ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2013 р. Справа №801/7492/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представника відповідача- Грушевська Н.В. довіреність №6334/09 від 01.07.2013 адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АРК

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів в АР Крим.

про визнання неправомірними дій і скасування рішення від 12.07.2013 №1358,

Обставини справи: ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АРК про визнання неправомірними дій і скасування рішення від 12.07.2013 №1358.

Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, надав клопотання розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач заперечував проти задоволення адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Спеціальним Законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон про ЄСВ)

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики (пункт 4 частини другої статті 6 Закону про ЄСВ).

Статтею 26 Закону про ЄСВ передбачена відповідальність платників ЄСВ за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

11.06.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в м.Феодосія був складений акт №616 про несвоєчасне подання звітності ФОП ОСОБА_3 за 2011, 2012 роки.

За неподання звітності Управлінням прийняте рішення від 12.07.2013 №1358 про застосування до позивача фінансових санкцій на підставі статті 25 Закону про ЄСВ у сумі 340,00 грн.

Не погодившись з винесеним рішення позивач оскаржив його Окружного адміністративного суду АР Крим.

Відповідно до підпункту 4 статті 7 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Судом встановлено, що 05.05.2006 ОСОБА_2 змінила імя на ОСОБА_2, про що в Книзі реєстрації зміни імені відділу реєстрації актів цивільного стану Феодосійського міського управління юстиції зроблений актовий запис №18, про що свідчить свідоцтво про зміну імені від 05.05.2006 НОМЕР_1.

Тобто позивач є особою до якою застосовані штрафні санкції.

Матеріалами справи підтверджено, що розпорядженням виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 20.05.1996 №597-р ОСОБА_2 була зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи. 17.05.1996 ОСОБА_2 видано свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи НОМЕР_2.

Як вказує позивач, з початку реєстрації її суб'єктом підприємницької діяльності ні яка господарська діяльність нею не проводилась, а негайно після реєстрації нею була подана заява про скасування державної реєстрації.

У зв'язку з чим позивач вважає, що вона не є суб'єктом підприємницької діяльності, а тому в неї не виник обов'язок надавати звітність до органів Пенсійного фонду України.

Згідно листа Феодосійської ОДПІ від 16.08.2013 №310/Р/18.3 платник податків з іпн.НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2, не знаходиться на податковому обліку у Феодосійській ОДПІ.

Згідно довідки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутній запис про проведення реєстраційних дій стосовно ОСОБА_2

Судом встановлено, що станом до 06.09.1996 діяла Інструкція про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, що була затверджена постановою Пенсійного фонду України від 10.06.1994 №5-5. Відповідно до пункту 3 вказаної Інструкції усі підприємства, у тому числі з іноземними інвестиціями, а також громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та виключно їхній праці, адвокати зобов'язані зареєструватись як платники внесків в органах Пенсійного фонду в районах (містах) у 10-денний строк з дня одержання свідоцтва про реєстрацію в місцевих органах державної влади, про що отримують повідомлення Фонду (додаток N 1).

Таким чином саме на громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, був покладений обов'язок зареєструватися в органах Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 11 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та про реєстраційний збір за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1994 №276, орган державної реєстрації зобов'язаний у 10-денний термін з дня державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності додати відомості про реєстрацію юридичної особи до органу державної статистики та державної податкової інспекції (додаток N 5), а про реєстрацію фізичної особи до державної податкової інспекції (додаток N 6) за місцезнаходженням (місцем проживання) цього суб'єкта.

Зазначене підтверджує, що надання відомостей про реєстрацію суб'єктом підприємницької діяльності до органів Пенсійного фонду України протягом 1996 року на органи державної реєстрації не покладалось.

Відповідачем не надано суду доказів про виконання ОСОБА_2 обов'язку з реєстрації платником внесків, не надано копії повідомлення за формою додатку №1 Інструкції, що є підтвердження її реєстрації у якості платника.

Як зазначено у пункті 4 Інструкції - у разі відмови підприємств, а також громадян-підприємців, які використовують найману працю, від реєстрації як платників внесків до Пенсійного фонду органи Фонду мають право припиняти їх операції за рахунками в банках відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1993 року "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідачем не надано доказу про використання наданого права у випадку відмови позивача від реєстрації платником внесків.

УПФУ в м.Феодосія накладений на позивача штраф за ненадання звітності по сплаті страхових внесків за 2011, 2012 роки.

Проте, як зазначено у листі від 20.09.2013 №7692/09 звітність до органів Пенсійного фонду України позивачем не надавалася жодного разу з моменту реєстрації, тобто з 1996 року.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Застосовуючи принципи розсудливості та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, суд вказує, що рішення є

розсудливим, коли воно прийняте після уважного вивчення усіх обставин, що мають значення, і є найкращим способом (варіантом) його поведінки;

обґрунтованим, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

У даному випадку вказані принципи адміністративної процедури відповідачем порушені, УПФУ у м.Федосія застосувала штрафні санкції за ненадання звітності до органів Пенсійного фонду до особи, не упевнившись, що в цієї особі є обов'язок надання вказаної звітності, вона є суб'єктом вказаних правовідносин.

На підставі наведеного суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, а тому визнає протиправним та скасовує рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія від 12.07.2013 №1358.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-УІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на викладене суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія від 12.07.2013 №1358.

3.Стягнути на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 114,70 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.С. Ольшанська