ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2013 р. о 12:14 Справа №801/10028/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Лоза М.С., за участю представника позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АРК
про визнання протиправними дій, скасування постанови та спонукання до виконання певних дій.
Суть спору: ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся 25.10.2013 року до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АРК (далі - відповідач) 1) про визнання протиправним дії з винесення Постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АРК Фреіва Н.В. від 09.10.2013 року ВП №40120443 про відкриття виконавчого провадження; 2) про скасування Постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АРК Фреіва Н.В. від 09.10.2013 року ВП №40120443 про відкриття виконавчого провадження; 3) про зобов'язання державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АРК утриматися від дій, направлених на відкриття виконавчого провадження на підставі Постанови Міністерства доходів і зборів України Київської регіональної митниці від 24.07.2013 року у справі про порушення митних правил №0507/10000/13.
Позов мотивовано тим, що виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого документу, що не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Крим того, в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено стягувача, якого не існує - Міністерство доходів і зборів України Київська міжрегіональна митниця, невірно зазначено дату виконавчого документу, на підставі якого винесена оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження - замість 24.07.2013 року було вказано 27.07.2013 року, а також невірно вказана дата набрання чинності постановою - вказано 24.07.2013 року, замість 03.08.2013 року.
Ухвалами суду від 28.10.2013 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні 07.11.2013 року позов підтримав.
Представник відповідача у судове засідання 07.11.2013 року не з'явився, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, а також заперечення на позов.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача у зв'язку з наявністю в матеріалах справи заперечень відповідача на позов, в яких зазначено, зокрема, що державним виконавцем була допущена помилка - зазначено дату видачі виконавчого документа 27.07.2013 року замість 24.07.2013 року, станом на 05.11.2013 року зазначена помилка виправлена, про що внесені дані до ЄДРВП (а.с. 33-46).
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, письмові заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Частиною 1 ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV (далі - Закон №606) передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Частиною 3 ст. 181 КАС України встановлено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Пунктом 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" N3 від 13.12.2010 року зазначено, що відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (стаття 181 Кодексу адміністративного судочинства України). Такими органами державної виконавчої служби є, зокрема державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень.
Отже, органи державної виконавчої служби, до яких відноситься відповідач, та їх посадові особи у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Примусове виконання рішень в Україні покладено на Державну виконавчу службу, яка у своїй діяльності керується Законом України "Про виконавче провадження". Зазначений закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у випадку невиконання їх у добровільному порядку.
Статтею 1 Закону №606 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ст. 11 Закону №606).
Вимоги до виконавчого документа визначені у ст. 18 Закону №606. Згідно з ч. 1 ст. 18 зазначеного закону у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У частині 3 ст. 18 Закону №606 зазначено, що виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
Судом встановлено, що виконавчий документ, а саме постанова №0507/10000/13 від 24 липня 2013 року відповідає вимогам частин 1,3 статті 18 Закону України. Зазначена постанова підписана заступником Київської міжрегіональної митниці Білецьким А.А. та скріплена печаткою Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів з зазначенням коду ЄДРПОУ - 38716451 (а.с. 39-46).
Згідно зі ст. 19 Закону №606, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АРК Фреіва Н.В. від 09.10.2013 року було відкрито виконавче провадження ВП №40120443 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Київської міжрегіональної митниці штрафу у розмірі 733412,13 грн. та надано позивачу строк для самостійного виконання до 16.10.2013 року.
Виконавче провадження відкрите у відповідності з нормами Закону №606, а саме: на підставі виконавчого документа - постанови №0507/10000/13 від 24.07.2013 року за заявою стягувача (а.с. 37, 39-46).
Як вбачається з матеріалів справи, в постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем було допущено помилку: невірно зазначено дату виконавчого документу, на підставі якого винесена оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження - замість 24.07.2013 року було вказано 27.07.2013 року. Також державним виконавцем невірно зазначена дата набрання чинності постановою - вказано 24.07.2013 року, замість 03.08.2013 року.
Суд зазначає, що частиною 3 статті 83 Закону №606 визначено право державного виконавця з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, що, безперечно, не є підставою для скасування постанови, в якій виявлено чи виправлено помилки.
За таких обставин, суд вважає, що помилка в даті видачі та даті вступу у законну силу виконавчого документу не є суттєвою помилкою, достатньою для визнання постанови протиправною та її скасування.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АРК утриматися від дій, направлених на відкриття виконавчого провадження на підставі Постанови Міністерства доходів і зборів України Київської регіональної митниці від 24.07.2013 року у справі про порушення митних правил №0507/10000/13, суд зазначає наступне.
У статті 2 КАС України зазначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З вищезазначеної норми випливає, що суд розглядає справи щодо рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень які вже вчинені чи прийняті.
Відтак, суд не може розглядати правовідносини, що ще не виникли, та виносити рішення щодо дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень, які ще не вчинені.
Окрім цього - зобов'язання державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АРК утриматися від дій, направлених на відкриття виконавчого провадження - означає втручання суду в діяльність Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АРК, що не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АРК Фреівим Н.В. правомірно було винесено постанову від 09.10.2013 року ВП №40120443 про відкриття виконавчого провадження; зазначена постанова винесена у відповідності з нормами Закону №606 та не підлягає скасуванню.
Позовні вимоги в частині зобов'язання державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АРК утриматися від дій, направлених на відкриття виконавчого провадження на підставі Постанови Міністерства доходів і зборів України Київської регіональної митниці від 24.07.2013 року у справі про порушення митних правил №0507/10000/13 також не підлягають задоволенню, оскільки це не передбачено нормами чинного законодавства.
В судовому засіданні 07.11.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 11.11.2013 року.
Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Циганова Г.Ю.