Справа №295/8635/13-ц

Категорія 45

2/295/2585/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2013 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої – судді Семенцової Л.М.,

за участі секретарів – Українця Р.Р., Андрушко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – ОСОБА_3 та орган опіки та піклування Житомирської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з онуками,-

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи його тим, що вона є матір'ю ОСОБА_3, який перебував у шлюбі з відповідачем, і за час їхнього шлюбу у них народилось двох дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. У позові вказала, що після розірвання шлюбу вона намагалася домовитись з відповідачем щодо побачень з онуками, але колишня невістка відповідала постійною відмовою, а її син ОСОБА_3 теж не має можливості бачитись зі своїми дітьми. Тому просить визначити їй наступний спосіб участі у вихованні онуків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, встановивши їй такі дні та спілкування з останніми, без присутності матері – відповідача ОСОБА_2 з відвідуванням місця проживання позивача ОСОБА_1: з 9 години кожної першої суботи місяця до 20 години кожної першої неділі місяця та з 9 години кожної третьої суботи місяця до 20 години кожної третьої неділі місяця, дозволити позивачу ОСОБА_1 сумісно з онуками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без присутності матері – відповідача ОСОБА_2 поза межами її проживання відпочивати за її вибором протягом двох тижнів два рази на календарний рік, з попередженням відповідача ОСОБА_2 не менше, як за один місяць про дату, з якої діти будуть з нею відпочивати.

          У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, посилаючись на викладені в позові обставини, пояснивши, що до того часу, поки її син спілкувався з відповідачем, вона відвідувала онуків та допомагала їх доглядати, а відтоді, як між її сином та колишньою невісткою припинилося спілкування, відповідач не допустила її чоловіка до квартири, де проживають онуки та в телефонній розмові відповідач повідомила, що вона має подумати, чи потрібно їй давати дітей. При цьому також пояснила, що до квартири, де проживає відповідач з дітьми, вона не ходила, та не намагалася спілкуватись зі своїми онуками через поганий стан здоров`я.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснивши, що підтвердженням обґрунтованості позовних вимог є акти державного виконавця, складені на виконання рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 27.12.2011 року, яким зобов’язано ОСОБА_6 не чинити перешкод ОСОБА_3 перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також визначено способи у часті ОСОБА_3 у вихованні й спілкуванні з дітьми.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що понад 3 роки позивач жодних спроб спілкуватися з онуками не робила, з її сторони не було намагань побачитись із дітьми, хоча їй відома адреса місця їх проживання, і до неї з цього приводу позивач не зверталась.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважаючи його безпідставним.

Представник третьої особи органу опіки та піклування у судовому засіданні зазначив, що оскільки позивач не має негативного впливу на дітей, тому вважає позов таким, що підлягає задоволенню, а також при цьому додав, що до органу опіки і піклування не було жодних звернень сторін для надання письмового висновку щодо розв’язання спору.

Суд, заслухавши сторони, їхніх представників, представника третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Права баби та діда на виховання внуків визначені статтею 257 СК України, якою передбачено, що баба, дід мають право спілкуватися зі своїми внуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом своїх прав щодо виховання внуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Згідно ст. 263 СК України спір щодо участі баби, діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який було розрізано та 29.03.2010 року відділом РАЦС Житомирського МУЮ видано свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с. 5). Від шлюбу вони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6-7). Після розірвання шлюбу діти проживають разом з матір`ю – відповідачем ОСОБА_2

Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 27.12.2011 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні зобов’язано ОСОБА_6 не чинити перешкод ОСОБА_3 перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також зобов’язано ОСОБА_6 надавати ОСОБА_3 можливість спілкуватись з дітьми, брати участь у їх вихованні, визначено наступні способи участі у вихованні дітей: спілкування з дітьми щонеділі 0 10-00 год. до 13-00 год. і щосереди з 17-00 год. до 20-00 год. Рішення набрало законної сили 06.01.2012 року.

Постановами державного виконавця Богунського відділу ДВС Житомирського МУЮ від 02.02.2013 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаного рішення суду, на виконання якого 24.01.2012 року видано два виконавчі листи № 2-1200/11.

Державним виконавцем Богунського відділу ДВС Житомирського МУЮ 15.02.2012 року, 19.02.2012 року, 22.02.2012 року, 13.06.2012 року, 17.06.2012 року були складені акти щодо виконання зазначеного вище рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивач всупереч вимогам зазначених норм процесуального права не надала суду належних та допустимих доказів тим обставинам, що відповідач чинить їй перешкоди у спілкуванні з онуками та перешкоджає їй брати участь в їх вихованні.

Разом з тим, із пояснень позивача та відповідача вбачається, що після припинення шлюбних відносин між останньою та ОСОБА_3 позивач не намагалася спілкуватися з онуками.

Окрім того, позивач не зверталася до органу опіки та піклування для надання письмового висновку для розв`язання даного спору.

Рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 27.12.2011 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, постанови державного виконавця Богунського відділу ДВС Житомирського МУЮ від 02.02.2013 року про відкриття виконавчого провадження з виконання рішення суду, а також акти державного виконавця Богунського відділу ДВС Житомирського МУЮ щодо виконання зазначеного вище рішення суду від 15.02.2012 року, 19.02.2012 року, 22.02.2012 року, 13.06.2012 року, 17.06.2012 року суд не вважає належними доказами створення відповідачем перешкод позивачу у її спілкуванні з онуками, з огляду на те, що дані документи не містять таких відомостей.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 257, 263 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – ОСОБА_3 та орган опіки та піклування Житомирської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з онуками відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

           Суддя Л.М. Семенцова