповідач Безрученко Ю.О.

______________________________________________________________________




УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



09 жовтня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:


Головуючого судді Никифоряка Л.П.

суддів Безрученко Ю.О., Папоян В.В.

при секретарі Папченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Старобешівського районного суду від 13 серпня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Старобешівського районного суду від 13 серпня 2013 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено. Витребувано з незаконного володіння відповідача ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 автомобіль ЗИЛ-ММЗ 554МЗНГ, вантажний самоскид, державний номер НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, шасі НОМЕР_4, 1990 року випуску та передати вказаний автомобіль ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 114,70 грн. та судовий збір 250,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначив, що судом не враховано, що шлюб між подружжям розірвано в 1997 році та не встановлено за чиї кошти придбано спірний автомобіль. ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про час та місце розгляду справи. Судові повістки на ім'я відповідача надходили на адресу позивачки, яка розписувалась в поштовому повідомленні про їх отримання. Копію заочного рішення суду відповідачу не було надіслано поштою, а отримано відповідачем в приміщенні суду лише 27 серпня 2013 року.

В засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином листом і телефонограмою №947, зареєстрованою у відповідному порядку від 04 жовтня 2013 року (а.с.86), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 заперечувала проти апеляційної скарги та просила її відхилити.

Заслухавши доповідача, сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль ЗИЛ-ММЗ 554МЗНГ, вантажний самоскид, державний номер НОМЕР_2 1990 року випуску, двигун НОМЕР_3, шасі НОМЕР_4 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ОСОБА_1 незаконно заволодів зазначеним автомобілем, а тому є всі підстави для задоволення позову.

З таким висновком суду в оскаржуваній його частині можна погодитися.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Так, відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній його частині зазначеним вимогам закону відповідає.

Так, судом першої інстанції встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, який розірвали 13 січня 1997 року (а.с. 9).

За ОСОБА_2 станом на 29 березня 2013 року зареєстрований транспортний засіб, а саме ЗИЛ-ММЗ 554МЗНГ, вантажний самоскид, державний номер НОМЕР_2 1990 року випуску, двигун НОМЕР_3, шасі НОМЕР_4.

Звертаючись з позовом до суду ОСОБА_2, обґрунтувала свої позовні вимоги тим, що зазначений вище транспортний засіб вона у 2011 році придбала та надала своєму колишньому чоловіку ОСОБА_1 в користування з умовою його повернення в подальшому. Жодних договорів з приводу використання відповідачем автомобіля не укладалось. На теперішній час у ОСОБА_2 виникла необхідність у використанні даного автомобіля у власних інтересах та на її звернення до відповідача ОСОБА_1 з вимогою про повернення належного їй автомобіля отримала відмову останнього.

Згідно із положеннями ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно із положеннями статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Тому суд першої інстанції прийшов до правильних висновків про задоволення позову в межах заявлених позовних вимог, що відповідає положенням статті 11 ЦПК України.

Відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскаржуване рішення було винесено судом першої інстанції заочно, але апелянт в обґрунтування апеляційної скарги не надав жодного доказу в обґрунтування цієї скарги та своїх заперечень на позов, в тому числі доказ того, що спірний автомобіль належить саме апелянту. Не з'явившись до апеляційного суду, будучі повідомлений про час і місце розгляду належним чином (а.с. 86), апелянт обрав для себе саме такий спосіб захисту.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не встановлено власника спірного автомобіля, за які кошти його було придбано та коли, то такі доводи є необґрунтованими і не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, який розглянув позов про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах заявлених позовних вимог та на підставі письмових доказів, які є в матеріалах справи, а саме відомості про власника спірного автомобіля та свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с.4, 9), яким суд дав належну правову оцінку, що відповідає положенням статей 213-214 ЦПК України, а тому у апеляційного суду відсутні підстави для переоцінки зазначеним доказам.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про час та місце розгляду справи, судові повістки на ім'я відповідача надходили на адресу позивачки, яка розписувалась в поштовому повідомленні про їх отримання, копію заочного рішення суду відповідачу не було своєчасно надіслано поштою, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки такі порушення норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи, що відповідає положенням частини 3 статті 309 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, в сукупності встановлених у справі обставин суд дав належну оцінку і дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, доказам, що надані сторонами, дана належна оцінка. Спір вирішено на підставі наданих сторонами доказів у відповідності із нормами матеріального та процесуального законодавства.

А тому, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Старобешівського районного суду від 13 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація