Справа № 2- 2390\ 2008р.                        

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

     11 листопада  2008 року Крюківський райсуд м Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Маханькова О.В.

при секретарі Козловій І.В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за  позовом   фізичної особи  ОСОБА_1 до юридичної особи УЖКГ Кременчуцького міськвиконкому, фізичних осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відновлення права власності та внесення змін у свідоцтво про  право власності на квартиру, -

                                                               В С Т А Н О В И В:

      Позивач  ОСОБА_1.  звернувся  до Крюківського районного суду з позовною заявою та прохав винести рішення про відновлення  його права на приватизацію в складі родини та зобов'язати УЖКГ виконкому міської ради внести зміни у свідоцтво з виділенням його частини.

      В обґрунтування заявлених вимог пояснив, що  влітку 2008 р. йому стало відомо, що в 1997 р. його родина приватизувала квартиру АДРЕСА_1 на склад сім'ї дві особи. Починаючи з 1979 р. він був постійно прописаний за даною адресою, але участі в приватизації не приймав.

      В судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги  та прохав  ухвалити рішення, яким визнати приватизацію недійсною та скасувати свідоцтво про приватизацію.

     Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 03 листопада 2008 року до участі в справі в якості співвідповідача залучені ОСОБА_3. та ОСОБА_2.

      Позивач ОСОБА_1. в судовому засіданні підтримав змінені позовні вимоги та прохав ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

     Представник відповідача  УЖКГ Кременчуцького  міськвиконкому  проти задоволення позовних вимог не заперечує, вважає, що помилки УЖКГ не було тому що в приватизації могли прийняти участь тільки громадяни України.

       Співвідповідач  ОСОБА_3. в судовому засіданні не заперечує проти задоволення позовних вимог та пояснив, що йому невідомо чому позивач не зазначений у свідоцтві, хоча заява була подана на всіх членів сім'ї

        Співвідповідач ОСОБА_2.  в судовому засіданні не заперечує проти задоволення позовних вимог.

          Суд, заслухавши пояснення  позивача, представника відповідача, співвідповідачів, вивчивши  та проаналізувавши матеріали справи та докази на які посилається позивач, вважає, що позовні  вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

       Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з 1979 року прописані в АДРЕСА_1 .

        УЖКГ Кременчуцького міськвиконкому згідно розпорядження № 13632\1 від 14 лютого 1997 р. видано ОСОБА_2. та ОСОБА_3. свідоцтво право власності на житло на АДРЕСА_1 , відповідно до якого дана квартира належить їм на праві спільної сумісної  власності.

                                                                  - 2 -

         В судовому засіданні встановлено, що 21.12.1996 р. наймачі квартири НОМЕР_1 звернулися до органу приватизації з заявою про передачу у приватну власність квартири АДРЕСА_1 . В заяві були зазначені три особи, які на той час були прописані за даною адресою. Відповідно до довідки № 2683 від 28.12.1996 року ЖЕД за даною адресою були зареєстровані ОСОБА_2., ОСОБА_1. та ОСОБА_3. з 1979 року.

          Позивач  ОСОБА_1 . отримав паспорт громадянина України 12 січня 1999 року.

          Ні відповідачем, ні співвідповідачем  в судовому засіданні   не заявлялось  клопотання про застосування строків  позовної давності.

          Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіння, користування, розпорядження своєю власністю.

         Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Україна гарантує піклування  та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

          Відповідно до ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду та Положення про порядок передачі квартир у власність громадян, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу № 56 від 15.09.1992 р. житло передається у власність громадян України, які постійно  проживають у квартирі або за якими зберігається  право на житло.

          Судом встановлено, що дійсно позивач ОСОБА_1. на час приватизації  квартири знаходився  за межами України, працюючи в якості віце-президента Російського благодійного фонду «Відродження» та перебував на території Росії, права на житло не позбавлявся, був постійно прописаний за даною адресою АДРЕСА_1

          Право на приватизацію квартири не скористався, про приватизацію квартири дізнався влітку 2008 року. Даний факт не заперечується співвідповідачами.

       На підставі викладеного, суд вважає, що позовна заява  ОСОБА_1 . обґрунтована та підлягає задоволенню.

        Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 4,10,58-60, 213 - 215 ЦПК України, ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»,  суд, -

                                                              В И РІ Ш И В:

       Позовну заяву  АДРЕСА_1 - задовольнити.

Визнати приватизацію квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - недійсною.

      Свідоцтво про право власності на житло, а саме  квартири АДРЕСА_1 видане УЖКГ Кременчуцького міськвиконкому згідно з розпорядженням № 13632\1 від  14.02.1997 р., на ім.*я  ОСОБА_2. та ОСОБА_3. - скасувати.

        Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

        Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Суддя: