05.11.2013
Справа № 335/9076/13-ц
2/335/2450/2013
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2013 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Апаллонової Ю.В.,
при секретарі: Франчук Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
У позовній заяві зазначала, що з відповідачем проживала однією сім'єю, вела спільне господарство з 2003 року по червень 2013 року. 02 грудня 2004 року у неї з відповідачем народилась донька ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про народження серії 1-ЖС № 161510, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Запоріжжя 15.12.2004. Спільне життя з відповідачем не склалось, у зв'язку з чим з червня 2013 року вони припинили сімейні відносини. Донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишилась на вихованні позивача. З цього ж часу відповідач не виконує обов'язку утримувати дитину, не турбується про неї, не приймає участь в її вихованні. Матеріальну допомогу ОСОБА_4 на утримання спільної доньки не надає. Відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, так як працює неофіційно в бригаді будівельників. В зв’язку з чим просила суд стягнути з відповідача на її користь, на утримання неповнолітньої ОСОБА_5, аліменти у твердій грошовій сумі, в розмірі 700 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, без проведення фіксації судового процесу, підтримала викладене в позовній заяві, наполягала на позовних вимогах, просила суд задовольнити їх в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач до судового засідання не з'явився, причину неявки суду не сповістив, про час та місце розгляду справи завчасно повідомлявся, у встановленому законом порядку, про що свідчить наявний в матеріалах справи поштовий конверт, який повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», заперечень до позовної заяви не надав, тому, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.
Відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
У зв'язку з чим, на підставі ст.ст. 197, 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.
Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають дитину – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно свідоцтва про народження серіїї 1-ЖС № 161510, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Запоріжжя 15.12.2004 року. З червня 2013 року між сторонами припинені сімейні відносини та ОСОБА_3 проживає разом з позивачем. Як зазначає позивач з моменту припинення сімейних відносин відповідач не виконує обов’язку утримувати дитину, не турбується про неї, не приймає участь в її вихованні та жодної матеріальної допомоги не надає.
Відповідач інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків на утриманні немає, а відповідно, має можливість надавати допомогу на дитину.
Ураховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України, при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
У відповідності до ст.8 Закону України “Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки повинні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька або у твердій грошовій сумі.
В силу ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд вправі визначати розмір аліментів у твердій грошовій сумі або у частині від заробітку відповідача.
Згідно до ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Позивач наполягала у позові на стягненні аліментів з відповідача саме у твердій грошовій сумі у розмірі 700 грн. щомісяця, але не менше ніж 30%.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 10. ч. 3 ЦПК України).
Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні не інакше як на підставі доказів сторін.
Наявність у відповідача ОСОБА_2 минливого доходу не виключає його обов'язку, як батька, сплачувати аліменти на неповнолітню дитину у належному розмірі та працювати більше чи шукати більш оплачувану роботу або інші джерела доходу.
Оскільки, встановлено, що відповідач не є інвалідом та немає захворювань, які б перешкоджали йому працевлаштуватися на постійне місце роботи.
Згідно із ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік” прожитковий мінімум для дитини у віці від 6 років з 01.01.2013 року складає 1210 грн.
Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
В силу ст. 141 СК України кожен із батьків зобов'язаний забезпечити половину від цього прожиткового мінімуму.
Звідси, кожен із батьків - сторін у цій справі, зобов'язаний забезпечити дитині ОСОБА_5, якій на час розгляду судом цієї справи є повних 8 років, мінімально половину від прожиткового мінімуму для дитини у віці від 8 (восьми) років, якій складає з 01.01.2013 року згідно із ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік” 1210,0 грн., половина від якого становить 605,0 грн.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує всі обставини, передбачені ст. 182 Сімейного Кодексу України, у тому числі й стан здоров’я дитини та відповідача, їх матеріальне становище, можливість відповідача надавати допомогу своїй дитині, наявність в нього нерегулярного доходу, тому вважає, що позивач обґрунтовано ставить питання про стягнення з відповідача аліментів саме у твердій грошовій сумі і таке не суперечить положенням ст. 184 СК України.
При вищевикладених обставинах, з врахуванням розміру прожиткового мінімуму та враховуючи обставин передбачені ст. 182 СК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 700 грн., щомісяця, починаючи з дати подачі позову до суду 29.08.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачеві її право на стягнення з відповідача у разі необхідності додаткових витрать на дитину згідно ст. 185 СК України.
Згідно із ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Встановлено, що позов було подано позивачкою ОСОБА_1 до суду 29.08.2013 року (відмітка суду на позові а.с.1).
Суд вважає за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Також в силу ст. 88 ЦПК України у разі задоволення позову позивачки, яка була звільнена від сплати судового збору у розмірі 229,40 грн. при подачі вищезазначеного позову до суду у цій справі, останній слід стягнути з відповідача у дохід держави за рішенням суду.
Керуючись ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік”, ст. ст. 79, 80, 84, 141, 180-181, 183-184, 191 СК України, ст. ст. 3, 10-11, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224, 367 п. 1 ч. 1 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина ОСОБА_6, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кімн. 145 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка мешкає за адресою: м. Запоріжжя вул. Сталеіварів, 8 кімн. 145, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі розміром 700 (сімсот) гривень щомісяця, починаючи з 29.08.2013 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина ОСОБА_6, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кімн. 145 у дохід держави судовий збір 229, 40 грн. (двісті двадцять дев’ять грн. 40 коп).
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою в 10-денний строк з дня отримання заочного рішення.
Суддя: Ю.В.Апаллонова