ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 жовтня 2013 р. Справа №801/9179/13-а
(18: 32) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О. за участю секретаря Желудкової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Держспоживінспекції в АР Крим
до Приватного підприємства "Сучасник-сервіс"
про вжиття заходів реагування шляхом вилучення продукції з обігу
за участю представників сторін:
від позивача - Боровська Н.А., дов.,
від відповідача - Аметова Е.М., дов.
Суть спору:
До Окружного адміністративного суду звернулась Держспоживінспекція в АР Крим з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Сучасник-сервіс", у якому просила застосувати до Приватного підприємства "Сучасник-сервіс" обмежувальний (корегувальний) захід шляхом прийняття рішення про вилучення продукції з обігу, а саме: бензину АИ-92К5-Евро клас D (сертифікат відповідності UA 1. 145.0015734-13 від 30.01.2013 р. , паспорт якості № 741 від 25.03.2013 р.).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на норми ст. 22, п. 2 ч. 4 ст. 32 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", ст. 12 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ".
Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених в запереченнях на позов, зокрема, у зв'язку з тим, що на час проведення перевірки відповідач не здійснював відбір проб.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов, просив позов задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у позові відмовити з підстав, викладених у запереченні проти позову.
З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Посадовими особами Держспоживінспекції в АР Крим з 05.09.2013 р. по 09.09.2013 р. на підставі Наказу Держспоживінспекції в АР Крим від 05.09.2013 р. № 191-0 "Про проведення позапланової перевірки", направлення на проведення перевірки від 05.09.2013 р. № 000176, листа Держспоживінспекції України від 30.07.2013 р. № 3441-3-7/6 про надання дозволу на проведення позапланової перевірки характеристик продукції ПП "Сучасник-сервіс" проведено позапланову виїзну перевірку характеристик продукції з питань щодо забезпечення безпечності нафтопродуктів ПП "Сучасник-сервіс", про що позивачем було складено Акт перевірки характеристик продукції від 05.09.2013 р. № 000135.
Згідно з висновками вищевказаного акту перевірки від 05.09.2013 р. № 000135 перевіркою на підставі листа Кримської митниці Міндоходів від 10.07.2013 р. № 17/881 та висновку Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 25.04.2013 р. № 142001203-0491 було встановлено, що проба бензину АИ-92-К5-Євро не відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 за показником "октанове число за дослідним методом", що порушує вимоги ст. 5 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 р. № 2735-VI.
Правові та організаційні засади введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності встановлені Законом України"Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 02.12.2010 р. № 2736-VI.
Державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам (далі - контроль продукції); контроль продукції здійснюється органами доходів і зборів відповідно до ч. 1 ст. 1, ст. 12 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" № 2735-VI.
Державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду відповідно до ч. 1 ст. 1, ст. 10 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" № 2735-VI.
Відповідно до абз. 6, 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду); у разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" повноваження також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" позначає також його територіальні органи.
Відповідно до п. 1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 № 206, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 р. за № 1337/20075 територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - інспекції). Інспекції підпорядковуються Державній інспекції України з питань захисту прав споживачів (далі - Держспоживінспекція).
Згідно з п. 3 вищевказаного Положення завданням інспекцій є реалізація повноважень Держспоживінспекції України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
П. 4.4. Положення визначено, що інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі беруть участь у реалізації державної політики у сфері ринкового нагляду.
Таким чином, Держспоживінспекція в АР Крим, реалізуючи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці покладені на неї завдання, бере участь у реалізації державної політики у сфері ринкового нагляду, тобто є органом ринкового нагляду в розумінні ст. 1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
До повноважень органів ринкового нагляду віднесено проведення перевірок характеристик продукції, в тому числі щодо відбирання зразків продукції та забезпечення їх експертизи згідно зі ст. 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
До повноважень органів доходів і зборів щодо здійснення контролю продукції віднесено проведення перевірок та обстеження зразків продукції до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України згідно зі ст. 13 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
Здійснення контролю продукції, в тому числі проведення перевірок та обстежень зразків продукції до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України, згідно зі ст.ст. 12, 13 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" віднесено чинним законодавством до повноважень органів доходів і зборів, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання порушеним порядку проведення перевірки відповідача позивачем в частині використання матеріалів обстеження продукції, які отримані органом доходів і зборів в межах реалізації своїх повноважень.
Відповідно до ч. 7 ст. 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" за результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 № 2735-VI заходами ринкового нагляду є:
1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);
2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:
а) обмеження надання продукції на ринку;
б) заборону надання продукції на ринку;
в) вилучення продукції з обігу;
г) відкликання продукції;
3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних
(корегувальних) заходів;
4) попередження органами ринкового нагляду споживачів
(користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить
продукція.
Відповідно до п.п. 4, 5 Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1407 органи ринкового нагляду обирають обмежувальні (корегувальні) заходи, передбачені статтями 30 - 32 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", пропорційно рівню загрози суспільним інтересам, що становить або може становити відповідна продукція (далі - рівень загрози). Рівень загрози визначається органом ринкового нагляду шляхом проведення оцінки ризику, що становить чи може становити відповідна продукція.
З урахуванням вищенаведеного, здійснення ринкового нагляду продукції, в тому числі проведення перевірок характеристик продукції, відбирання зразків продукції та забезпечення їх експертизи, обрання виду обмежувального (корегувального) заходу ринкового нагляду згідно зі ст.ст. 11, 15, 22 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" віднесено чинним законодавством до повноважень органів ринкового нагляду.
Таким чином, органи ринкового нагляду в межах сфери їх відповідальності обирають відповідні обмежувальні (корегувальні) заходи, яких необхідно вжити.
При цьому обмежувальні (корегувальні) заходи мають бути вжити пропорційно до рівня загрози відповідної продукції суспільним інтересам відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції". Тобто органом ринкового нагляду мають бути зазначені підстави застосування обмежувальних заходів.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду відповідн до ч. 7 ст. 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, що встановлено ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом № 353-VII від 20.06.2013 р., що набрав чинності 01 липня 2013р.
Вилучення продукції з обігу відноситься до категорії обмежувальних заходів відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 р. № 2735-VI.
Вилучення продукції з обігу - будь-який захід, спрямований на запобігання появі продукції на ринку України, в ланцюгу постачання продукції відповідно до абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 02.12.2010 р. № 2736-VI.
Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" вилучення продукції з обігу передбачає повернення розповсюджувачами всіх одиниць відповідної продукції, що перебуває у їх розпорядженні, виробнику цієї продукції та припинення ними будь-якого демонстрування, пропонування такої продукції споживачам (користувачам).
Ланцюг постачання продукції - послідовність суб'єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача) згідно з абз. 16, 17ч. 1 ст. 1 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Постачання продукції - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) відповідно до абз. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Тобто постачання продукції є реалізацією продукції в розумінні Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V.
Отже, враховуючи наведене, поняття вилучення продукції з обігу є складовою поняття часткового зупинення реалізації продукції.
Оскільки такий захід, як вилучення продукції з обігу, пов'язаний з частковим зупиненням реалізації продукції, то він, з урахуванням чинного законодавства, зокрема ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", може бути застосований виключно судом.
Під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій ст..23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.
Вилучення продукції з обігу чи її відкликання відповідно до ст. 32 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" застосовується у випадках, передбачених Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", щодо продукції, яка відповідно надається на ринку або вже надана споживачам (користувачам).
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" вилучення продукції з обігу здійснюється у разі, якщо:
1) вжиті заходи не призвели до запобігання чи уникнення ризиків, що становить продукція, або не забезпечили відповідності продукції встановленим вимогам;
2) вжиття будь-яких інших заходів не може забезпечити запобігання чи уникнення ризиків, що становить продукція, або відповідність продукції встановленим вимогам.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" вилучення продукції з обігу здійснюється у разі, якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція є небезпечною.
Органом ринкового нагляду при здійсненні перевірки відповідача не встановлено, що продукція є небезпечною: такий висновок відсутній в акті перевірки від 05.09.2013р.№ 000135. Інших доказів небезпечності продукції, а також наявності інших підстав, передбачених чинним законодавством для вилучення продукції з обігу позивачем не надано.
Обмежувальні (корегувальні) заходи мають бути вжити пропорційно до рівня загрози відповідної продукції суспільним інтересам відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", органом ринкового нагляду мають бути зазначені підстави застосування обмежувальних заходів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.10.2013 р. у позивача було витребувано сценарій - план ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція; таблицю визначення рівня загрози, що становить продукція, проте дані документи позивачем надані не були.
Відповідно до письмових пояснень позивача від 24.10.2013р. сценарний план ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція та таблиця визначення рівня загрози позивачем не розроблялися, у зв'язку з тим, що відбір зразків бензину неетильованого АИ-92-К5-Євро клас D було проведено Кримською митницею Міндоходів. Також позивачем не проводилися випробування на показники, які б могли характеризувати цю продукцію небезпечною.
Позивачем не надано доказів обґрунтованості обраного виду обмежувальних (корегувальних) заходів.
Більш того, для здійснення ринкового нагляду при проведенні виїзної перевірки позивач отримав у відповідача копії наступних документів: тимчасова митна декларація № 600110000/2013/002156 від 04.04.2013р., сертифікат відповідності серії ДІ № UА1.145.0015734-13, паспорт ¹ 741 на бензін АИ-92-К5-евро по СТБ 1656-2011, видаткова накладна № 1від 29.04.2013р.
Для здійснення ринкового нагляду при проведенні виїзної перевірки позивач отримав від органу доходів і зборів копії документів, зокрема, тимчасову митну декларацію № 600110000/2013/002157 від 04.04.2013р.
В той же час згідно висновку Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142001203-0491 від 25.04.2013р. отримані результати досліджень проб не відповідають опису товару зазначеному в графі 31 МД від 03.04.2013р. № 600110000/2013/002132 за показником «октанове число за дослідним методом».
Згідно з запитом на проведення досліджень від 03.04.2013р. № 20 на дослідження була надана продукція, яка отримана відповідачем на підставі митної декларації від 03.04.2013р. № 600110000/2013/002132.
Таким чином, з урахуванням матеріалів справи органом ринкового нагляду була проведена перевірка продукції, яка отримана на підставі тимчасової митної декларації № 600110000/2013/002156 від 04.04.2013р., №600110000/2013/002157 від 04.04.2013р., в той час як порушення у висновку Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142001203-0491 від 25.04.2013р. встановлено стосовно продукції, яка отримана на підставі тимчасової митної декларації №600110000/2013/002132 від 03.04.2013р.
Судом ухвалою від 07.10.2013р., від 17.10.2013р. були витребувані всі документи перевірки, але позивачем не були надані докази проведення перевірки характеристик продукції, яка отримана відповідачем на підставі тимчасової митної декларації №600110000/2013/002132 від 03.04.2013р.
З урахуванням обставин, як встановлені позивачем при проведенні перевірки позивач при зверненні до суду має вказати, до якої продукції мають бути застосовані обмежувальні (корегувальні) заходи (щодо одиниць продукції чи партії, інші дані, що дають змогу ідентифікувати відповідну продукцію), до якого обсягу продукції мають бути застосовані обмежувальні (корегувальні) заходи.
В акті перевірки від 05.09.2013р.№ 000135 не вказано ідентифікаційні ознаки продукції, щодо якої проводилась перевірка; при зверненні до суду позивачем не вказано ідентифікаційні ознаки, об'єм, кількість продукції, до якої мають бути застосовані обмежувальні (корегувальні) заходи.
Так, позивачем заявлені вимоги щодо застосування обмежувального (корегувального) заходу шляхом вилучення продукції з обігу бензину АИ-92К5-Евро клас D (сертифікат відповідності UA 1. 145.0015734-13 від 30.01.2013 р. , паспорт якості № 741 від 25.03.2013 р.).
Однак, вказані документи мають відношення також до продукції, яка отримана відповідачем на підставі тимчасової митної декларації №600110000/2013/002157 від 04.04.2013р., стосовно якої висновок Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142001203-0491 від 25.04.2013р. не складався.
Таким чином, позивачем не вказани ідентифікаційні ознаки продукції, стосовно якої мають бути застосовані обмежувальні (корегувальні) заходи, не надано доказів обґрунтованості обраного виду обмежувального (корегувального) заходу.
З урахуванням вищевикладеного, відсутні правові підстави для задоволення позову.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення. Постанова у повному обсязі складена та підписана 25.10.2013 р.
Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Шкляр Т.О.