АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
справа №22-ц/796/13929/2013 головуючий у 1-й інстанції: Букіна О.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Головачова Я.В.
суддів: Шахової О.В., Соколової В.В.
при секретарі: Охневській Т.В.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 4 вересня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
У червні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 15 травня 2012 року між нею та ОСОБА_2 був укладений договір-погодження про завдаток, відповідно до умов якого остання погодилася продати, а позивач придбати об'єкт нерухомості - Ѕ частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Цього ж дня, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 також було укладено договір-погодження про завдаток, за умовами якого остання погодилася продати, а позивач придбати об'єкт нерухомості - Ѕ частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Зазначала, що на виконання умов вищезазначених договорів передала відповідачам кошти в сумі 12000 грн. (по 6000 грн. кожній), а відповідачі, в свою чергу, повинні були підготувати всі необхідні документи для укладення основного договору купівлі-продажу, укладення якого мало відбутися не пізніше 12 червня 2012 року.
Оскільки в обумовлений строк договір купівлі-продажу квартири укладено не було, а відповідачі відмовляються повернути отримані в якості авансу кошти, просила суд стягнути з відповідачів суму сплаченого нею авансу в розмірі 6000 грн. з кожної, а також витрати на правову допомогу в розмірі 2500 грн. та судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 4 вересня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 6000 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 6000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп. з кожної.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Скаржники зазначають, що позивачка усвідомлюючи і погоджуючись з умовами договорів-погодження про завдаток, власноручно підписала вказані договори, за умовами яких передбачено, що в разі невиконання покупцем умов даного договору, виданий нею продавцям завдаток не повертається; судом не було встановлено з чиєї вини та з яких причин не було укладено основний договір купівлі-продажу квартири, оскільки застосування фінансових санкцій (повернення завдатку) покладається саме на винну сторону.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом установлено, що 15 травня 2012 року між ОСОБА_1 (покупцем) та ОСОБА_2 (продавець) було укладено договір-погодження про завдаток, відповідно до умов якого остання погодилася продати, а покупець ОСОБА_1 придбати об'єкт нерухомості - Ѕ частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1.
Цього ж дня, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 також було укладено договір-погодження про завдаток, за умовами якого остання погодилася продати належну їй Ѕ частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 придбати вказаний об'єкт нерухомості.
При укладенні вищезазначених договорів сторонами було погоджено, що укладення основного договору купівлі-продажу квартири має відбутися в строк не пізніше 12 червня 2012 року, а вартість квартири, за якою вона має бути продана становить 260000 грн.
На підтвердження дійсних намірів про наступне укладення договору купівлі-продажу покупець ОСОБА_1 передала, а продавці ОСОБА_2, ОСОБА_3 отримали від неї гроші в сумі 12000 грн. (по 6000 грн. кожна), про що зазначено у відповідних договорах-погодженнях про завдаток.
Також встановлено, що в строки, обумовлені попередніми договорами-погодженнями про завдаток, договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між сторонами не було укладено.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно із ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Ознакою завдатку є те, що він одночасно виступає і способом платежу, і способом забезпечення виконання зобов'язання.
Правила ст. 571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в таких випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін.
У разі коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.
Оскільки встановлено, що основний договір купівлі-продажу квартири в обумовлений сторонами строк не укладено, то передана відповідачам сума у розмірі 12000 грн. є авансом. Висновки суду першої інстанції про те, що він підлягає поверненню позивачці в цьому ж розмірі, відповідають вимогам закону і апеляційною скаргою не спростовуються.
Під час дослідження доказів та встановлення зазначених фактів судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи.
Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 4 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий Я.В. Головачов
Судді: О.В. Шахова
В.В.Соколова