АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Перепелюк І.Б., Чупікової В. В.

секретар Андрушків С. П.

за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ДКП «Вижницьке РБТІ», про визнання недійсним запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та поновлення запису про реєстрацію права власності на житловий будинок за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 вересня 2013 року,

встановила:

У серпні 2013 року прокурор Вижницького району Чернівецької області звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з названим позовом.

Зазначав, що ОСОБА_3 предявила позовом до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області про визнання частково недійсним свідоцтва про право особистої власності на будинковолодіння та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, що є часткою у спільній сумісній власності подружжя.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 грудня 2012 року визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1.

На підставі вказаного рішення 28 грудня 2012 року за зверненням ОСОБА_3 у Вижницькому РБТІ було здійснено реєстрацію її права власності на 1/2 частину житлового будинку.

_____________________________________________________________________________

№22 ц - 1468 Головуючий у 1 інстанції

категорія 57 Кириляк А. Ю.

доповідач Яремко В.В.

Зазначав, що рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 30 січня 2013 року рішення Вижницького районного суду від 13 грудня 2012 року скасовано, у позові ОСОБА_3 про визнанні права власності - відмовлено, проте реєстрація права власності за ОСОБА_3 на 1/2 частину спірного будинку залишається.

Посилаючись на те, що указаною реєстрацією порушуються права ОСОБА_1, як спадкоємця, що прийняв спадщину, прокурор просив постановити рішення, яким визнати недійсним запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28 грудня 2012 року та залишити в силі єдину реєстрацію права власності 1/1 частки на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5

Рішенням Вижницького районного суду від 12 вересня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

У справі встановлено, що згідно свідоцтва про право особистої власності № 258 від 31 серпня 1965 року будинковолодіння по АДРЕСА_1 належало ОСОБА_5 на праві особистої власності.

Вказане свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області № 16 від 31 серпня 1965 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 та прийняв спадщину.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 грудня 2012 року визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1.

На підставі вказаного рішення 28 грудня 2012 року за зверненням ОСОБА_3 у Вижницькому РБТІ було здійснено реєстрацію її права власності на частину житлового будинку.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 30 січня 2013 року рішення Вижницького районного суду від 13 грудня 2012 року скасовано, у позові ОСОБА_3 про визнанні права власності - відмовлено, проте реєстрація права власності за ОСОБА_3 на 1/2 частину спірного будинку, який є предметом спадкування залишається.

Задовольняючи позов прокурора у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що реєстрацією за відповідачкою права власності на 1/2 частину спірного будинку проведеної на підставі скасованого судового рішення, порушуються права позивача ОСОБА_1 як спадкоємця, який має право на оформлення своїх спадкових прав, а у позасудовому порядку відновлення порушеного право є неможливе.

Такий висновок суду першої інстанції є по суті правильним.

Апелянт посилається на те, що за заявленими прокурором вимогами вона не є належним відповідачем.

Однак такі доводи є необґрунтованими.

Встановлено, що за відповідачкою на даний час безпідставно зареєстровано право на частину спірного будинковолодіння, а тому саме ОСОБА_3 є належним відповідачем у справі.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що прокурором обрано неправильний спосіб захисту порушеного права й існує можливість скасування державної реєстації її права у позасудового порядку.

Так, після ухвалення апеляційним судом Чернівецької області рішення від 30 січня 2013 року про скасування рішення Вижницького районного суду від 13 грудня 2012 року та ухвалення нового рішення про відмову у позові ОСОБА_3 про визнанні права власності, відповідачка не бажає ініціювати питання про скасування відповідної державної реєстрації, а враховуючи зміст норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІV від 1 липня 2004 року орган державної реєстрації не має підстав для внесення змін у відповідні записи без наявності судового рішення про це (ст. ст. 19, 26).

Необґрунтованим є й посилання апелянта на безпідставність притягнення до участі у справі як третьої особи ДКП «Вижницьке РБТІ».

Зважаючи, що саме Вижницьким РБТІ було здійснено реєстрацію права відповідачки на 1/2 частину спірного будинку, притягнення його до участі у справі не вплинуло на правильність по суті вирішення спору.

Апелянт посилається на непритягнення до участі у справі реєстраційної служби Вижницького райуправління юстиції, однак право вибору відповідача належить позивачеві.

Суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення помилково зіслався на наказ Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (із змінами), який втратив чинність з 1 січня 2013 року.

Проте це не вплинуло на правильне по суті вирішення спору.

Наведене свідчить, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, є по суті правильним, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Яремко В. В.

Судді: Перепелюк І.Б.

Чупікова В. В.