06.11.2013 06.11.2013 103/4745/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого – судді Атаманюка Г.С., при секретарі – Оленіній Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в м. Севастополі про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в м. Севастополі про визнання незаконною та скасування постанови від 13 вересня 2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Вимоги позову мотивовані тим, що 13 вересня 2013 року інспектором ДПС старшим сержантом міліції ОСОБА_2 стосовно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за те, що він в м. Севастополі, керуючи автобусом «Богдан», держ. номер НОМЕР_1, здійснив проїзд регульованого перехрестя вул. Хрустальова – Шабаліна на вимкнений сигнал додаткової секції світлофора. В той же день інспектором стосовно нього була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та на нього накладений штраф у розмірі 500 гривень. З даною постановою позивач не згоден, оскільки він виїхав на перехрестя на увімкнутий дозволяючий сигнал світлофору для повороту направо, а вже коли його транспортний засіб знаходився на перехресті, додаткова секція світлофору вимкнулась. Тому він, керуючись вимогами п. 16 ПДД України, повинен був закінчити маневр для того, щоб звільнити проїжджу частину. У разі екстреної зупинка автобуса могли отримати травми пасажири, які знаходилися у салоні. Крім того, позивач вважає, що відеозапис фіксування правопорушення не може бути належним доказом, оскільки відеозапис здійснювався з іншого місця. Тому позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

          Позивач у судовому засіданні наполягає на позові в повному обсязі.

          Представник відповідача позов не визнав, вважає його безпідставним, оскільки відеозаписом зафіксовано порушення ПДД України, яке вчинив ОСОБА_1 і підстав для задоволення позову немає. У підтвердження заперечень на позов представник відповідача надав суду копію відеозапису фіксації правопорушення, яка була досліджена у судовому засіданні за допомогою технічних засобів.

Відповідно до ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, і у доведенні перед судом їх переконливості; не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст. 71 КАС України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності лежить на відповідачі, якщо він заперечує проти позову.

Виходячи з меж судового розгляду, обов’язку сторін з надання суду доказів, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та додані представником відповідача у судовому засіданні матеріали відео фіксації правопорушення, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно зі статтями 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За приписами норм КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.

Відповідно до статті 251 КУпАП до доказів відносять протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.

Згідно з пунктом 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №185 від 22.02.2001, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.03.2001 №272/5463) на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення до протоколу долучаються відповідні матеріали (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення, тощо). Кожний документ має свої реквізити (дату, адресу, назву, підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.

Зібрані по справі про адміністративне правопорушення докази відповідно до статті 251 КУпАП повинні підтверджувати наявність правопорушення, місце, час його скоєння, наявність свідків, потерпілих при обставинах, які встановлюються, винність особи у вчиненні правопорушення.

Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку. Докази повинні бути оформлені з дотриманням визначеного законом порядку.

Судом встановлено, що 13 вересня 2013 року інспектором ДПС УДАІ УМВС України в м. Севастополі старшим сержантом міліції ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1, який в м. Севастополі, керуючи автобусом «Богдан», держ. номер НОМЕР_1, здійснив проїзд регульованого перехрестя вул. Хрустальова – Шабаліна на вимкнений сигнал додаткової секції світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 (з) ПДД України, за що передбачена аадміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. В той же день інспетором ДАІ стосовно ОСОБА_1 винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 500 грн. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 дав письмові пояснення про незгоду з правопорушенням. Будь-яких клопотань чи зауважень з боку ОСОБА_1 не надійшло.

Таким чином, в підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем наданий протокол про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, матеріал відео фіксації правопорушення.

Як вбачається з протоколу по справі про адміністративне правопорушення, позивачу були роз'яснені його права і обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, він був повідомлений про час і дату розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про дорожній рух" забезпечення безпеки дорожнього руху в України покладається на Державну автомобільну інспекцію, яка входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ (із змінами і доповненнями) міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право складати протоколи про адміністративні правопорушення, у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 №341) одним з основних завдань Державтоінспекції є забезпечення безпеки учасників дорожнього руху, захист їх прав та законних інтересів.

Згідно з Інструкцією з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.03.2009 №111, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.06.2009 за №576/16592), на підрозділи ДПС покладені завдання по контролю за дорожнім рухом, попередженню та припиненню адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху. Працівникам підрозділів ДПС надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, а також виносити відповідно до чинного законодавства постанови про адміністративні порушення.

Таким чином, дії відповідача по виявленню та фіксації правопорушення, скоєного ОСОБА_1, винесенню відносно нього постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу знаходяться в межах його повноважень та здійснені у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому суд вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7-11, 15, 71, 159-161, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

          Суддя Атаманюк Г.С.