14

УХВАЛА

05 листопада 2013 року Справа № 2а-27495/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Моркунцової І.І.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - Лебединська Л.М. (довіреність від 02.01.2013 № 12)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

заяву публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля»

про розстрочення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду

від 21 грудня 2009 року у справі № 2а-27495/09/1270

за адміністративним позовом

відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області

до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля»

про стягнення заборгованості по страхових внесках в сумі 1551945,59 грн. та пені в сумі 16570,69 грн.,

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2009 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Привільнянська» про стягнення заборгованості по страхових внесках в сумі 1551945,59 грн. та пені в сумі 16570,69 грн.

21 грудня 2009 року постановою Луганського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено повністю, стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, за період 01 липня 2009 року по 01 жовтня 2009 року в сумі 1551945,59 грн. та пені в сумі 16570,69 грн. (арк. справи 22-23).

29 жовтня 2013 року публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» звернулось до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення через неможливість погашення суми заборгованості у зв'язку з тяжким фінансовим становищем (арк. справи 76-77).

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання судового рішення відповідач зазначив, що грошових коштів від реалізації вугілля недостатньо для своєчасної сплати обов'язкових платежів, виплати заробітної плати, підтримання охорони праці у належному стані, а також виплати заборгованості згідно судових рішень. Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» засноване на державній власності, фінансується з бюджету і несвоєчасна виплата заробітної плати працівникам може призвести до соціального загострення та конфліктів, що порушить економічні та соціальні інтереси держави. Керівництвом відокремленого підрозділу «Шахта «Привільнянська» публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» у даній складній ситуації робиться усе можливе та неможливе для того, щоб своєчасно виплачувати робітникам заробітну плату та сплачувати інші обов'язкові платежі.

У судовому засіданні представник публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» заяву про розстрочення виконання постанови підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у заяві.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області проти заяви публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про розстрочення виконання судового рішення у справі № 2а-27495/09/1270 заперечує, про що подало письмові заперечення від 04 листопада 2013 року № 03/2245 (арк. справи 87-89).

У запереченнях позивач просить розглянути справу без участі його представника та зазначив, що згідно із статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» роботодавці, як страхувальники, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Також Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» не передбачена розстрочка заборгованості по страховим внескам.

Крім того, 17 жовтня 2013 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2013 року № 332-VII «Про погашення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», дія якого поширюється на вугледобувні, шахтовуглебудівні підприємства, шахти, відокремлені підрозділи зазначених підприємств (шахт), що мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами та належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України або є господарськими товариствами, щодо яких Міністерство енергетики та вугільної промисловості України здійснює повноваження з управління корпоративними правами держави, які є страхувальниками відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та до 1 січня 2011 року перебували на обліку Фонду як платники страхових внесків.

Розстроченню підлягає сума заборгованості державного підприємства вугільної галузі із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що утворилася до 1 січня 2011 року, та із сплати штрафних санкцій (пені), нарахованих на суму цієї заборгованості, які не погашені на день набрання чинності цим Законом.

З метою розстрочення заборгованості державне підприємство вугільної галузі звертається до відділення виконавчої дирекції Фонду за його місцезнаходженням протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом.

Посилання відповідача в обґрунтування заяви про розстрочення судового рішення на тяжке фінансове становище не є винятковою обставиною у розумінні статті 263 КАС України.

Розглянувши у судовому засіданні заяву про розстрочення виконання судового рішення, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого.

Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року у справі № 2а-27495/09/1270 про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, за період 01 липня 2009 року по 01 жовтня 2009 року в сумі 1551945,59 грн. та пені в сумі 16570,69 грн. сторонами не оскаржувалась і набрала законної сили.

Постановою відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції від 12 квітня 2010 року ВП № 18578799 за виконавчим листом Луганського окружного адміністративного суду по справі № 2а-27495/09/1270 про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, за період 01 липня 2009 року по 01 жовтня 2009 року в сумі 1551945,59 грн. та пені в сумі 16570,69 грн. відкрито виконавче провадження (арк. справи 33).

Згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України - їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Крім того, при вирішенні даної заяви суд вважає за необхідне зазначити, що заявником повинно також бути зазначено економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення зазначеного боргу внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління чи збутом такого заявника. У даному випадку такі події у заявника відсутні.

Посилання на тяжке фінансове становище, як на підставу для розстрочення виконання судового рішення, судом до уваги не беруться, оскільки, на думку суду, не є винятковою обставиною у розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України. Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявником суду не надано.

Ухилення від виконання постанови суду та невиконання норм діючого законодавства щодо сплати страхових внесків, тобто несплата коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, спричиняє значну шкоду державним інтересам, оскільки внаслідок цього ставиться під загрозу своєчасність нарахування та виплати потерпілим належних страхових виплат, які являються для них життєво важливим засобом до існування, оскільки зазначені особи не можуть на рівних умовах конкурувати на ринку праці і, як наслідок, соціальне страхування є єдиним засобом до існування.

Крім того, при вирішенні даної заяви суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач в порушення вимог Закону України від 18 червня 2013 року № 332-VII «Про погашення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» не уклав договір про розстрочення суми заборгованості з відділенням виконавчої дирекції Фонду. Перекладання та не використання свого права, пов'язаного з укладанням договору розстрочення суми заборгованості, з боку боржника, шляхом прийняття судового рішення про надання такої розстрочки, у зв'язку із прийняттям відповідного закону, який регулює відносини, пов'язані з погашенням заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків до Фонду, є не коректним та безпідставним.

На підставі частин 3 та 7 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 05 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Складення ухвали у повному обсязі відкладено до 11 листопада 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин ухвали у судовому засіданні.

Керуючись статтями 158, 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про розстрочення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року у справі № 2а-27495/09/1270 за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення заборгованості по страхових внесках в сумі 1551945,59 грн. та пені в сумі 16570,69 грн. відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Згідно з частинами 3 та 7 статті 160 КАС України ухвала складена у повному обсязі 11 листопада 2013 року.

СуддяТ.І. Чернявська