№ справи:121/3226/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Берещанський Ю.В.

№ провадження:22-ц/190/6199/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Філатова Є. В.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Філатової Є.В.

суддів:Любобратцевої Н.І. Харченко І.О.

при секретарі:Краснощоковій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення суми боргу за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

В квітні 2013 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до ОСОБА_7 про стягнення суми боргу в розмірі 99 875 грн. та судових витрат.

Вимоги мотивовані тим, що між сторонами в формі власноручних розписок боржника укладено два договори позики: 26.02.2013 року на суму 3 000 доларів США, 01.04.2013 року на суму 9 500 доларів США. Обидві розписки надавалися з обов'язком повернення боргу за першою вимогою позикодавця. Проте, цього зобов'язання відповідачка не виконала, грошові кошти не повернула. Загальна сума боргу складає 12 500 доларів США, що еквівалентно 99 875 грн.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 21 серпня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено; стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 суму боргу в розмірі 99 875 грн., понесені судові витрати 988,75 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду та відмовити в позові. Вважає, що рішення ухвалено з неповним з'ясуванням усіх обставин справи та порушенням норм матеріального і процесуального права. Суд не врахував, що відповідачка не змогла з'явитися у судове засідання з поважної причини, оскільки перебувала за межами України, а тому була позбавлена права подавати свої заперечення проти позову. Апелянт зазначає, що договір позики між сторонами не укладався. Розписки, які прийняти за основу позову, є розрахунком ОСОБА_6 за придбаний у неї автомобіль.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог, колегія погоджується з цим висновком, як таким, що відповідає обставинам справи, зібраним по справі доказам та не суперечить закону.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору позики. Суд обґрунтовано дійшов висновку, що боржниця не повернула грошей позикодавцеві. При цьому доказом невиконання зобов'язання прийняв дві власноручних розписки ОСОБА_7, які представлені кредитором(арк. 38,39).

Посилання апелянта на те, що договір позики між сторонами не укладався, а гроші за розписками передавалися за придбаний у відповідачки автомобіль, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки це суперечить змісту розписок. Зазначені обставини перевірялися судом першої інстанції, але не знайшли підтвердження в суді першої інстанції та не доведені апелянтом.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої же якості. За правилами ст. 1047 Кодексу договір на суму, що перевищує в десять разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, укладається обов'язково в письмовій формі.

На підставі ст.1049 ЦК України сторони можуть визначити строк повернення або зв'язати його з вимогою кредитора. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 545 ЦК України, згідно з якими, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. А у разі неможливості - вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність розписки у кредитора свідчить про невиконання зобов'язання.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про невиконання зобов'язання та задовольнив позов.

Довід апелянта про те, що вона належним чином не була повідомлена про розгляд справи, у зв'язку з чим була позбавлена можливості надавати свої пояснення та заперечення проти позову, не заслуговують на увагу. Зі справи убачається, що відповідачка двічі не з'являлася в останні судові засідання: від 10.06.2013р. та 21.06.2013р.

Обидва рази вона заявляла письмові клопотання про відкладення справи, які свідчать проте, що їй достеменно було відомо про дату та місце судового засідання. (арк.26, 30, 36).

За правилами ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних в неї даних чи доказів. Виходячи з цих положень закону, та враховуючи, що за період розгляду справи протягом чотирьох місяців відповідно до ст.ст. 27, 57, 64 ЦПК України ОСОБА_7 не була позбавлені можливості брати участь у судовому засіданні або надати повноваження представнику, надавати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування, заперечення. Тому суд вправі був розглянути спір у відсутності відповідачки за існуючими матеріалами справи, будь-яких процесуальних порушень в цьому колегія не убачає. До того ж, відсутність відповідачки не вплинула на результат розгляду справи.

Інші доводи також не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять правових підстав для скасування рішення.

Виходячи з викладеного, та керуючись ст.ст. 303, 304, ст. 308 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити, рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: