Категорія 25

головуючий в I інстанції Малінов О.С.

суддя доповідач Безрученко Ю.О.

______________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Никифоряка Л.П.

суддів Безрученко Ю.О., Папоян В.В.

при секретарі Папченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 30 серпня 2013 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 30 серпня 2013 року позов ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» суму страхового відшкодування у розмірі 18 673,50 грн., судовий збір в сумі 229,40 грн., а всього 18 902,90 грн.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначив, що суд не взяв до уваги його пояснення про те, що працівниками страхової компанії його було введено в оману стосовно необхідності подавати заяву про виплату страхового відшкодування. Відповідно до заяви постраждалого ОСОБА_3 страхова компанія невідкладно після настання ДТП була повідомлена про настання страхового випадку. Крім того, апелянт не погоджується із сумою страхового відшкодування в розмірі 18 673,50 грн., яку судом стягнуто з нього в порядку регресу, оскільки експертиза, на підставі якої визначено зазначену суму проведена з порушенням норм діючого законодавства.

В засідання апеляційного суду представник ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином листом і телефонограмою №970, зареєстрованою у відповідному порядку від 04 жовтня 2013 року (а.с.62), клопотань про перенесення розгляду справи та інших клопотань до апеляційного суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.

В засідання апеляційного суду представник ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином листом і телефонограмою №969, зареєстрованою у відповідному порядку від 04 жовтня 2013 року (а.с.61), відповідно до клопотання від 08 жовтня 2013 року просили розглянути справу у відсутність їх представника, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, водія транспортного засобу, який вчинив дорожньо-транспортну пригоду, застрахована в ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» відповідно до поліса N АА/5136329 07 червня 2011 року. А тому особою, відповідальною за завдані у даному випадку збитки, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності є саме відповідач ОСОБА_1, оскільки він не повідомив про настання страхового випадку.

З таким висновком суду в оскаржуваній його частині можна погодитися.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Так, відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній його частині зазначеним вимогам закону відповідає.

Так, судом першої інстанції встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що 07 червня 2011 року між позивачем ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «АА/5136329 (І тип), відповідно до якого ліміт відповідальності за заподіяну шкоду, спричинену майну складає 50 000,00 грн. (а.с.4).

27 березня 2012 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1, м. Дружківка на перехресті вул. Свободи та вул. Чапаєва рухаючись по другорядній дорозі, не обрав безпечну швидкість руху та не враховуючи дорожньої обстановки скоїв зіткнення з автомобілем «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, чим порушив п.п. 11, 16, 12.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою №8982652 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.7).

Зі змісту п. 4 ст. 61 ЦПК України вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду від 14 травня 2012 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. (а.с.8).

А тому, не підлягає доказуванню встановлений Постановою Костянтинівського міськрайонного суду від 14 травня 2012 року факт того, що саме з винних дій ОСОБА_1 27 березня 2012 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль «Mitsubishi» під керуванням ОСОБА_3, зазнав механічних ушкоджень, і ОСОБА_1 є особою, яка повинна відповідати за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки, яке було в його володінні.

Відповідно до висновку експерта №12-34 від 29 березня 2012 року сума збитків внаслідок пошкодження автомобіля «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_2, складає 23 020,20 грн. (а.с.10-22).

За даним страховим випадком, в результаті якого було пошкоджено автомобіль «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_2 складено страховий акт № ДФ-29587-АА-0005136329-01 від 10 липня 2012 року (а.с.23). та відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування (а.с.24) та платіжного доручення №37 від 25 липня 2012 року (а.с.25) позивачем сплачено потерпілій особі, власнику автомобіля «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі, передбаченому договором страхування та визначеному на підставі висновку експерта в сумі 18 673,50 грн.

Крім того, статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Разом з тим, відповідно до підпункту "ґ" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Отже відповідно до вищенаведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу, який вчинив дорожньо-транспортну пригоду, застрахована в ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» відповідно до поліса N АА/5136329 07 червня 2011 року, то особою відповідальною за завдані у даному випадку збитки, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності є саме відповідач.

Застосувавши зазначені вище норми матеріального права, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування в ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» шкоди в порядку регресу.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не надав страховику письмову заяву - повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду з вини працівників страхової компанії, оскільки на підтвердження цього доводу відповідачем не було надано жодного доказу в обґрунтування своїх заперечень.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що апелянт не згоден із сумою страхового відшкодування у розмірі 18 673,50 грн. яка встановлена на підставі висновку авто товарознавчої експертизи 312-34 від 29 березня 2012 року, яка проведена з порушенням норм діючого законодавства, то зазначений розмір страхового відшкодування відповідачем належними та допустимими доказами не спростований. Клопотань про проведення експертизи ні в суді першої інстанції ні в апеляційному суді відповідачем заявлено не було.

Виходячи з наведеного, в сукупності встановлених у справі обставин суд дав належну оцінку і дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, доказам, що надані сторонами, дана належна оцінка. Спір вирішено на підставі наданих сторонами доказів у відповідності із нормами матеріального та процесуального законодавства.

А тому, апеляційну скаргу необхідно відхилити із залишенням без змін рішення суду першої інстанції в оскаржуваній його частині.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 30 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді