Справа № 168/987/13-ц

Провадження № 2/168/232/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.11.2013 р. Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Хаврони О.Й.,

з участю секретаря - Дмитрук О.С.,

розглянувши в смт. Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності впорядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на майно його матері ОСОБА_4, яка померла 20.11.2012р., а саме: на житловий будинок з господарськими спорудами. Позов мотивує тим, що після смерті матері відкрилась спадщина на належний останній житловий будинок. За життя ОСОБА_4 склала заповіт, в якому заповіла усе належне їй майно сину ОСОБА_5 Останній від спадкування за заповітом та законом відмовився. Позивач також зазначає, що прийняв спадщину шляхом подання заяви у нотаріальну контору, однак отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно не може у зв’язку із відсутністю у спадкодавця правовстановлюючого документа на житловий будинок.

Позивач у судове засідання подав заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не з’явились, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позов визнають.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.

Відповідно до ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Судом встановлено, що 20.11.2012р. померла матір позивача ОСОБА_4 /а.с.8/. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок, збудований у 1962 році, з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: вул.Партизанська, 78 в с.Мизове Старовижівського району Волинської області, у якому вона проживала. Вказані будівлі збудовані у сільській місцевості і зареєстровані у погосподарській книзі сільської ради, а тому є підстави вважати, що вони прийняті в експлуатацію і не є самовільним будівництвом та належали спадкодавцю /а.с.9/.

Заповіт від імені ОСОБА_4 посвідчувався Мизівською сільською радою /а.с.7/, заведена спадкова справа /а.с.28-37/. Спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття спадщини /а.с.32/, спадкоємцями за законом першої черги є сторони по справі.

Відповідачі від прийняття спадщини відмовились, що підтверджується їхнім заявами /а.с.18, 23/, позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом подання заяви у нотаріальну контору, однак нотаріусом відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно у зв’язку із неподанням правовстановлюючих документів про належність спадкодавцю нерухомого майна – будинку/а.с.19/.

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За вимогами ст.ст.328-330 ЦК України, право власності на майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність прав власності не випливатиме із закону.

Згідно з п.п.5 п. 1 ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004р. правовстановлювальним документом, на підставі якого провадиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна може бути рішення суду, що набрало законної сили про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами, цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права, а у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання або оспорювання і у випадку невизнання права особи, вона згідно вимог ст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.

Враховуючи, що за життя спадкодавець правовстановлюючих документів на житловий будинок не мала, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що вона за життя набула право власності на житловий будинок неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, позов слід задовольнити та визнати за позивачем право власності на вказане спадкове майно.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись п.п.5 п. 1 ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, ст. ст. 11, 15, 16, 328-330, 1217, 1218, 1268, 1269, 1296 ЦК України, ст.ст.15, 60, 62, 174, 197, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться по вул.Партизанська, 78 в с.Мизове Старовижівського району в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, яка померла 20.11.2012р.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя                                                                                 О.Й. Хаврона