Категорія 30

головуючий в I інстанції Трофименко Л.Р.

суддя доповідач Безрученко Ю.О.

______________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Краснощокової Н.С.

суддів Безрученко Ю.О., Никифоряка Л.П.

при секретарі Папченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Донецька від 29 липня 2013 року та ухвалу Ленінського районного суду м. Донецька від 01 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Донецькій металургійний завод» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Донецькій металургійний завод» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 29 липня 2013 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ВАТ «Донецький металургійний завод» про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без руху, надавши термін для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Наступною ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 01 жовтня 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 до ВАТ «Донецькій металургійний завод» про стягнення матеріальної та моральної шкоди визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погодившись з такими ухвалами ОСОБА_1 подав апеляційні скарги, в яких просить скасувати ухвали суду, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судом неправомірно відмовлено в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору з огляду на те, що позивач звернувся до суду з вимогами, що випливають з трудових правовідносин.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином листом і судовою повісткою (а.с.43), про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки (а.с.44), відповідно до клопотань, викладених у апеляційних скаргах, а також клопотання від 05 листопада 2013 року (а.с. 50), просив справу розглядати у його відсутність (а.с.17,37), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ВАТ «Донецькій металургійний завод» Аджи М.В., діюча на підставі довіреності (а.с.50), заперечувала проти апеляційних скарг та просила їх відхилити.

Заслухавши доповідача, сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишаючи позов без руху, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини не виникли з трудових, оскільки сторони по справі не перебувають у трудових відносинах, права позивача, які він вважає порушеними, не стосуються його трудових прав, бо наявні за спором відносини регулюються саме нормами цивільного права, як то відшкодування майнової шкоди особі в результаті порушення її цивільного права (упущена вигода, а саме 20% від своєчасно не отриманої суми та індекс інфляції), та відшкодування завданої на підставі цього моральної шкоди, яку позивач обґрунтував порушенням його саме цивільних прав.

Визнаючи позов неподаним та повертаючи його позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху строк, позивачем недоліки не усунуто, а саме не сплачено судовий збір.

Такого висновку суд дійшов у відповідності до норм процесуального права.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 22 травня 2002 року позов ОСОБА_1 до ВАТ «Донецькій металургійний завод» та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі про стягнення вартості санаторно-курортної путівки, вартості проїзду до місця лікування та обратно, і моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ВАТ «Донецькій металургійний завод», розрахунковий рахунок 26009301745280 в Донецькому головному регіональному управлінні АКБ Промінвестбанк, МФО 334635, код ОКПО 00191164, вартість санаторно-курортної путівки в сумі 1 206,00 грн., вартість проїзду до місця лікування та обратно в сумі 40,70 грн., компенсацію з урахуванням індексу інфляції 59,85 грн. та моральну шкоду в сумі 700,00 грн., а всього 2 006,55 грн. В позові ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі про стягнення вартості санаторно-курортної путівки, вартості проїзду до місця лікування та обратно, і моральної шкоди відмовлено (а.с.8-9).

З мотивувальної частини рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 22 травня 2002 року вбачається, що ОСОБА_1 перебував з ВАТ «Донецькій металургійний завод» в трудових відносинах та за рекомендацією МСЕК пройшов курс лікування в санаторії, вартість якої сплатив за власні кошти.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує несвоєчасним виконанням саме рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 22 травня 2002 року про стягнення вартості санаторно-курортної путівки, вартості проїзду до місця лікування та обратно, і моральної шкоди, тому просив стягнути з відповідача на його користь завдану знецінюванням суми боргу матеріальну шкоду з урахуванням індексу інфляції, суми упущеної вигоди в розмірі 20 % від своєчасно не отриманої суми та моральну шкоду, яку позивач обґрунтував порушенням його саме цивільних прав, а не трудових прав.

Положеннями п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору звільняються: позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

За таких обставин, суд першої інстанції звернув увагу на те, що спір у справі, що розглядається, є позовом, що виникає з цивільних правовідносин, оскільки із змісту позовних вимог вбачається, що позивач просив стягнути суми упущеної вигоди в розмірі 20 % від своєчасно не отриманої суми та моральну шкоду, яка обґрунтована порушенням саме цивільних прав позивача, а не трудових прав.

Таким чином, судом першої інстанції постановлено ухвали у відповідності норм процесуального права, а тому апеляційні скарги підлягають відхиленню із залишенням без змін ухвал суду.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Донецька від 29 липня 2013 року та ухвалу Ленінського районного суду м. Донецька від 01 жовтня 2013 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривен 70 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді: