Справа № 217/272/12

Провадження №11/772/700/2013 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Алєксєєнко В.М.

Доповідач : Дедик В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Дедик В.П.

суддів: Федчук В.В., Старинця Ю.В.

при секретарі: Маркіній Г.А.

за участю прокурора: Кузьміна С.В.

захисника: ОСОБА_2

засуджених: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора зі змінами, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_7, захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 14 травня 2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого: 11.05.2004 року Галицьким районним судом м. Львова за ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ст. 257, ст. 15 ст. 257, ч. 3 ст. 187, 357, 304, ч. 2 ст. 296 КК України до 11 років позбавлення волі, звільнений 24.06.2011 року на підставі постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 16.06.2010 року умовно-достроково на не відбуту частину строку 2 роки 6 місяців 8 днів, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, - за ст. ст. 186 ч. 3, 187 ч. 3 КК України,-

засуджено за ст. 186 ч. 3 КК України на 7 років позбавлення волі, за ст. 187 ч. 3 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке особисто належить засудженому.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання ОСОБА_3 у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке належить особисто засудженому.

На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного даним вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 11.05.2004 року і остаточно призначено покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке особисто належить засудженому.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого 26.05.2010 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України до 3 років обмеження волі, звільнений 30.09.2011 року на підставі постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 23.09.2011 року умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 1 місяць 4 дні за, що судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку,-

засуджено за ст. 186 ч. 3 КК України на 6 років позбавлення волі, за ст. 187 ч. 3 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке належить особисто засудженому.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке належить особисто засудженому.

На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного даним вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Замостянського районного суду м. Вінниці від 26.05.2010 року і остаточно призначено покарання у вигляді 8 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, яке особисто належить засудженому.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого 09.02.2006 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 121 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнений 05.03.2010 року на підставі постанови Могилів-Подільського районного суду Вінницької області від 25.02.2010 року умовно-достроково на не відбутий строк 2 роки 2 місяці 25 днів, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку,-

засуджено за ст. 186 ч. 3 КК України на 6 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного даним вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 09.02.2006 року і остаточно призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 25.04.2007 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки; постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 10.02.2009 року, переглянутий вирок Вінницького районного суду від 25.04.2007 року та на підставі ч. 2 ст. 78 КК України скасоване звільнення від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки, направлено для відбування покарання призначеного вироком Вінницького районного суду від 25.04.2007 року у виді 3 років позбавлення волі до кримінально-виконавчої установи,-

засуджено за ст. 186 ч. 3 КК України на 6 років позбавлення волі.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого 29.04.2004 Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 187 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, 10.05.2007 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 307 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, з остаточним покаранням з урахуванням вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області до 5 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 18.07.2008 року по відбуттю строку покарання, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку,-

засуджено за ст. 186 ч. 3 КК України на 5 років позбавлення волі.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,-

засуджено за ст. 186 ч. 3 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено обов'язки передбачені п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 судові витрати на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області в розмірі 17054,04 грн.

Автомобіль ВАЗ 21099, д/н НОМЕР_1, мобільний телефон "SonyEricsson C702", сім-карту "Київстар" повернуто ОСОБА_5

Згідно вироку суду, в кінці вересня - на початку жовтня 2011р., ОСОБА_3 знаходячись в кафе «Старий замок», що на 7 км. Гніванського шосе м. Вінниці, вступив у попередню змову із ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, на незаконне заволодіння чужим майном шляхом таємного чи відкритого його викрадення, із застосуванням фізичного насильства чи без такого, в запропонованому ОСОБА_5 будинку священнослужителя ОСОБА_11 по АДРЕСА_1. Використовуючи надану ОСОБА_5 інформацію, щодо місця розташування будинку, наявності закинутого старого будинку по сусідству, кількості мешканців в будинку: чоловіка, жінки та малолітніх дітей, а також щодо виїзду їх у неділю на Богослужіння, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 прийняли рішення про вчинення вказаного заволодіння у неділю 02.10.2011, у відсутність мешканців, або ж хоча б чоловіка, який міг би чинити опір, а для попередження можливості їх викриття, взяли при цьому маски, рукавички та для зв'язування - липку стрічку типу «скотч».

Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, взявши із собою маски виготовлені із панчіх, рукавички та липку стрічку типу «скотч», на автомобілі ВАЗ 21099, д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_5 близько 08:00 год. 02.10.2011р. прибули в с. Кіровку, Калиновського району, Вінницької області, де зупинились за в'їздом в село па польовій дорозі, що проходить повз вул. Горького. Визначившись, що ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_6 мали безпосередньо вчиняти заволодіння майном, а ОСОБА_5 мав чекати їх на автомобілі неподалік, забезпечуючи швидке зникнення з місця вчинення злочину, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_6, про місце знаходження домогосподарства священика ОСОБА_11 та дорогу яка веде до нього. Після чого ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 пішли до описаного ОСОБА_5 домогосподарства, а останній від'їхав далі по дорозі до лісу, щоб не привертати увагу сторонніх осіб. Дійшовши до вказаного домогосподарства, що знаходиться по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_9 заховались у закинутому будинку, що знаходиться перед домогосподарством ОСОБА_11, а ОСОБА_6 став на вулиці спостерігати за домогосподарством, чекаючи поки виїде господар. Близько 09:00 год. ОСОБА_6, побачивши, що з подвір'я домогосподарства виїхав автомобіль, повідомив про це ОСОБА_3 та ОСОБА_9 Після чого, ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, з метою незаконного заволодіння чужим майном, зайшли на подвір'я вказаного домогосподарства, де ОСОБА_3, постукавши в двері під приводом замовлення ритуальних послуг, звернувся до господарки ОСОБА_12, яка нічого не підозрюючи, відчинила двері. Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_3, з метою відкритого викрадення чужого майна, штовхнув ОСОБА_12 в середину, та проник до будинку сам, а за ним, вдягнувши на голову маски та на руки рукавички, зайшли ОСОБА_6 та ОСОБА_9

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, ОСОБА_3, почав вимагати у ОСОБА_12 передати йому вироби із золота, на що ОСОБА_12, побоюючись за своє життя та здоров'я, а також здоров'я її дітей ОСОБА_13та ОСОБА_14, діставши з шафи зали скриньку із ювелірними виробами з золота висипала їх на стіл, та ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, зібравши поклав до кишені ювелірні вироби із золота 585°: чоловічу обручку, вагою 3 г., вартістю 1440 грн.; обручку, вагою 2 г., вартістю 960 грн.; каблучку, на верхній частині якої виріб у вигляді змійки, вагою 4,5 г., вартістю 2160 грн.; каблучку, на верхній частині якої стилізована квітка, вагою 2,5 г., вартістю 1200 грн.; каблучку, на верхній частині якої трикутник зі вставками у вигляді смужок із мілкими каменями білого кольору, вагою 2,5 г., вартістю 1200 грн.; каблучку, на верхній частині якої гребінець із камінчиками білого кольору, вагою 2,5 г., вартістю 480 грн.; підвіску-кулон у вигляді іконки квадратної форми з зображенням Божої Матері, вагою 2 г., вартістю 960 грн.; підвіску-кулон у вигляді іконки овальної форми з зображенням Божої Матері, вагою 2 г., вартістю 960 грн.; підвіску-кулон у вигляді іконки продовгувато-овальної форми з зображенням Божої Матері, вагою 2 г., вартістю 960 грн.; підвіску-кулон у вигляді розгорнутої книжки із зображенням іконки Божої Матері в середині, вагою 2 г., вартістю 960 грн.; ланцюжок, довжиною близько 45 см., вагою 25 г., вартістю 12000 грн.; ланцюжок у вигляді прокатаних кілець, довжиною близько 70 см., вагою 10 г., вартістю 4800 грн.; браслет у вигляді ланцюжка з почергових пластин білого та жовтого кольорів, вагою 18 г., вартістю 8640 грн.; браслет у вигляді широкого ланцюжка, вагою 5 г., вартістю 2400 грн.; чоловічу печаткою, із вставкою зверху у вигляді трикутника чорного кольору, вагою 5 г., вартістю 2400 грн., відкрито, з корисливих мотивів, заволодів ними. Після чого ОСОБА_3, побачивши на ОСОБА_15, ланцюжок із підвіскою у вигляді хрестика та обручку, наказав їй їх зняти, на що та, побоюючись за своє життя та здоров'я, а також життя та здоров'я своїх дітей, знявши із себе, передала ОСОБА_3 ювелірні вироби із золота 585°: ланцюжок, довжиною близько 50 см., вагою 18 г., вартістю 8640 грн. із підвіскою у вигляді хрестика із розп'яттям, вагою 1,5 г., вартістю 720 грн., та обручку, вагою 5 г., вартістю 2400 грн., якими той, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відкрито, з корисливих мотивів, заволодів. Після чого ОСОБА_3, застосовуючи до ОСОБА_15 фізичне насильство, що не було небезпечним для її життя та здоров'я, за допомогою заздалегідь заготовленої липкої стрічки типу «скотч» та підібравши на місці ремінь, зв'язав її руки та ноги, в ході чого почав вимагати повідомити, де гроші, на що та вказала, що гроші в сусідній кімнаті в шафі. Почувши це, ОСОБА_6, зайшовши до сусідньої кімнати, та діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_5, дістав із шафи сумочку із замотаними у хустку грішми в сумі 12 000 грн., відкрито, з корисливих мотивів заволоділи ними. Таким чином ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 відкрито заволоділи ювелірними виробами та коштами сім'ї ОСОБА_15 на загальну суму 65280 грн. В цей час ОСОБА_9, побачивши, що з кімнати вийшли двоє малолітніх дітей ОСОБА_16 та ОСОБА_17, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, провів їх у спальню кімнату, де з метою усунення можливості перешкоди їм у реалізації їх злочинного умислу, застосовуючи до них фізичне насильство, що не було небезпечним для їх життя та здоров'я, за допомогою заздалегідь заготовленої липкої стрічки типу «скотч» зв'язав їм ноги та руки.

Після чого, ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 щоб перешкодити ОСОБА_15 чи її дітям ОСОБА_17 та ОСОБА_16 швидко викликати допомогу, відшукавши в будинку мобільні телефони розламали навпіл мобільний телефон «Нокіа 2720а-2» ОСОБА_15, витягли та зламали сім-картку «Київстар» з мобільного телефону «Нокіа» ОСОБА_11, та витягнули викинувши на дорозі по вул. Веселій батарею живлення з мобільного телефону «Соні Еріксон» ОСОБА_17

Вийшовши з будинку ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 побігли в напрямку дороги, зі сторони якої йшли до вказаного вище домогосподарства, та по телефонну дізнавшись, що ОСОБА_5 чекає на них на краю села під лісом добігли до його автомобіля та сівши в нього, зникли з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинили сім'ї ОСОБА_17 матеріальну шкоду на загальну суму 65280 грн., що в 138,75 раз перевищує неоподаткований мінімумі доходів громадян.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 в першій половині жовтня 2011 року знаходячись у м. Вінниці вступив із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у попередню змову на незаконне заволодіння чужим майном шляхом таємного чи відкритого викрадення, із застосуванням фізичного насильства чи без такого та на автомобілі ВАЗ 21099 НОМЕР_1 ОСОБА_5 в після обідній час прибули в с. Селище, Тиврівського району, Вінницької області, де зупинились за автобусною зупинкою «Селище» автодороги «Гнівань-Вінниця», навпроти вул. Кірова. Реалізуючи спільний злочинний умисел ОСОБА_3, з метою визначення місця розташування будинку, шляхів проникнення та відходу, підійшов до будинку по АДРЕСА_2, та оглянувши обстановку навколо, повернувся назад до автомобіля, проте через скупчення людей біля вказаного будинку, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визначили перенести реалізацію їх спільного умислу на наступний день.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, взявши із собою рукавички, близько 13:30 год. 12.10.2011 на автомобілі ВАЗ 21099 д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_5 прибули в с. Селище, Тиврівського району, Вінницької області, де зупинились за автобусною зупинкою «Селище» автодороги «Гнівань- Вінниця». Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли із автомобіля та оглянувши обстановку навколо домогосподарства по АДРЕСА_2, визначивши місце для проникнення, повернулись назад до автомобіля, вичікуючи зручного моменту для проникнення до домогосподарства. Готуючись до вчинення заволодіння майном, ОСОБА_4, з метою попередження можливості його викриття, зробив отвори у верхній частині капюшону його куртки, щоб прикрити ним обличчя. Побачивши, що на вулиці немає людей, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5, близько 13:30 год. підійшли до домогосподарства за АДРЕСА_2, де, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перелізши через паркан домогосподарства, відчинив з середини хвіртку та впустив ОСОБА_4 Після чого ОСОБА_4, надівши на обличчя капюшон із отворами для очей та прикривши ним обличчя, спільно із ОСОБА_3, вдягнувши на руки заздалегідь приготовлені рукавички, визначившись, що на подвір'ї знаходяться старий та новий будинки, останній з яких був візуально ще не жилий, з метою незаконного заволодіння чужим майном, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 через не замкнені двері проникли всередину старого будинку. Побачивши в одній із кімнат неповнолітнього ОСОБА_18, з метою усунення можливості перешкодити їм у реалізації їх злочинного умислу, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, застосовуючи до нього фізичне насильство, що не було небезпечним для його життя та здоров'я, за допомогою шнура зарядного пристрою, який знаходився в кімнаті, зв'язали йому руки та затулили рот рушником, який знайшли у кімнаті, вимагаючи від ОСОБА_18 повідомити де зберігаються гроші. Останній вказав, що вони знаходяться у новому будинку, куди з метою їх відшукання відправився ОСОБА_3 Проте, не знайшовши там нічого цінного ОСОБА_3 побачив, що до старого будинку направляється господарка будинку ОСОБА_19 Наздогнавши ОСОБА_19 в кухні старого будинку, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, застосовуючи до неї насильство, яке було небезпечним для життя та здоров'я в момент заподіяння, умисно нанісши їй руками декілька ударів по голові, змусив її показати де зберігаються гроші. ОСОБА_19, провівши ОСОБА_3 до кімнати, де знаходився ОСОБА_4 та ОСОБА_18, взявши із підвіконня гроші в сумі 8000 грн. передала їх ОСОБА_3 ОСОБА_3 заволодівши вказаними грішми, умисно руками наніс їй ще декілька ударів в голову, від яких та втратила свідомість, тим самим спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, перелому кісток носа, забитих ран в скроневій ділянці голови справа та в ділянці носа, гематом в ділянках обох очей, які згідно висновку експерта № 3158 від 06-09.12.2011 належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли із домогосподарства, та побігли в сторону автодороги Вінниця-Гнівань. Побачивши ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою із ними, на своєму автомобілі поїхав їм назустріч. Сівши в автомобіль ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зникли з місця вчинення злочину та розпорядившись коштами якими заволоділи на власний розсуд, чим спричинили сім'ї ОСОБА_18 матеріальну шкоду в сумі 8000 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом таємного чи відкритого викрадення, із застосуванням фізичного насильства чи без такого, підшукуючи нові об'єкти для цього, 12.10.2011 близько 17:00 год. зустрівшись в м. Немирові, Вінницької області із мешканцем даного міста ОСОБА_7, попросив надати допомогу у його злочинній діяльності - підшукати об'єкт для пограбування - домогосподарство заможних власників.

ОСОБА_7, дізнавшись про злочинні наміри ОСОБА_3, погодився за винагороду допомогти у їх здійсненні і запропонував вчинити заволодіння майном у будинку ОСОБА_20, по АДРЕСА_3 Для реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3, вступивши у попередню змову із ОСОБА_9 та ОСОБА_4, на незаконне володіння чужим майном шляхом таємного чи відкритого його викрадення, із застосуванням фізичного насильства чи без такого, 17.10.2011 зустрілися в м. Немирові, де ОСОБА_7, сприяючи вчиненню заволодіння майном в будинку ОСОБА_20 показав місце розташування його домогосподарства, вхід до будинку, повідомив про мешканців-чоловіка та жінку, які щодня вранці виїжджають на роботу, напрямки суміжних із домогосподарством доріг та установи, що знаходяться по сусідству. Після чого ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_4, оглянувши обстановку навколо нього, визначили місце проникнення, відходу та спостереження за обстановкою, для попередження можливості їх викриття.

Наступного дня, з метою незаконного заволодіння чужим майном ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_4, взявши із собою маски, рукавички та липку стрічку типу «скотч» на автомобілі служби «таксі» прибули в м. Немирів, Вінницької області, де оглянувши домогосподарство ОСОБА_20 по АДРЕСА_3 та побачивши значну кількість людей, які проводили будівництво сусіднього будинку, з метою попередження їх можливого викриття вирішили перенести реалізацію їх злочинного умислу та залишили м. Немирів.

Після чого 20.10.2011 з метою незаконного заволодіння чужим майном, ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_4, заздалегідь взявши із собою матерчаті рукавчики, липку стрічку типу «скотч» та виготовлені із панчіх маски, близько 06:30 год. на автомобілі служби «таксі» прибули в м. Немирів до домогосподарства по АДРЕСА_3. Реалізуючи спільний злочинний умисел, за вказівкою ОСОБА_3, ОСОБА_4, заховавшись у рові, що через дорогу від вказаного домогосподарства став спостерігати за обстановкою, з метою подачі сигналу, в разі виникнення небезпеки під час заволодіння майном. ОСОБА_3 та ОСОБА_9, перелізши через паркан даного домогосподарства по АДРЕСА_3 заховались в сараї, чекаючи поки господарі залишать будинок. Дочекавшись, коли ОСОБА_20 та ОСОБА_21 виїхали з домогосподарства, попередньо зателефонувавши до ОСОБА_4 та переконавшись, що на вулиці немає сторонніх осіб, ОСОБА_3 та ОСОБА_9, через незамкнені двері проникли в середину будинку. Побачивши похилого віку ОСОБА_22, ОСОБА_3, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я, за допомогою заготовленої липкої стрічки типу «скотч», зв'язав останній руки та ноги, після чого, спільно із ОСОБА_9 почали обшукувати кімнати будинку. Знайшовши у кімнаті другого поверху будинку ювелірні вироби, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, зібрав поклавши до кишені свого одягу ювелірні вироби із золота 585°: браслет із камінчиками зеленого, червоного та темно-синього та білого кольорів, вагою 15,62 г.. вартістю 7497,6 грн.; каблучку, аналогічну браслету, вагою 5,25 г., вартістю 2520 грн.; підвіску-кулон у вигляді об'ємного серця неправильної форми з іконкою Божої Матері, вагою 5.5 г., вартістю 2640 грн.; підвіску-кулои круглої форми із силуетом Знаку зодіаку «Лев», вагою 2,1 г., вартістю 1008 грн.; підвіску-кулон у вигляді обідка із гілочкою, вагою 2.43 г.. його вартість 1200 грн.: пару сережок із камінчиками білого кольору на лицевій стороні, вагою 12,11 г.. вартістю 8812,8 грн.; пару сережок у вигляді витягнутої крапельки, вагою 11 г., вартістю 5280 грн.; пару сережок у вигляді сердечок, вагою 2,5 г., вартістю 1200 грн.; пару сережок у вигляді цвяшків із шапочками у вигляді серця, ватою 2 г. вартістю 960 грн.: пару сережок у вигляді листка із зубчиками, вагою 6 г., вартістю 2880 грн.; пару сережок у вигляді округлих дуг, вагою 3,2 г., вартістю 1536 грн.; ювелірні вироби і і золота 999,9°: банківську монету серії Знаки зодіаку «Лев», вагою 1,24 г., вартістю 514.07 грн.; банківський злиток, вагою 2 г., вартістю 829,16 грн.; ювелірні вироби із недорогоцінних металів: сережки у вигляді гілки з квітками та листям, із металу жовтого кольору із камінчиками червоного кольору, вартістю 80 грн.; підвіску-кулон у вигляді гілочки, вартістю 50 грн.; кольє із сережкам у вигляді гілочки із камінням білого кольору із оправою білого кольору, загальною, вартістю 260 грн.; брошку з жовтого металу із вінчиками фіолетового кольору, вартістю 100 грн., брошку у вигляді черепашки із каміння жовтого кольору, вартістю 100 грн.; сережки у вигляді гілки із металу білого кольору із вітами із листками, із камінчиками білого кольору, вартістю 50 грн., підвіску-кулон у вигляді серця із прозорого скла із фіолетовим відтінком, вартістю 10 грн., жіночий годинник «D&G», вартістю 162 грн., а також гроші в сумі 130 євро, що згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 1433,74 грн. та 110 злотих, що згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 279.84 грн., тим саме відкрито, з корисливих мотивів, заволодів ними. В цей час ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, виявивши на підвіконні кухні першого поверху будинку жіночий годинник «Olma», вартістю 650 грн., відкрито, з корисливих мотивів, заволодів ним. Таким чином ОСОБА_3 та ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відкрито заволоділи ювелірними виробами та коштами сім'ї ОСОБА_21 на загальну суму 40530,2 грн. Тоді ОСОБА_3 та ОСОБА_9, вийшли із будинку, та з метою попередження ОСОБА_22 швидкого виклику на допомогу та отримання більше переваги у часі для відходу, ОСОБА_3 зачинив вхідні двері ключем, який був у замку. Після чого ОСОБА_3 із ОСОБА_9 та разом із ОСОБА_4, сівши в автомобіль служби «таксі», яким прибули в м. Немирів зникли з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинили сім'ї ОСОБА_21 матеріальну шкоду на загальну суму 40530,2 грн.

Прокурор в апеляції зі змінами просить вирок змінити, через неправильне застосування кримінального закону, а саме перекваліфікувати дії ОСОБА_7 з ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 186 КК України на ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України та вважати його засудженим за цією статтею на 5 років позбавлення волі.

Судові витрати по справі стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у визначених долях.

Виключити з вироку вказівку на зняття арешту з майна засуджених.

В решті вирок залишити без змін.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_7 просить вирок змінити, перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_7 з ч. 3 ст. 186 КК України на ст.ст. 27 ч. 5 та 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, через відсутність доказів у готуванні і вчиненні грабежу ОСОБА_7, та не враховано особу засудженого.

Захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_4 просить вирок змінити, перекваліфікувавши дії ОСОБА_4 зі ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 186 КК України на ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, при призначені покарання застосувати ст. 69 КК України, призначивши покарання, нижче від найнижчої межі, встановленого в санкції статті Особливої частини КК України.

В апеляції засуджений ОСОБА_9 просить переглянути вирок, оскільки не були враховані пом'якшуючі обставини та переглянути цивільні позови і витрати за експертизи, які не мають відношення до цієї справи.

Засуджений ОСОБА_3 в апеляції просить переглянути вирок, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та є надто суворим, без врахування пом'якшуючих вину обставин, а також не повно досліджено всі докази по справі.

Засуджений ОСОБА_4 в апеляції просить переглянути вирок, так як висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки він не мав наміру здійснювати розбій і його не скоював, а домовлялись про крадіжку, цивільний позов ОСОБА_21 визнає частково, також вирок є надто суворим, без врахування пом'якшуючих вину обставин.

Засуджений ОСОБА_23 в апеляції просить пом'якшити вирок, призначивши йому покарання не пов'язане з позбавленням волі, оскільки він свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та зробив відповідні для себе висновки, весь час допомагав слідству та особисто до нього потерпіла немає претензій.

Засуджений ОСОБА_7 просить переглянути вирок, оскільки він немає відношення до грабежу, так як мали скоїти крадіжку, що підтверджується показами інших засуджених по даній справі, також просить пом'якшити покарання, оскільки не повно врахована його роль та пом'якшуючі обставини.

Потерпілі ОСОБА_21 в запереченнях просять залишити вирок щодо засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_7 без змін, оскільки їх сім'ї завдано не тільки матеріальну, але й моральну шкоду.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію зі змінами та просить перекваліфікувати дії ОСОБА_7, з пособництва у грабежі, так як зібрані докази свідчать про його пособництво у крадіжці, оскільки факт застосування до ОСОБА_22 насильства не охоплювався умислом ОСОБА_7, бо попередньо домовлялись про скоєння крадіжки, у зв'язку з чим не заперечує щодо апеляцій ОСОБА_7 та його захисника в цій частині, в решті вирок вважає законним.

Також у вироку безпідставно зазначено про зняття арешту з майна, при наявності цивільних позовів та всупереч вимогам закону судові витрати стягнуто солідарно.

Захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_7, який просив задовільнити його апеляцію та засудженого ОСОБА_7, про перекваліфікацію дій ОСОБА_7 та пом'якшення покарання, з мотивів, наведених в апеляціях, засудженого ОСОБА_7, який підтримав апеляцію та пояснив, що він дійсно розповів іншим засудженим про сім'ю ОСОБА_21, яка є заможною та показав будинок в якому вони проживають, звідки можна було б скоїти крадіжку майна. При цьому розповів, що господарі вранці їдуть на роботу, про перебування в будинку ОСОБА_22 не знав, а тому вважав, що буде скоєна крадіжка, після якої йому пообіцяли винагороду у розмірі 15% від викраденого. Проте, що інші засуджені заволоділи майном в результаті грабежу він не знав, також йому не передали кошти, як обіцяли раніше, а тому просить перекваліфікувати його дії та пом'якшити покарання, яке б не було пов'язане з реальним позбавленням волі, зважаючи на те, що він визнає вину, має постійне місце проживання, сім'ю.

Заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_23, який підтримав апеляцію та просить пом'якшити йому покарання, оскільки він визнав вину, щиро розкаявся, злочин скоїв, бо його товаришу необхідні були кошти на лікування, а також просить врахувати, що він з багатодітної сім'ї і є старшим сином і зменшити строк відбуття, обмежившись фактично відбутим покаранням.

Заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_4, який підтримав апеляцію та пояснив, що він не домовлявся скоювати розбій у ОСОБА_21 та грабіж у ОСОБА_18, а була домовленість про скоєння крадіжок, він не спричинив ушкоджень потерпілим, а тому вважає, що його дії повинні і бути відповідно кваліфіковані. Також частково заперечує проти задоволення цивільного позову ОСОБА_21, оскільки вважає, що частково ціни на викрадені вироби завищені і в окремих випадках вироби були біжутерією, а не виготовленими із золота, також не враховано всі пом'якшуючі обставини, що він давав зізнання, злочин скоїв, оскільки не міг трудовлаштуватися, на даний час зробив висновки, а тому просить призначити покарання, нижче від найнижчої межі, передбаченій в санкції статті.

Заслухавши засудженого ОСОБА_3, який підтримав апеляційні вимоги частково та просить пом'якшити покарання, оскільки він визнає вину у скоєнні грабежів, вважає, що судом не враховано, що він не мав наміру скоювати розбій і нанесені ним тілесні ушкодження ОСОБА_18 були незначними, хоча їх кваліфікували як розбій, також частково не визнає цивільний позов ОСОБА_21, оскільки вважає, що частина виробів була не із золота, а була біжутерією, відмовляється від зазначеного в апеляції щодо неповноти судового слідства, а тому не бажає знайомитись із протоколом судового засідання.

Заслухавши засудженого ОСОБА_5, який просить вирок щодо нього залишити без змін.

Вивчивши доводи апеляції ОСОБА_9 в якій він просить пом'якшити покарання, оскільки не взяті до уваги пом'якшуючі обставини, що він визнавав вину, чим сприяв слідству і суду, а також вважає, що судові витрати за проведені експертизи наркотичних засобів і холодної зброї не повинні стягуватись так як не стосуються його.

Заслухавши пояснення та вивчивши матеріали справи судова колегія вважає, що вирок суду підлягає зміні, з наступних підстав.

Зокрема, підлягають задоволенню апеляційні вимоги прокурора та захисника ОСОБА_2 і засудженого ОСОБА_7 щодо перекваліфікації його дій, з пособництва у скоєнні грабежу на пособництво у скоєнні крадіжки.

Засуджений ОСОБА_7 на досудовому слідстві і в суді пояснював, що він під час зустрічі з ОСОБА_3 повідомив останньому про те, що можливо вчинити крадіжку з будинку ОСОБА_21, показав будинок, розповів про мешканців, розташування об'єктів на місцевості біля будинку, але не приймав участі в розроблені плану по скоєнню крадіжки, не мав приймати будь-яку участь в проникненні в будинок, тобто своїми порадами ОСОБА_7 допоміг знайти об'єкт для крадіжки та надав необхідну інформацію за що мав отримати винагороду в сумі 15% від викраденого (т. 1 а.с. 209-211, 251-253). ОСОБА_7 не було відомо, що інші особи, які вчинили грабіж в будинку ОСОБА_21 не виключали можливості, як таємного так і відкритого заволодіння майном потерпілих.

Таким чином, факт застосування до ОСОБА_22 насильства не охоплювався умислом ОСОБА_7, оскільки, згідно попередньої домовленості, ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 повинні були таємно заволодіти майном, що знаходилось в будинку ОСОБА_21.

Місцевим судом не було дано належної оцінки даним обставинам, що призвело до невірної кваліфікації, а тому дії ОСОБА_7 необхідно перекваліфікувати з ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 186 КК України на ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України.

Судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційних вимог щодо перекваліфікації дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на грабіж по епізоду розбою щодо ОСОБА_18.

Дії ОСОБА_4, ОСОБА_3 свідчать про попередню підготовку до відкритого заволодіння майном ОСОБА_18, оскільки ОСОБА_4 виготовив отвори в капюшоні куртки, щоб приховати обличчя, вони взяли рукавички та допомагали один одному - зв'язували потерпілого ОСОБА_18.

В момент нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_18 ОСОБА_4 не перешкоджав цьому, ні словесно, ні фізично, його дії з ОСОБА_3 були узгодженими, припинились тільки після заволодіння коштами потерпілих та подолання опору потерпілої.

В результаті нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_18 були спричиненні легкі тілесні ушкодження, зазначені у вироку, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, що кваліфікується як розбій тобто як насильство небезпечне для життя і здоров'я особи.

Зазначені тілесні ушкодження узгоджуються з показами потерпілої та засудженого ОСОБА_3 про нанесення ударів по голові потерпілої, не викликають сумнівів щодо правильності встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, а тому вірно кваліфіковані як досудовим слідством так і судом, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи.

Під насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого слід розуміти заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не призвело до короткочасного розладу здоров'я або короткочасної втрати працездатності, в такому випадку дії кваліфікуються як грабіж.

Також не підлягають перекваліфікації дії ОСОБА_4 з грабежу на крадіжку по епізоду заволодіння майном в домогосподарстві ОСОБА_21, оскільки в місцевому суді ОСОБА_4 взагалі заперечував свою участь в пограбуванні ОСОБА_21.

Зокрема, дії засуджених свідчать про готування і до відкритого заволодіння майном, якщо в цьому виникне необхідність. З цією метою вони взяли з собою маски, рукавички та липку стрічку «скотч».

Засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 розподілили між собою ролі, згідно якої ОСОБА_4 спостерігав за обстановкою біля будинку і в разі необхідності мав подати сигнал про небезпеку, що ним і робилось. Він повідомив ОСОБА_3 про виїзд господарів, про рух автомобілів.

Крім того, засуджені ОСОБА_3 і ОСОБА_9 пояснювали, що ОСОБА_4 був разом з ними і залишився на вулиці, щоб спостерігати за обстановкою, хоча засуджений ОСОБА_4 заперечував в суді свою співучасть у заволодінні майном ОСОБА_21, як відкрито так і таємно, зазначив, що його не було біля будинку, а тому є не логічними прохання кваліфікувати його дії як крадіжка, про що зазначає в апеляції захисник ОСОБА_8

Кваліфікація дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3 узгоджується з роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 25.12.1992р. «Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності» в п. 6. «дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж, а у разі застосування насильства - залежно від характеру насильства - як грабіж чи розбій».

Також засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не погоджуються з сумою цивільного позову, стягнутого з них на користь ОСОБА_21 в сумі 87115,8 грн., зазначаючи, що суми є завищеними.

Проте, дана обставина спростовується показами потерпілих, які надавали на підтвердження факту викрадених ювелірних виробів ярлики, які залишились у них, фотографії, які свідчили про перебування у них зазначених ювелірних виробів.

Ціни на інші вироби вони зазначали, виходячи із цін за які аналогічні вироби продавалися на час слідства.

Судом на законних підставах оголошені покази потерпілої ОСОБА_21, оскільки остання перебувала за межами Вінницької області, у зв'язку із навчанням, а тому з об'єктивних причин не з'явилась до суду, надавши заяву з проханням слухати справу у її відсутність.

Її покази є аналогічними тим, що давали в суді її батьки, а тому не було необхідності в її особистому допиті.

Засуджений ОСОБА_3 зазначив, що частина викраденого виявилась біжутерією, яку він викинув по дорозі в м. Вінницю, а тому частково визнав позов. Проте, потерпіла ОСОБА_21 зазначила про викрадення як виробів із золота так і біжутерії.

Судова колегія вважає, що часткове визнання позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не підтверджено об'єктивними даними, оскільки вони не зазначили в апеляціях конкретно, про вартість яких саме виробів вони заперечують, які саме вироби викинули, а не згода з вартістю окремих виробів є припущенням засуджених і суб'єктивним відношенням засуджених щодо зазначених цін.

Підлягає задоволенню і зазначене в змінах до апеляції прокурора твердження про безпідставність повернення майна, зокрема автомобіля ВАЗ 21099, д/н НОМЕР_1, засудженому ОСОБА_5, мобільного телефона «SonyEricsson C702» та сім-карти до нього, оскільки у вироку жодним словом не наведені мотиви рішення, також судом не взято до уваги наявність цивільних позовів потерпілих, за якими шкода повинна відшкодуватися засудженими солідарно та необхідності відшкодування судових витрат.

Також засуджений ОСОБА_9 в апеляції зазначав, що суд незаконно стягнув судові витрати за проведення експертиз на предмет холодної зброї та виявлення наркотичних, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, оскільки вони не стосуються даної справи.

Проте експертиза вилученого предмета в с. Рибаче, Літинського району, в будинку бабусі ОСОБА_4, де короткий час після скоєного злочину перебували ОСОБА_4 та ОСОБА_9, є законною і проведена в межах розслідування даної кримінальної справи.

Також в ході розслідування справи, в автомобілі засудженого ОСОБА_24 було виявлено таблетки невідомого походження, які було направлено на експертизу чи не являються вони наркотичними, психотропними речовинами, їх аналогами чи прекурсорами.

Судом всупереч вимог закону про визначення у долях судові витрати стягнуті з засуджених солідарно, а тому в цій частині вирок також підлягає зміні.

При вирішенні питання про розмір судових витрат, які підлягають стягненню з засуджених, судова колегія керується вимогами ст. 93 КПК України (в ред. 1960р.) де зазначено, якщо винними буде визнано декількох осіб, судові витрати підлягають стягненню, з урахуванням ступеню вини та майнового стану засуджених.

Судові витрати за проведення дактилоскопічних, трасологічних, одорологічних досліджень та експертиз холодної зброї і наркотичних засобів складають 10357,08 грн., хоча суд не зазначив з яких підстав ним стягнуто 17054,04 грн.

Судові витрати на думку судової колегії повинні бути стягнуто, з засуджених в слідуючих долях з ОСОБА_3 - 2357,08 грн., з ОСОБА_4 - 2000 грн., з ОСОБА_9 - 1800 грн., з ОСОБА_6 - 1800 грн., з ОСОБА_5 - 1500, з ОСОБА_7 - 900 грн.

Щодо апеляційних вимог засуджених про пом'якшення покарання, то судова колегія вважає, що частково підлягають задоволенню в цій частині апеляції ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Зокрема, засудженому ОСОБА_3 необхідно пом'якшити покарання за ч. 3 ст. 187 КК України, зважаючи на обставини справи, а призначення майже у максимальному розмірі покарання, є надто суворим.

Судова колегія також вважає, що судом не в повній мірі враховано, що засуджені ОСОБА_9 та ОСОБА_6 визнавали вину, сприяли слідству і суду, а тому їм також необхідно пом'якшити призначене покарання.

Зважаючи на перекваліфікацію дій ОСОБА_7, визнання ним вини і каяття в апеляційному суді, що на його утриманні малолітня дитина, судова колегія вважає за необхідне також пом'якшити йому покарання, але не вбачає підстав для застосування ст. 75 КК України.

Разом з тим судова колегія не вбачає підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_4, який не сприяв показами слідству та суду, звільнившись умовно-достроково 23.09.11р. на 1 рік 1 місяць 4 дні, 12.10.11р. вже скоїв особливо тяжкий злочин, що свідчить про небажаня останнього стати на шлях виправлення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365-367 КПК України (в ред. 1960р.), колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора зі змінами, апеляцію засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_2 - задовільнити частково, апеляції засуджених ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 14 травня 2013 року щодо засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - змінити.

Вважати засудженим ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 186 КК України до 7 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 187 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є у його власності.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є у його власності.

На підставі ст. 71 КК України до покарання визначеного судом апеляційної інстанції частково приєднати невідбуте покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 11.05.2004 року і остаточно призначити покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є у його власності.

Вважати засудженим ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 186 КК України до 6 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного судом частково приєднати невідбуте покарання за вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 09.02.2006 року і остаточно призначено покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Вважати засудженим ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 186 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Вважати засудженим ОСОБА_7 за ст. 27 ч. 5, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

Стягнути судові витрати з засуджених в слідуючих долях:

з ОСОБА_3 - 2357, 08 грн.;

з ОСОБА_4 - 2000 грн.;

з ОСОБА_9 - 1800 грн.;

з ОСОБА_6 - 1800 грн.;

з ОСОБА_5 - 1500 грн.;

з ОСОБА_7 - 900 грн.

Вирок в частині повернення автомобіля ВАЗ 21099 д/н НОМЕР_1 ОСОБА_5 скасувати.

В решті вирок залишити без змін.

Судді:

З оригіналом вірно: