ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2013 р. Справа №917/1823/13
м. Полтава
За позовом Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобудова", м. Кременчук
про стягнення грошових коштів у сумі 5905,58 грн.
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр. Шульга Василь Іванович, м. Кременчук
Суддя Мацко О.С.
Представники:
від позивача: не з'явився.
від відповідача: не з'явився.
від третьої особи: не з'явився.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення згідно ст. 85 ГПК України (11.11.2013 р.).
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення у порядку регресу 5905,58 грн. - затрати по виплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортних засобів №215747 від 20.04.2012 р.
Представники сторін та третя особа в судове засідання не з'явились.
Позивач, повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення попередньої ухвали суду (в матеріалах справи), в засідання суду не з'явився. Судом було задоволено клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.
Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення даної ухвали суду (в матеріалах справи), в засідання суду не з'явився, причин неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав. Ухвалою від 03.10.2013 р. про відкладення розгляду справи явка представника відповідача визнавалася обов'язковою.
Враховуючи наведене, відповідач двічі належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, господарський суд неодноразово повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, строк розгляду справи, встановлений ГПК України, закінчується, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України. Стосовно дій відповідача, спрямованих на зловживання процесуальними правами та затягування судового процесу, судом винесена окрема ухвала в порядку ст.90 ГПК України.
Від третьої особи ухвала про порушення провадження у справі від 09.09.2013 року та ухвала про відкладення розгляду справи від 03.10.2013 р., направлені за адресою зазначеною у матеріалах справи (39600, м. Кременчук, вул. Тельмана, 70, кв. 97) повернулися з відміткою поштової установи - "По даній адресі адресат не проживає".
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
20.04.2012 р. між позивачем та Войтенко Людмилою Володимирівною (страхувальник) було укладено договір серії АТК № 215717 добровільного страхування транспортного засобу ( а.с - 7, далі - договір страхування), відповідного до якого позивачем застраховано транспортний засіб страхувальника - автомобіль "ЗАЗ Lanos" реєстраційний номер ВІ 4470 ВН (далі - застрахований автомобіль).
Даним договором страхування встановлено, що:
- предметом цього договору є майнові інтереси, які не суперечать законодавству України і пов'язані з володінням, користуванням, та/або і розпорядженням транспортним засобом (надалі - ТЗ), дані якого вказані в п. 1.4 цього договору; володіння або користування додатковим обладнанням; з відшкодуванням шкоди, завданої життю, здоров'ю та/або майну третіх осіб внаслідок ДТП, що сталася з вини ТЗ, вказаного в п. 1.4, 1.6 цього Договору; з життям здоров'ям та працездатністю застрахованих осіб(п.2.1. договору страхування);
- страховим випадком за цим договором визнається подія зазначена в п. 1.8 цього договору, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування (п. 2.3.7. договору страхування);
- розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку становить 72000,00 грн. (п. 8. договору страхування) ;
- строк дії договору один рік з 21.04.2013 р. (п. 9 договору страхування).
Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2012 р. в м. Кременчуці, Полтавської області по просп. 50-річчя Жовтня відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю вказаного автомобіля "ЗАЗ Lanos" реєстраційний номер ВІ 4470 ВН під керуванням Редько Олександра Леонідовича та автомобіля "Навантажувач" (реєстраційний номер 245-38 НО), що належить ТОВ "Новубудова", яким керував Шульга Василь Іванович. Останній на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем, про що зазначається в Постанові Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09.07.2012 р. по справі № 1601/8446/2012 (а.с.- 13), якою встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху Шульгою В.І..
13.06.2013 р. Редько О.Л. повідомив позивача про настання страхового випадку (арк. спр.- 10-11)
Згідно матеріалів справи, висновком експертного автотоварознавчого дослідження №288 від 14.06.2012 р. встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "ЗАЗ Lanos" реєстраційний номер ВІ 4470 ВН (копія в матеріалах справи, аркуш 14-28) складає 7 457,34 грн. Даний висновок складено експертом-товарознавцем (свідоцтво міністерства юстиції №584 від 05.12.07р., свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів №2798 від 25.09.02р.).
Як зазначає позивач, 20.07.2012 р. страхувальник - Войтенко Л.В. звернулася з заявою до позивача про виплату страхового відшкодування (а.с. - 29).
Відповідно до матеріалів справи, 27.06.2012 року співробітниками позивача було складено розрахунок страхового відшкодування №3134, та 26.07.2012 року Розрахунок страхового відшкодування №3134/Д, що належить виплатити страхувальнику (а.с. - 30-31). Згідно з даними розрахунками страхове відшкодування складає 5905,58 грн. За даними позивача, збиток розраховано згідно з правилами страхування та договору № АТК 215747 страхування транспортних засобів від 20.04.2012 р.
Як вбачається з позовної заяви, зазначена вище подія була визнана страховою, про що 27.06.2012 року було складено страховий акт та 26.07.2012 р. Додатковий страховий акт (а.с. - 32-33) та винесено Розпорядження №002945 від 04.07.2012 р. та №003445 від 30.07.2012 р. про виплату страхового відшкодування на загальну суму 5905,58 грн.(а.с. - 34-35).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач відповідно до платіжного доручення №1629 від 25.07.2012 року, заяви на виплату готівки № 32444 від 10.07.2012 року; платіжного доручення №1843 від 31.07.2012 року та заяви на виплату готівки №26479 від 03.08.2012 р. виплатив страхове відшкодування за ремонт автомобіля "ЗАЗ Lanos" реєстраційний номер ВІ 4470 ВН в розмірі 5905,58 грн. (а.с. - 36-39).
Як зазначає позивач, оскільки відповідно до Постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Шульга В.І. на момент вчинення ДТП працював в ТОВ "Новобудова" та виконував свої трудові, службові обов'язки, то в даному випадку він застосував приписи ст. 1172 ЦК України та звернувся 31.05.2013 р. до відповідача з регресною вимогою (вих. 04-2960).
Як вбачається з матеріалів справи, про прийняте рішення по даній вимозі відповідач позивача не повідомив, на даний час страхове відшкодування не сплачено, збитки в порядку регресу не відшкодовані.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій, страхових випадків, визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, і доходів від розміщення коштів цих фондів.
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування").
Дана норма кореспондується зі статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Таким чином, страхова компанія зобов'язана сплатити страхову компенсацію, визначену договором страхування.
Частиною 1,2,16 ст. 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку; страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку; страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до умов Договору страхування та ст.6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування", встановлюється, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
На виконання умов договору та приписів чинного законодавства, після настання страхового випадку, позивач виплатив страхувальнику - Войтенко Л.В. - страхове відшкодування на загальну суму 5905,58 грн.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Крім того, статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.
Отже відповідно до вищенаведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
За приписами даної норми закону, для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв'язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду), так і певних спеціальних умов. До таких спеціальних умов відносяться: 1) перебування завдавача шкоди у трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем; 2) завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових обов'язків).
В даному випадку матеріалами справи підтверджено, що Шульга В.І. на момент вчинення ДТП працював в ТОВ "Новобудова" та виконував свої трудові, службові обов'язки, тому саме відповідач повинен нести відповідальність у вигляді відшкодування шкоди.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Отже, позивачем надано суду належні докази на підтвердження правомірності заявленої вимоги про відшкодування шкоди з ТОВ "Новобудова" в порядку регресу у розмірі 5905,58 грн.; відповідач правами, наданими йому ГПК України, не скористався, жодних заперечень проти позову не надав.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги ТОВ "Просто-страхування" є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та є такими, що підлягають задоволенню.
За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Судовий збір відповідно до приписів ст.49 ГПК України покладається на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобудова" (39610, Полтавська область, м. Кременчук, просп. 50-річчя Жовтня 1Д, код ЄДРПОУ 32079092; інші реквізити невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, п/р 26503441 в АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 300335, код ЄДРПОУ 24745673) - 5905,58 грн. заборгованості та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Повне рішення складено 11.11.2013 р.
Суддя О.С.Мацко